Куди податися на вихідні: Сколівські Бескиди

Куди податися на вихідні: Сколівські Бескиди

Фото: ryzhkov-sergey.livejournal.com

 Якщо є бажання помандрувати, варто звернути увагу на мальовничу частинку Українських Карпат – Сколівські Бескиди. Цей гірський масив є, мабуть, одним із найнижчих в Українських Карпатах, проте в той же час він є одним із наймальовничіших завдяки густим лісовим зеленим шатам,  округлим смарагдовим маківкам гір та змійкам річок, що в’ються у долинах.

Куди львів'янину податися на День Незалежності: дивовижні Мармароси

Сколівські Бескиди. Вид зі сторони г. Маківки

Сколівські Бескиди. Фото зі сторони г. Маківки


Розташування Сколівських Бескидів

Знаходяться Сколівські Бескиди в межиріччі річок Стрия, Опору та Мизунки на півдні Львівщини та на сході Івано-Франківщини. Сусідніми територіями, які межують зі Сколівськими Бескидами є на північному сході Передкарпаття, на північному заході – Верхньодністровські Бескиди, з півдня та південного заходу – Стрийсько-Сянська Верховина, а з південного Сходу – Ґорґани. Відділяє Ґорґани від Сколівських Бескидів вже згадувана ріка Мизунка. Протяжність масиву з північного заходу на південний схід становить понад 100 км, а ширина коливається від 18 до 30 км. Типові висоти Сколівських Бескидів – 800-1000 м над рівнем моря.

Річка Стрий біля с. Довге Дрогобицького району

Річка Стрий біля с. Довге Дрогобицького району

 

В самому центрі масиву розкинулось невелике містечко Сколе, яке й дало половину назви цій частині Карпат. Походження другої половини – "бескиди" поки ще до кінця не з’ясоване і не пояснюється слов’янськими мовами. Існує версія, що колись тут мешкало давнє плем’я бессів, які й залишили назву цій частині Карпат. Популярна також думка, що слово "бескид" може бути грецького походження і перекладається як пасовисько чи полонина, що більш схоже на правду, однак це не остаточна версія.

Гора Героїв Небесної Сотні у Дрогобицькому районі (раніше г. Коньова)

Гора Героїв Небесної Сотні у Дрогобицькому районі (раніше г. Коньова)


Хребти та вершини Сколівських Бескидів


Сколівські Бескиди складаються із кількох хребтів:
Орівський, найвища гора – Цюхів Діл (942 м),
Сколівський, найвища гора – Ключ (929,7 м),
Парашка, найвища гора – Парашка (1268,5 м),
Зелем’янка, найвища гора – Маґура (1362 метрів),
а також Рожанка та Береговий хребти.

Захід сонця над Сколівським хребтом

Захід сонця над Сколівським хребтом

Найвищою горою Сколівських Бескидів з висотою 1362,7 м, як вже згадувалось, є Маґура, розташована на межі Львівщини та Івано-Франківщини.  Гора до вершини є повністю вкрита лісом, звідси й походить її назва (маґурами колись в Карпатах називали повністю заліснені гори). За іншою версією назва Маґура перекладається з румунської як курган. Гора є другою за висотою вершиною Львівщини після Пікуя.

Біля г. Маківки

Біля г. Маківки

Однією із наймальовничіших та найпопулярніших серед мандрівників гір у Сколівських Бескидах є Парашка, яка із висотою 1268,5 м є найвищою горою Львівщини, що знаходиться повністю в області. Розташована вона у Сколівському районі за 8 км на північний захід від райцентру.  Вершину Парашки увінчує хрест, а на схилі встановлений пам’ятний знак в честь Параски (від неї й назва гори), дочки князя Святослава Володимировича, сина Володимира Великого.  За переказами вона була вбита на горі дружинниками Святополка Окаянного. А передувала цій події битва біля Сколе між військами Святослава та Святополка. З Парашки відкриваються чудові краєвиди на довколишні гори, що дає можливість мандрівникам зробити чимало гарних фото Карпат.

Гора Парашка

Гора Парашка

Сколівські Бескиди в основному вкриті буковими та смерековими лісами й луками. Хоча й потік туристів доволі збільшився сюди в останні роки, але гори все-таки залишаються доволі первозданними зі своєю дикою природою, тому потрібно бути обережним, оскільки тут нерідко зустрічаються великі хижаки – бурі ведмеді, вовки та рисі. Особливо їх слід стерегтися в період вигодовування малюків. Крім великих хижаків тут можна також часто натрапити на оленя благородного, кабана дикого, лісову і кам’яну куниць, борсука, горностая та лісового кота. Не так давно з Біловезької Пущі сюди було завезено зубрів, які дали потомство.

Ліси біля с. Урич Сколівського району

Ліси біля с. Урич Сколівського району

Ліси біля с. Урич Сколівського району

Ліси біля с. Урич Сколівського району

Надвечір'я у Бескидах

Надвечір’я у Бескидах


Бойки – мешканці Сколівських Бескидів

Споконвіків Бескиди населяє народність Бойків, які мають свою унікальну культуру та традиції відмінні від інших сусідніх горян. Бойки не мають такого яскравого одягу як гуцули і не є такі співочі як лемки, однак, їх можна назвати однією із найбільш інтелектуальних та патріотичних груп українців, адже з поміж них вийшли Юрій Дрогобич – український вчений XV ст., ректор болонського університету та перший український автор друкованої книги, Петро Конашевич Сагайдачний – український гетьман, який наганяв жах на Османську імперію та Московію, Іван Франко – один із найвидатніших українських письменників та будителів української нації, Степан Бандера – провідник ОУН та ін. Існує версія, що назву "бойки" мешканцям Бескидів залишило в спадок давнє войовниче кельтське плем’я Бойїв. Мабуть, звідси в бойків така любов до свободи  та непокірність. Ще слід додати, що вперше згадка про країну "Бойки" з’явилася ще у візантійських хроніках Костянтина Порфірогенета у 10 ст., як про Батьківщину білих (тобто нехрещених) сербів.

Бойківська хата з. с. Либохори Сколівського району Львіщини. Шевченківський гай у Львові

Бойківська хата з. с. Либохори Сколівського району Львіщини. Шевченківський гай у Львові

Хата Івана Франка у с. Нагуєвичі Дрогобицького району

У хаті Івана Франка, с. Нагуєвичі Дрогобицького району


Наскельна фортеця Тустань в Уричі

Унікальним місцем на території Сколівських Бескидів є залишки давньоруської наскельної фортеці Тустань, початки якої відносять до 9 ст., коли вона була одним із центрів племінного об’єднання білих хорватів. Згодом вона увійшла до складу Київської Русі після підкорення Володимиром Великим згаданих племен. Фортеця охороняла кілька карпатських перевалів, соляний шлях із Дрогобича до Угорщини та одну із віток Великого шовкового шляху і служила  митницею.

Урицькі скелі, на яких колись стояла давня фортеця Тустань

Урицькі скелі, на яких колись стояла давня фортеця Тустань

Урицькі скелі оповило туманом

Урицькі скелі оповило туманом

Також для тих, хто захоплюється історією буде цікаво відвідати гори Ключ та Маківку, де у 1914 та 1915 рр. відбувалися бої між січовими стрільцями та російськими загарбниками.

Село Козьова під Маківкою

Село Козьова під Маківкою

Мандруючи цією частиною Карпат не можна не відвідати ще кілька дивовижних місць, зокрема, Скелі Довбуша (печерний комплекс), водоспади Кам’янку та Гуркало й Мертве Озеро.

Водоспад Кам'янка у Сколівських Бескидах

Водоспад Кам’янка у Сколівських Бескидах

Унікальна флора та фауна Сколівських Бескидів, непересічна краса краєвидів та відносна доступність гір зробили їх Меккою для туристів, однак, разом із тим це спричинило і більший антропогенний вплив на природу масиву. Щоб захистити унікальне біорізноманіття цієї частини наших гір, було створено кілька природоохоронних територій, зокрема, Національний природний парк "Сколівські Бескиди" та Поляницький реґіональний парк. Але сподіваємось, що не тільки природні парки, а в першу чергу наша свідомість допоможе зберегти для нащадків цей чарівний куточок Карпат.

Джерело: photo-mandry.com.ua

Ще про Карпати

Львів'янину на замітку: де в Карпатах можна скупатися

Топ-10 місць в Карпатах, куди варто завітати цього літа

Туристу на заметку: 10 мест в Карпатах, где стоит побывать [ФОТО]

"Хата в Карпатах": безкоштовне житло, творчість, веганська їжа та штрафи за політичні розмови