Пільги vs субсидія: рахуємо, що вигідніше для львів’ян

фото з сайту goradm.gov.ua

фото з сайту goradm.gov.ua

Комуналка
19 серпня 2016 16:45

Управління соціального захисту ЛМР на сайті міської ради опублікувало інформацію-роз'яснення для львів’ян, у яких випадках вигідніше користуватися пільгами для сплати комунальних послуг, а в яких – субсидією, а також про умови надання пільги зі сплати ЖКП, про призначення субсидій,

Про особливості оплати житлово-комунальних послуг розповіла заступниця начальника управління соціального захисту, начальник відділу пільг, соціальних допомог та компенсаційних виплат Львівської міської ради Леся Дронь.


Що є підставою для надання пільг


Згідно з законодавством України, підставою для надання пільги на оплату житлово-комунальних послуг є посвідчення, яке вказує, до якої категорії пільговиків належить та чи інша особа, яка знижка з оплати за житлово-комунальні послуги їй належить. При пільговій оплаті за послуги у квитанціях, які надсилаються мешканцям, нарахування плати за послуги вказується з врахуванням знижки плати за послуги (наприклад, учасникам війни – знижка плати 50 відсотків у межах соціальних норм). Неправильно говорити, що при призначенні субсидії пільговика позбавлять пільг.

З 1 травня 2016 року, згідно  з Порядком  призначення  та  надання  населенню субсидій для  відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848, у разі призначення субсидії пільги з оплати житлово-комунальних послуг та придбання твердого палива і скрапленого газу особам, які зареєстровані (фактично проживають) у житловому приміщенні (будинку), у період її отримання не нараховуються.

Інформація про зазначених осіб подається підприємствам – виробникам/виконавцям житлово-комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які  мають право на пільги. Це означає, що мешканцям, яким призначена житлова субсидія, у період отримання субсидії не нараховуватиметься знижка плати за житлово-комунальні послуги. Однак це не вплине на плату за послуги для тих сімей, які мають право на пільги і яким призначена субсидія (тобто розмір субсидії є більшим від 0 грн).


Коли призначають субсидію


Субсидія – це різниця між платою за послуги та часткою плати, яку повинна сплачувати сім’я при призначенні субсидії. Сім’я пільговика, якій до 1 травня 2016 року призначено житлову субсидію, сплачувала за послуги визначену частку плати (частка плати за послуги для кожної сім’ї залежить від доходів сім’ї та кількості її членів), а розмір субсидії для цієї сім’ї розраховувався з урахуванням пільги (плата за послуги була менша). Якщо при призначенні субсидії пільги не нараховуються, то до розрахунку розміру субсидії беруться нарахування плати за послуги у розмірі 100 відсотків вартості цих послуг, без врахування пільг, а частка плати за послуги залишається незмінною.

Якщо пільговик подав заяву на субсидію, але субсидія на неопалювальний період йому не виходить, то йому надалі враховуватимуть пільгу. При наявності права на пільги у квитанціях вказується плата за послуги у зменшеній сумі (з урахуванням знижки – тобто пільги).

Якщо сім’я має право на субсидію, однак її розмір невеликий і, на думку сім’ї, доцільніше сплачувати за послуги з врахуванням пільги, то для припинення нарахування субсидії необхідно подати заяву до органу соціального захисту про припинення надання субсидії (тому, що згідно з Порядком надання субсидії тільки на підставі заяви одержувача субсидії припиняється надання чинної субсидії).

Якщо субсидія не надаватиметься (не нараховуватиметься), надавач послуг нараховуватиме пільги. Адже, як зазначено вище, надавач послуг нараховує пільгову оплату за послуги пільговикам, які мають право на пільги тоді, коли не нараховується субсидія. Про припинення чи відновлення пільги надавачу послуг не потрібно подавати заяву.


Коли вигіднішою є субсидія,  а коли пільги


Якщо на опалювальний період сім’ї доцільніше користуватися субсидією, то необхідно буде подати заяву для призначення субсидії (адже її надання припинять). Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон –  з 1 жовтня по 30 квітня. Що і коли вигідніше Ті сім’ї, які мають невеликі доходи, і, навіть з урахуванням пільгової плати, сплачують за послуги, більше ніж частка плати за послуги для цієї сім'ї, однозначно повинні отримувати субсидію. Проте, якщо з урахуванням пільгової оплати за послуги частка плати є більша, ніж пільгова оплата за послуги, то такій сім'ї доцільніше відмовитись від субсидії і в неопалювальний період сплачувати за послуги з урахуванням пільги.

1-ий приклад. У квартирі загальною площею 38 кв.м. проживає 1 особа – пенсіонер, учасник війни (пільга на оплату житлово-комунальних послуг - 50%).

Відповідно до соціальних норм, плата за послуги становить 284,57 грн:
- квартплата – 95 грн;
- газопостачання – 14 куб. м х 6,879 грн – 96,31 грн;
- електроенергія – 90 квт./год. х 0,57 грн – 51,30 грн;
- водопостачання та водовідведення – 4 куб.м х 10,49 грн – 41,96 грн).

Пільгова оплата за послуги – 142,25 грн (пільга 50% в межах соціальних норм).

Дохід заявника – пенсія 1800 грн, при призначенні субсидії частка плати складатиме 9,65%, що становить 173,70 грн. Отже, на неопалювальний період такій сім'ї буде призначено субсидію у розмірі 110,87 грн. (284,57 грн – 173,70 грн = 110,87 грн). Однак, заявник має право на пільги 50%. Вартість плати за послуги з урахуванням пільги – 142,25 грн. Частка плати при призначенні субсидії – 173,70 грн. Такому пільговику в неопалювальний період доцільніше користуватись пільгою, а не отримувати субсидію.

2-ий приклад. У квартирі загальною площею 50 кв. м проживає 3 особи, сім'я має право на пільги учасника війни на 3-ох осіб.

Відповідно до соціальних норм, плата за послуги становить 646,30 грн:
- квартплата – 125 грн;
- газопостачання – 14 куб. м. х 3 х 6,879 грн – 288,92 грн;
- електроенергія – 150 квт./год. – 106,50 грн;
- водопостачання та водовідведення – 4 куб. м х 3х10,49 грн – 125,88 грн.

Пільгова оплата за послуги – 323,15 грн (пільга 50% в межах соціальних норм).

Середньомісячний дохід сім'ї – 2900 грн, при призначенні субсидії частка плати складатиме 10,36%, що становить 300,44 грн. Отже, на неопалювальний період такій сім'ї субсидію буде призначено у розмірі 345,86 грн (646,30 грн – 300,44 грн = 345,86 грн).

Частка плати сім'ї при призначенні субсидії 300,44 грн незначно менша, ніж пільгова плата за послуги 323,15 грн. Якщо така сім'я фактично використовує послуги в межах норми, то для неї доцільніше мати субсидію, бо сім'я платитиме 300,44 грн, а решту плати покриватиме субсидія.  


Умови надання пільг на сплату комуналки


Для отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг особа, яка має право на пільги, повинна звернутись до надавача послуг, подати заяву, оригінал посвідчення, яке засвідчує право на пільгу, та його копію, ідентифікаційний номер, довідку про склад сім'ї (для визначення права на пільги членів сім'ї). Окрім цього, пільговику необхідно звернутись також до органу соціального захисту для внесення даних про пільговика до Єдиного державного реєстру осіб, які мають право на пільги.

Варто нагадати, що відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2015 № 389, пільги окремим категоріям пільговиків надаватимуться за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (з 1 січня 2016 – 1930 грн).


Категорії осіб, які мають право на пільги:

 учасники війни;
члени сімей загиблих (померлих) учасників війни;
 особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
 вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
 особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
 жертви нацистських переслідувань;
 діти війни;
 пенсіонери, які раніше працювали педагогічними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них;
 пенсіонери, які раніше працювали медичними і фармацевтичними працівниками у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у таких населених пунктах;
 пенсіонери, які раніше працювали у бібліотеках у сільській місцевості та селищах міського типу і проживають у них;
 пенсіонери, які працювали у сфері захисту рослин у сільській місцевості і проживають там;
 пенсіонери, які раніше працювали в державних та комунальних закладах культури, закладах освіти сфери культури у сільській місцевості і селищах міського типу і проживають у них;
-багатодітні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, в яких не менше року проживають троє або більше дітей, сім’ї, в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування;
 звільнені із служби за віком, хворобою або вислугою років працівники міліції, особи начальницького складу податкової міліції, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби;
 діти (до досягнення повноліття) працівників міліції, осіб начальницького складу податкової міліції, рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби, загиблих або померлих у зв’язку з виконанням службових обов’язків, непрацездатні члени сімей, які перебували на їх утриманні;
 особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до категорії 3;
 дружини (чоловіки) та опікуни (на час опікунства) дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою;
 сім’ї, які мають дитину-інваліда, інвалідність якої пов’язана з наслідками Чорнобильської катастрофи;
 батьки та члени сімей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які загинули (померли) або зникли безвісти під час виконання службових обов’язків;
 особи, звільнені із служби цивільного захисту за віком, через хворобу або за вислугою років та які стали інвалідами під час виконання службових обов’язків.

До сукупного доходу сім’ї пільговика включаються нараховані:

пенсія;
 заробітна плата;
 грошове забезпечення;
 стипендія;
 соціальна допомога (крім частини допомоги при народженні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, частини допомоги при усиновленні дитини, виплата якої здійснюється одноразово, допомоги на поховання, одноразової допомоги, яка надається відповідно до законодавства або за рішеннями органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств, організацій незалежно від форми власності);
 доходи від підприємницької діяльності.

До членів сім’ї пільговика під час надання пільг належать особи, на яких, згідно із відповідними законодавчими актами, поширюються пільги:

дружина (чоловік); їх неповнолітні діти (до 18 років);

 неодружені повнолітні діти, визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи;

непрацездатні батьки;

 особа, яка перебуває під опікою або піклуванням пільговика та проживає разом з ним.

Читайте ще новини Львова:

Призначення житлових субсидій, нові правила 

Львів'янину на замітку: змінено порядок надання пільг та субсидій на оплату ЖКХ

Чому львів'яни почали відмовлятися від субсидій 

 

ТОП РОЗДІЛУ
Це чат - пиши та читай 👇
Ого! ти доскролив до нашого чатбота 😏
Тепер у тебе є можливість налаштувати його під себе і дізнаватися важливий контент першим, щоб розповідати друзям
Тільки пошта, тільки хардкор 🤘
Ми в соцмережах