Отримай відповідь: чому виникли чвари навколо пам’ятника Митрополиту Шептицькому

фото:osbm.info

Звістка про те, що у Львові збираються встановити пам’ятник Митрополиту Андрею Шептицькому,  викликала в громадянському суспільстві Львова неоднозначні емоції. І не стільки встановлення  власне пам’ятника "зворохобило" львівську громаду, скільки та сума, яку потрібно буде витратити з бюджету на перенесення дороги, реконструкцію парку, тролейбусних ліній  навпроти собору Святого Юра.

Львівські активісти категорично проти  знищення скверу і перенесення дороги, архітектори – висувають свої вагомі аргументи, а проректор  УКУ  Мирослав Маринович – за встановлення пам’ятника, але не ціною чвар у львівській громаді.

Чим мотивована різна позиція сторін в конфліктному питанні,  дізнавався  Vgorode.

 АРХІТЕКТОР ІГОР КУЗЬМАК:

- Я - за перенесення дороги, повну реконструкцію  святоюрського скверу і за встановлення пам’ятника митрополиту Шептицькому. І для цього в мене є об’єктивні підстави.

По-перше, дорога і корпуси хімічного факультету Політехнічного поруч з Святоюрським собором – це два дисонансні об’єкти, які не поєднуються ніяким чином. Безумовно, ніхто цього рухати не буде, бо це було збудовано саме так дуже давно. Але це факт.

По-друге,  не знаю, звідки береться в публікаціях ота цифра 30 мільйонів з міського бюджету для встановлення самого пам’ятника?  На будівництво самого пам’ятника гроші збирає церква Святого Юра. Це десь в районі  трьох мільйонів гривень. Ці пожертви збирають прихожани, прості львів’яни,  українці не лише нашої держави, але й з усього світу. А кошти з бюджету місто щороку і так системно витрачає на нові дороги, реконструкцію міських площ, на покращення функціонування міста і, врешті-решт,  ці гроші повертаються знову в бюджет.

фото:www.radiomaria.org.ua

Що стосується конкретних витрат на перенесення дороги,  тролейбусних ліній, реконструкцію скверу – то їх дійсно виконуватиме місто і комунальні служби.  Але не лише за бюджетні кошти, але й за гроші меценатів, які долучаться до цієї справи. Бюджет міста до встановлення пам’ятника  не має відношення, а всі ці роботи  лише покращать  функціонування площі Святого Юра. Адже і площа,  і сквер вже давно потребують реконструкції.

Подивіться, що  робиться в цьому місці в години пік: скупчуються тролейбуси, автомобілі, туристичні автобуси, йдуть студенти з пар, люди з церкви, відбувають великі релігійні молебні, прощі до святинь –  і саме тут створюється  неконтрольована і небезпечна ситуація  для пішоходів і туристів. З цього погляду  площа має бути пішохідною і безпечною, а отже - відповідно облаштованою.

фото:dailylviv.com

---

Як було колись

---

Якщо заглянути в історичні документи, то 150 років ця площа була одним великим цілим. І Святоюрський комплекс, який  входить до списку  пам’яток  ЮНЕСКО, мав би займати набагато більшу площу за цією історичною ретроспективою, оскільки так було з самого початку його заснування. Тим більше, що ще в давні часи Ватикан визнав Святоюрський комплекс, як відпустове місце, таке, як скажімо, Люрд у Франції,  Єрусалим, Віфлеєм, Назарет в Ізраїлі. Таким місцем і має стати Святоюрський собор. 

---

Сквер в занедбаному стані

---

фото:vorobus.com

Щодо скверу, то у ньому вже є 70 пеньків від старих дерев, ще  70 дерев, які там залишились, мають пройти перевірку. Адже серед них є хворі, сухі і такі, які поламані буревіями і  загрожують падінням. Тому, якщо позрізати всі непридатні дерева - буде стирчати ще 70 пеньків. Ніхто нищити самого скверу не збирається, хоча його і нема в жодних документах. Ми хочемо  провести кардинальну реконструкцію цієї зеленої зони , відповідно, як буферної зони до об’єкту ЮНЕСКО. Тобто збираємось посадити 100 дерев від 5-7 метрів висотою, які привезуть лісові господарства Львівщини і будуть доглядати за ними, щоб з ними нічого не сталося.

Хочемо збудувати також абсолютно новий  і сучасний майданчик для дітей. Бо той, який там є зараз -  заражений грибком і діти несуть це все на руках додому.

Крім того, у сквері мають встановити  цілком нову систему освітлення, три-чотири питтєвих фонтанчики, де можна буде набрати води, щоб напитися, помити руки чи фрукти. Сквер має жити своїм життям і повинен  мати сучасну інтерпретацію з охоронною зоною ЮНЕСКО. У сквері  має бути облаштована цивілізована відпочинкова зона.

---

Як виглядатиме перенесення дороги

---

Для більшої зручності пішоходів і туристів – дорогу перенесуть ближче до корпусів політехнічного університету. Біля університетської бібліотеки відстань до дороги становитиме  20-23 метри, від корпусів – 20 метрів, а далі розрив йтиме на збільшення. Крім цього, корпуси від дороги відділятиме захисний зелений екран, за яким облаштують ще й велосипедні доріжки.

Сам пам’ятник встановлять посередині площі на розв’язці, де зараз зелена клумба.

фото з сайту tvoemisto.tv

За словами Ігоря Кузьмака, якщо ніхто не чинитиме перешкод, то усі ці роботи можна буде завершити до 25 липня 2015 року.

ПРОРЕКТОР УКУ МИРОСЛАВ МАРИНОВИЧ:

- Звичайно ж, я за встановлення пам’ятника Митрополитові Андрею Шептицькому. Але не такою ціною.

Я не хочу зберігати святоюрський сквер ціною єдності львівської громади, яка так потрібна в часи війни. І не хочу пам’ятника Шептицькому, збудованого тими, хто не шанує його слова.

Я був би щасливий, якби у Львові нарешті постав пам’ятник Митрополитові, але насправді пам’ятник потрібен не йому, а нам – як символ нашої християнської й національної зрілості. А якщо це має бути символ нашого роздору, то я волію перечекати, поки ми дійсно станемо спадкоємцями духовного скарбу Кир Андрея.        

ЗАХИСНИКИ СКВЕРУ:

---

"Ми не проти пам’ятника – ми проти знищення дерев і перенесення дороги"

---

Саме так формулює свою позицію активіст протестного руху у Львові Антон Савіді. Громадські активісти  виступають і проти витрат  на пам’ятник з міського бюджету:

-Зараз, у такі важкі часи, такі великі гроші (30 млн. грн.) краще витратити на лікарні, комуналку чи на АТО.

Крім цього, активісти затялися і кажуть, що  організують у сквері цілодобове чергування, щоб його не знищили. Але припускають, що, напевно, вже хтось поділив відкати.

Проте не всі львів’яни так категорично налаштовані. Є й такі, які говорять, що місце для пам’ятника вибрали вдало і логічно, і що для  такої скульптури потрібен певний простір. Такої думки дотримуються жителі ближніх до собору вулиць - Андрея Шептицького, Кубійовича, Бандери  пані Лариса Медчук,  Володимир Гримак, Олена Яськів.

Хто переможе у всіх цих суперечках – покаже час. Але схоже на те, що новітні плани по облаштуванню площі і скверу не такі вже й погані і не зовсім за бюджетні кошти, бо до цієї справи залучені і меценати.

ЧИТАЙТЕ ЩЕ:

З 12 березня трамваї № 6 курсуватимуть за зміненим маршрутом

Прочитано про Львів: що пишуть і говорять про місто 10 березня