Невідомий Львів: парк Погулянка очима мандрівника

Невідомий Львів: парк Погулянка очима мандрівника

Близько 1800 року львівський адвокат Франц Венглєнський купив сільку оселю над потокою Полтви та надав оселі назву Погулянка. Венглєнський був людиною талановитою, веселою, товариською, при тім багатою, збирав біля себе велике товариство письменників, артистів і з ними вів веселе життя на своїй Погулянці. Пізніше цю маєтність купив власник ресторанів Дістль, у палатці заложив пивоварню, на ставку завів флотилію човнів. Для львів'ян Погулянка стала одним з улюблених місць проходів завдяки гарному положенню і дикій природі. 

В 1825 році принагідний мандрівник так описує свою прогулянку в ці сторони: "В реставрації був гамір, велике товариство пило пиво. Міські елеганти, звані "фанфаронами", були прибрані за найновішою модою; капелюхи мали кратки, на шиях кратковані хустини, сурдути "кадрильовані" або підшиті краткованою китайкою, панталони у пружки - виглядали, як циркові арлекіни". Наш подорожній з товаришами приходжувався по крутих стежках гаю, пригляжався до джерел, що били з землі, потім пішов далі: "Продерлися ми через густі хащі і стали на верху гори, вкритої веселими деревами, що панує над Погулянкою. Який божествений краєвид відкрився нашим очам. Довкола високі гори, посередині долина, вистелена деревами, з-поміж котрих визирала незамітно вежа невеликої каплички. Довкола нас панувала глуха тиша й тільки рахкання жаб перебивало її своїм негармонійним звуком. У цьому місці, на верху гори, вистеленої лісовим мохом, ми забули про відносини столиці, про обов'язки стану й з переповненими серцями, мовчки, бо правдиве захоплення ніколи не вживає слів, поглядали то на себе, то на галуззя дерев, яким наче знехотя колихав лагідний вітерець. зірвали ми на пам'ятку кілька гарних плодів флори, з тугою відірвалися від цієї милої закутини, де чар природи усміхався до нас з кожного листочка, відбивався у кожній квітці, де ум наш був свобідний від похоті й такий спокійний, як ті води близького ставу, що не зморщили навіть своєї скляної поверхні..."

Погулянка багата джерелами, воду зібрано у три збірники. Один із них помітний на початку ліса; рурами вода йде на вулицю Кохановського й далі аж до Ринку. В 1848 році Погулянку купила родина Кляйнів, що побудувала тут бровар. Пізніше на цьому місці був розміщенний винзавод.

Джерело: 1256.lviv.ua

Читайте також: 

Невідомий Львів: "Совіцький" дворик

Невідомий Львів: "Фабрика повидла" на Жовківській рогатці

Невідомий Львів: Палац гіпсових королів