Топ-7 львівских традицій на Великдень

Топ-7 львівских традицій на Великдень

Освятити паску, з'їсти святковий сніданок, відвідати родину, піти на могили рідних, піти на гаївки у Шевченківський гай, пообливатись водою в обливаний понеділок та обмінятись писанками. Які з цих традицій притаманні місту Львову? Tvoemisto.tv зібрало думки відомих екскурсовода, львовознавця та етнографа про львівські традиції святкування Великодня.

Читайте також: Як будемо розважатись на Великдень: святкова програма

Іван Радковець, львовознавець, екскурсовод

Канонічними на Великдень є три речі – святковий сніданок, відвідини родини та похід на могили рідних. А щодо деталей, то часто власні "особливі" традиції мають окремі сім'ї та родини. Стосовно обливаного понеділка, який є особливістю для Львова, то скажу, що цю традицію спотворили невігласи. Адже першопочатково вона виглядала зовсім по-іншому. Парубок купував найдорожчі парфуми і повинен був побризкати ними дівчину, яка йому подобалася. Таким чином, коли ця дівчина кудись приходила, всі знали, що вона вже має пару. 

Читайте також: Розклад Богослужінь на Великдень у храмах Львова

Ігор Лильо, львовознавець, історик

Зараз у нас лише починає формуватися міська культура святкування релігійних свят. У Львові святкування релігійних свят після ІІ Світової війни було змінено. Пригадую, коли мером був Любомир Буняк, його перед Великоднем запитали про те, як він планує відзначати це свято. Він відповів: "Звичайно ж, як і усі – поїду до мами". Про яку культуру святкування релігійних свят у Львові можна говорити, якщо на свята 15 років тому зі Львова виїжджало 70% мешканців, а зараз цей показник близько 40%? І цієї прогалини не вдасться заповнити туристами. У Львові колись була міська культура святкування, але вона була знищена разом із людьми. Львів був заселений переселенцями зі Сходу та мешканцями сіл, що приїздили сюди на роботу. Перші практично не мали культури святкування релігійних свят, а другі просто не залишалися тут на свята, а виїздили до своїх рідних сіл. Поняття культури святкування обрядових свят культивувалося в окремих сім'ях, але не було якоїсь загальноміської культури. Сьогодні деякі ура-патріоти розповідають про такі українські традиції, як, до прикладу, кидання куті на стелю та солому, яку мали на Різдво принести під стіл. Хочеться запитати цих людей: чи дотримуються вони таких традицій у своїх "євроремонтах"? Зрозуміло, що у місті традиції святкування відрізнялися від сільських. Але якими саме вони були, зараз сказати важко.

Ольга Наливайко, етнограф

З приходом радянської влади українські традиції  (і тут Львів та Львівська область – не виняток) винищилися, перервалися. Науковці тоді почали це стягати маленькими клаптиками в центр – у міста, де були музеї чи дослідницькі середовища. Тепер ці традиції мають закріпитися у містах за допомогою різноманітних фестивалів, презентацій, виставок, і вже звідси ці традиції повинні розходитися. 

Читайте також: На Великодньому ярмарку у Львові ціни на продукти нижчі на 10-15 %

Утім, уже сьогодні наші традиції зникають через нашу любов до комфорту. Я запитую своїх знайомих, коли вони будуть пекти паску, а вони відповідають, що планують купити її у магазині. Так традиція переривається. Зберегти її можна лише якщо плекати – можливо, відкласти якісь менш важливі речі або ж навіть недоспати ніч.