Львівські розваги довоєнних часів: найвідоміші дансинги

Львівські розваги довоєнних часів: найвідоміші дансинги

Фото з сайту http://photo-lviv.in.ua/

У середині 1920-х років здивувати вибагливу львівську публіку, тим більше розраховувати на її регулярну прихильність, стає справою дедалі важчою. Безліч кінотеатрів із найкращими світовими прем’єрами, на будь-який смак та кишеню, мистецькі (і не тільки) кабаре, маріонеткові шоу, ревю… Все це шаленим, цілодобовим калейдоскопом робило розваги міською буденністю. Отже, існувала потреба постійного пошуку нових, небачених досі, модних у світі забав.

120 років тому у Львові була канатна дорога (раритетні фото)

Будинок де розміщувалось давнє львівське “Казино де Парі” та популярний дансинг. Сьогодні – театр імені Курбаса на однойменній вулиці. Фото 2015 року

Будинок де розміщувалось давнє львівське “Казино де Парі” та популярний дансинг. Сьогодні – театр імені Курбаса на однойменній вулиці. Фото 2015 року

Новий, популярний у світі, різновид відпочинку – дансинг, запропонував городянам “батько” львівського шоу-бізнесу Францішек “Франц” Мошковіч (1873-1939) – власник мегапопулярних кав’ярень, ресторацій, кабаре у Варшаві, Кракові, Львові…

Францішек Мошковіч (1873-1939) – один з “батьків” польського шоу-бізнесу

Францішек Мошковіч (1873-1939) – один з “батьків” польського шоу-бізнесу

Із занепадом колись популярних львівських кабаре “Багатела” і “Семафор”, власник Францішек Мошковіч, потураючи смакам своїх гостей й слідкуючи за тим, що модно у світі, відмовився від утримання трупи кабаре і зробив ставку на музичну програму. Новим оловним козирем “Багателі” став елегантний, безкоштовний дансинг, який відкрився 1 вересня 1925 року.

Лупанарії та будинки розпусти Львова: де і як розважалися чоловіки у давнину

Табличка пам’ятки архітектури на будівлі “Казино де Парі” у Львові. Фото 2015 року

Табличка пам’ятки архітектури на будівлі “Казино де Парі” у Львові. Фото 2015 року

Основою трупи  були танцюристи й співаки, що змінювалися кожні кілька тижнів. До складу входили й коміки, але вони вже не були родзинкою вечорів… Мошковіч вміло рекламував заклад як “родинний дансинг” й “рандеву елегантного світу”.

Приміщення давнього “Казино де Парі” у Львові. Фото міжвоєнного періоду

Приміщення давнього “Казино де Парі” у Львові. Фото міжвоєнного періоду

Львівські вишукані дансинги почали у ті часи приваблювати клієнтуру, яка шукала розваг біля багатого столу або у танцях. У 1920-х роках публіка, здебільшого, ще воліла насолоджуватись шоу сидячі за столом, аніж бути його активним учасником…

На початках програма повинна була сприяти травленню й не вимагати зосередження, з часом, до танцю повинен був заохочувати добрий джазовий оркестр із репертуаром, схожим на американський…

Будинок нинішнього обласного управління МВС у Львові. До 1939 року перший поверх споруди займали популярні кав’ярня “Варшавська” і дансинг. Фото 2015 року

Будинок нинішнього обласного управління МВС у Львові. До 1939 року перший поверх споруди займали популярні кав’ярня “Варшавська” і дансинг. Фото 2015 року

Із початком 1930-х років джаз-бенди витіснили традиційні сентиментальні вальси, польки та кадрилі, тепер танцювали шуммі, фокстрот, чарльстон, танго, бостон… Танці під джазову музику були символом міжвоєнної епохи.

Невідомий Львів: історія фонтанів на площі Ринок

Сучасне обласне управління МВС у Львівській області, колись перший поверх займала кав’ярня “Варшавська” із дансингом. Фото 2015 року

Сучасне обласне управління МВС у Львівській області, колись перший поверх займала кав’ярня “Варшавська” із дансингом. Фото 2015 року

В другій половині 1920-х Мошковіч відремонтував залу, прикрасив її барвистими драпіровками, подбав про відповідне освітлення, яке б створювало інтимну атмосферу… При нагоді він повернув закладові його колишню назву “Казино де Парі”.

Площа Смольки (нині – площа генерала Григоренка), позаду пам’ятника знаменита “Варшавська”. Фото 1925 року

Площа Смольки (нині – площа генерала Григоренка), позаду пам’ятника знаменита “Варшавська”. Фото 1925 року

Згодом Францішек Мошковіч відкрив дансинг і в кав’ярні “Варшавська” (на старій площі Смольки – нині генерала Григоренка), а його почали наслідувати інші львівські ресторатори… Модними були танцювальні майданчики у кав’ярнях та ресторанах: “Де ла Пе”, “Лувр”, “Бельмонт”, “Богема”, “Палас де Данс Брістоль” Зигмунта Зенгута…

Будівлі на сучасному пр-ті Свободи де колись розміщувався “Брістоль” – готель, ресторація, дансинг. Фото 2015 року

Будівлі на сучасному пр-ті Свободи де колись розміщувався “Брістоль” – готель, ресторація, дансинг. Фото 2015 року

До львівських дансингів у міжвоєнний період з гастролями приїжджали найкращі джаз-бенди світового рівня. Наприклад, відомий “Польський джаз-бенд” (Polski Jazz-Band) Зигмунда Карасінського, Шимона Каташка й Альфреда Мелодиста – майстра гри на пилі. Родзинкою відновленого “Казино” був чудовий джаз-бенд Зигмунда Хаймана і Юліана Фронта, що мав славу однієї з найкращих груп Парижа…

Вхід до давнього “Брістолю”. Фото 2015 року

Вхід до давнього “Брістолю”. Фото 2015 року

Однією з передвоєнних особливостей були трансляції з танцювальних закладів, найчастіше із “Казино де Парі” та “Брістолю”, що були постійним елементом львівських радіопрограм…

Джерело: photo-lviv.in.ua