До води: мандрівка львівськими озерами

До води: мандрівка львівськими озерами

Львів’яни часто нарікають, що їм бракує річки. Однак, далеко не кожен знає, що в нашому місті є понад 80 водойм. Чимало з них – у занедбаному стані, але є вдосталь і таких, які перетворилися на улюблені місця відпочинку. Мешканців не зупиняє навіть той факт, що в жодній з них купатися не можна. Офіційно.

Журналісти Tvoemisto.tv спробували не просто підготувати підбірку унікальних львівських водойм, а й розповісти про них те, чого ви, можливо, ще не знали. Ми побували у місцях, де можна відпочити душею, відволіктися від повсякденних турбот і насолодитися природою. Деякі з цих озер мають великий потенціал, але все ще чекають на перевтілення. А деякі тим часом стають прикладом того, як львів’яни беруть ініціативу в свої руки та власними зусиллями приводять їх до ладу.


Є 82 водойми. Чому не можна купатися?

У 2012 році, уперше за період незалежності, у Львові провели інвентаризацію та паспортизацію усіх водойм на території міста. У 2013 році їм надали статус водних об’єктів, а в 2014 році визначили, хто за них відповідає. "Тож сьогодні офіційно у місті є 82 водойми. Ці об’єкти мають охоронятися законом від можливої забудови, засипання або ж використання не за призначенням", – каже Андрій Галушка, начальник управління екології та благоустрою Львівської міської ради.

Попри таке різноманіття водойм, немає жодного, де було б дозволено купатися. Згідно із законодавством, місця масового відпочинку на водних об’єктах "визначаються органами місцевого самоврядування та узгоджуються з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби". Щонайперше, якість води повинна відповідати вимогам чинних санітарних норм. Однак для отримання дозволу на купання, чистої води – недостатньо. Серед інших умов: створення рятувальних постів, облаштування роздягалень, туалетів, встановлення буйків, інформаційних стендів, наявність під’їзних шляхів для рятувальних служб.

Андрій Галушка розповідає, що в деяких львівських озерах мешканці купаються, незважаючи на відсутність дозволу. Наприклад, у Левандівському озері, у водоймі парку "Горіховий гай", у Піскових озерах. "Згідно з нашими спостереженнями, вода там достатньо хорошої якості. Однак люди там купаються на свій ризик", – каже чиновник.

За його словами, місцева влада дбає про водойми, періодично їх чистить та намагається підтримувати в належному стані. У березні цього року виділили 400 тисяч гривень на розробку проектно-технічної документації щодо винесення прибережних захисних смуг. "Тобто навколо кожної водойми відділять територію по 25 метрів, – каже Андрій Галушка. – Це дозволить зберегти водний баланс, а також землю і береги навколо у недоторканому стані. У майбутньому створюватимемо тут пляжі, відпочинкові зони, місця для рибалки тощо". Поки що це лише плани. Тим часом активні львів’яни беруть ініціативу в свої руки…


Озеро в парку "Горіховий гай"

До початку 1990-х років цю місцевість називали "Парк 30-річчя звільнення Львова". У радянські часи тут збудували кінотеатр "Орлятко" (пізніше перейменували на "Сокіл"), нині у цьому приміщенні функціонує Львівський кіноцентр ("Lviv Film Center"). За останні роки парк "Горіховий гай" став привабливішим для львів’ян: тут власноруч облаштовують хідники, створюють різноманітні атракції для дитячого та сімейного дозвілля та навіть організовують Йорданські купання.

Територію навколо водойм прибирають працівники ЛКП "Зелений Львів" та активісти ГО "Самі". За словами Андрія Породка, директора "Lviv Film Center" та керівника ГО "Самі", за останні роки з "калюжі та смітника" небайдужі львів’яни зробили чисте озеро. Його масштабне прибирання відбулося влітку 2014 року. Інше озеро практично висохло. Однак за останній час вдалося відновили його джерело, унаслідок чого рівень води піднявся

Фото: www.panoramio.com/Артем_Гукасов/ Так виглядало озеро кілька років тому

Як зазначає Андрій Породко, у вода в озері є чистою. Попри відсутність офіційного дозволу купатися, популярність цієї водойми зростає. У планах активістів – облаштувати поблизу відпочинкову зону та повноцінний пляж.


Озеро в Стрийському парку

Стрийський парк – один із найстаріших та найгарніших у Львові. Проект його планування розробили наприкінці XIX століття. Тоді ж тут з'явився декоративний став, де плавали білі та чорні лебеді.

Спершу парк було названо "Парком Кілінського" (на честь польського національного героя Яна Кілінського, учасника повстання під проводом Тадеуша Костюшка). Однак, назва не прижилася, бо мешканці Львова називали парк Стрийським, а саме озеро – Лебединим.

Фрагмент плану Львова, 1922 рік

Поштівка 1915-1917 років. Стрийський парк вважався одним із найгарніших у тогочасній Європі. Фото: www.lvivcenter.org

Нині Стрийський парк та локацію поблизу озера львів’яни використовують як місце для сімейного відпочинку та релаксу. Однією з "родзинок" ставка є лебеді, яких радо підгодовують львів’яни. Також тут можна побачити качку з каченятами та інших пернатих.


Піскові (Алтайські) озера

Піскові озера, які за старою звичкою ще називають Алтайськими, можна побачити у Франківському районі Львова неподалік вулиці Гординських (колишня вулиця Алтайська – звідси й назва). Раніше ці водойми називали "озерами Франца": від прізвища промисловця Юзефа Франца, власника цих земельних ділянок і фабрики гіпсу в ХІХ столітті.

Після Другої світової війни ця територія була звалищем відходів лампового заводу. До того ж озера використовували ще й для потреб невеликого емалевого заводу, який був неподалік. На початку 1950-х років цю локацію розчистили, озера впорядкували, а навколо створили відпочинкову зону.

Останнє масштабне прибирання відбулося восени 2015 року. Сьогодні ця місцевість є доволі популярною. Тут ловлять рибу, засмагають. Незважаючи на відсутність офіційного дозволу, у теплу пору року у водоймах купаються: як люди, так і собаки.

Фото: www.panoramio.com

Місцеві мешканці скаржаться, що часто ті, хто приходить відпочити поблизу водойми, залишають по собі сміття. Говорять також про необхідність зібратися громадою та організувати "суботник", аби привести територію навколо озера до ладу.


Озеро на Хуторівці

Водойма розташована на території Українського католицького університету на вулиці Хуторівці, 35. Фактично це є перегороджений став, купатися в якому заборонено.

Водойму неможливо помітити з дороги. Тому мало хто знає, що за корпусами УКУ причаїлася така краса. Здебільшого тут відпочивають студенти університету або ж сихівчани, які мешкають неподалік.

Про стан озер дбають працівники університету. Водойму періодично чистять від водоростей та зарибнюють. На території поблизу озера заборонено пиячити та ловити рибу. Проте, риболовів тут можна зустріти дуже часто. Працівники Українського католицького університету кажуть, що львів’яни ігнорують таблички поблизу водойми і нехтують зауваженнями.


Озеро в парку "Погулянка"

"Погулянка" отримала свою назву наприкінці XVIII століття. Також цю місцевість називали "ліском Венґлінського" на честь адвоката-власника Францішека Венґлінського. На мапі, яка датується кінцем XIX століття, можна розгледіти обидві назви.

Фото: www.lvivcenter.org

Лісопарк "Погулянка" приваблює львів’ян не лише своїм затишком, а й наявністю озер. Чимало мешканців довколишніх вулиць приходять сюди, аби відпочити від гамірного міста. Львів’янам найбільше до вподоби водойма поблизу Центру творчості дітей та юнацтва Галичини. Сьогодні озеро доглядає туристсько-спортивний клуб "Манівці".

"У 2008–2009 роках ми вперше почали займатися його очищенням, – каже Софія Ступко, член Львівської міської громадської організації "Туристсько-спортивний клуб "Манівці". – Тоді вивезли дві вантажівки сміття, також підвели джерельне водопостачання до озера. Тобто зараз воно наповнюється водою з джерела"..

За її словами, певний час водойма сильно заростала. Було два варіанти: або зарибнити, або ж "витравити" водорості хімічним способом. "Ми обрали більш екологічний варіант: три роки тому в озеро запустили білого амура й товстолоба. Ця риба допомагає нам боротися з водоростями", – додає Софія Ступко.

На озері проводять регулярні тренування з каякінгу, які доступні як для дорослих, так і для дітей. Зокрема, щовихідного тут відбуваються так звані "каяк-парки". А ще на території поблизу озера організовують низку різноманітних заходів. Найближчий із них – свято "Купала на Погулянці", що відбудеться 23 червня.

"Купатися тут заборонено, – говорить Софія Ступко. – Озеро непрозоре. Минулого року стався трагічний випадок: діти купалися, хлопчик почав тонути (схопив корч чи, можливо, щось інше трапилось), ми надавали першу домедичну допомогу і передали його "швидкій". Але, на жаль, медики не змогли врятувати хлопця. Тож ми наголошуємо, що купатися в цьому озері не можна. Лише займатися у рятувальних жилетах під наглядом інструктора".


Озеро на вулиці Симоненка


Озеро на вулиці Симоненка у Франківському районі міста складно розгледіти на карті. Однак для місцевих мешканців воно улюблене та унікальне. Без нього, кажуть, не уявляють свого повсякденного життя. Поруч є школа, садочок і церква, тому тут завжди людно: бавляться школярі, прогулюються батьки з дітьми, відпочивають літні люди.

Тривалий час водойма була в занедбаному стані. Восени 2013 року цій локації подарували нове життя: озеро почистили, а навколо облаштували лавочки й смітники, завезли ґрунт та посіяли траву.

Качки є улюбленцями місцевих мешканців. Спеціально для пернатих на озері спорудили будиночки. Тутешні бабусі не втомлюються переповідати історії про те, як щороку ці птахи обирають саме цю водойму і заселяються тут разом зі своїм потомством.

Фото: www.panoramio.com

Озеро є своєрідним оазисом посеред щільної забудови. Уночі воно перетворюється на романтичне місце, яке зачаровує своєю красою.


Левандівське озеро

Водойма є частиною парку "Озеро Левандівське", розташована в Залізничному районі міста неподалік Львівського холодокомбінату. Озеро ніби "заковане" в обійми бетону. Довкола нього є хідники, викладені плиткою. Поруч – дитячий майданчик і житлові будинки.

Наприкінці 2015 року дно озера очистили від мулу, водойму засипали піском та провели дезінфекцію. Також відновили бортові стінки та прибрали з берегів сміття. У парку "Озеро Левандівське" тим часом провели реконструкцію освітлення: встановили понад 30 світлодіодних ліхтарів. Після цього перебувати поблизу водойми у вечірню годину стало і комфортніше, і безпечніше.

Кілька років тому львів'яни обговорювали можливість облаштування вейкбордичної канатної дороги на цьому озері. (Вейкбординг – комбінація серфінгу, сноубордингу, скейтбордингу та водних лиж.) Втілити в життя цю ініціативу не вдалося. Зокрема й тому, що серед місцевих мешканців знайшлися такі, які були проти.

Так виглядає парк для кабельного вейкбордингу в Одесі. Рух по воді відбувається за допомогою електричної тяги на канатній дорозі. Фото: www.the-village.ru


Озеро в парку "Знесіння"

Озеро є частиною Регіонального ландшафтного парку "Знесіння". Львів’яни також називають цей парк Кайзервальдом, що у перекладі з німецької означає "Королівський ліс".

"Озеро є штучно створеним і знаходиться в малому кар’єрі парку. Воно виникло внаслідок добування піску", – каже Наталія Чучман, менеджер суспільно-культурної діяльності парку "Знесіння".

Кілька років тому озеро було в занедбаному стані. Його почистили, а територію навколо – впорядкували. Львів’яни, які звикли тут відпочивати, кажуть, що озеро і зараз не в ідеальному стані. Його варто почистити знову. До того ж мешканці пропонують насипати поблизу берега піску, зробити більше місць для сидіння, облаштувати майданчики для дитячого дозвілля.

Фото: www.panoramio.com

"Щороку ми розчищаємо його своїми силами. Однак, через екологічні зміни воно всихається. Додатково збільшити його ми поки що не можемо. Чимало коштів, відповідно до проекту, закладені на те, аби розчистити водойму та облагородити парк. Але це в перспективі. Зараз тут купатися заборонено", – говорить Олена Бубняк, очільниця господарського відділу парку "Знесіння".

Цього року на озеро чекає масштабна трансформація. Невдовзі поблизу водойми мають з’явитися альтанки, волейбольний майданчик та відпочинкова зона. Працівники парку планують також краще дослідити саме озеро: взяти проби води і ґрунтів, розвідати джерела.

Ми не могли оминути увагою два озера, які розташовані неподалік Львова, – Винниківське та Брюховицьке. Саме туди спраглі за водою львів’яни найчастіше їздять за омріяним купанням. За доступ до якого, до речі, доводиться платити.


Винниківське озеро

Озеро з'явилося у 1953 році й називалося Комсомольським. Його спорудили методом "комсомольської будови" в долині ріки Маруньки поблизу шляху зі Львова до Винників.

У радянські часи на озері облаштували пляжі, тут діяли водна та човнова станції.

Фото 1953 року. www.lvivcenter.org 

Сучасний вигляд ця місцевість отримала вже після 2000 року, коли приватний підприємець відновив водойму та облаштував тут відпочинкову зону.

Перевагою озера є його "протічність", яка сприяє самоочищенню води. Однак періодично тут (як і в інших озерах Львівщини) знаходять інфекційні бактерії.

Фото: Олександр_Лісович www.panoramio.com/MScorpionZ

Минулого року санепідемстанція виявила тут кишкову паличку. Водойму і навколишню територію продезинфікували, і згодом купання знову дозволили. Минулоріч вхід на пляж вартував 15 гривень з особи, а оренда альтанки – у межах 100–200 гривень.


Озеро в Брюховичах

Дамби брюховецьких водосховищ побудовані у 50-х роках минулого століття. Озера утворюють каскад із трьох водоймищ і залягають на різних гіпсометричних рівнях.

Жодне з озер у Брюховичах минулого сезону не потрапило до переліку водойм, де можна купатися. Проте львів’яни та місцеві мешканці продовжують використовувати їх як місце для відпочинку. Найпопулярнішим є найменше озеро.

Поблизу водойми піщаного насипу майже немає. Ті, хто тут відпочиває, звикли розкладати свої речі та засмагати прямісінько на траві. Минулоріч вхід на озеро вартував 15 гривень з особи.

Фото: www.panoramio.com/Soul_Flyer www.panoramio.com/Anhordaportal.lviv.ua


Як зробити львівські водойми кращими?

У нашому місті є ще чимало цікавих озер, які не потрапили до цього переліку. Кожне з них – унікальне і має своє минуле. А от чи матимуть ці озера майбутнє, – часто залежить не лише від місцевої влади, а й від самої громади.

Львівські водойми поступово висихають. На цьому наголошують і активісти, і чиновники. Це проблема, із якою зараз боротися найважче. Зокрема, через екологічні зміни та процес забудови міста. Однак, навіть тут небайдужі львів’яни шукають вихід: знаходять нові джерела або наповнюють водойми іншими способами. На запитання: чому і для чого ви це робите? – відповідають, що саме тут люблять відпочивати з родиною, друзями чи дітьми, то чому б не зробити це місце ще кращим.

Облаштовувати зони для масового відпочинку "на воді" – завдання органів місцевого самоврядування. Мешканці тим часом можуть ініціювати появу таких місць, а ще самостійно дбати й доглядати за водоймами, прибирати за собою сміття.

Львів’яни, які живуть поблизу озер, також пропонують, аби туди частіше навідувалася поліція. "Особливо на вихідні. Особливо на свята, – каже пан Юрій, який мешкає неподалік Піскових (Алтайських) озер. – Бачите, що трамвай, який проїжджає по Коновальця, він не дуже шумить? Щоб не налякати природу, яка тут є".

Читайте також: 

Де можна відпочити і поплавати поблизу від Львова

Де поплавати у Львові:огляд відкритих басейнів (ціни, адреси)

Цікаве місто: ТОП подій літа у парках Львова