Як занедбаний пострадянський парк перетворюють в найцікавішу локацію Львова

Як занедбаний пострадянський парк перетворюють в найцікавішу локацію Львова

Фото взято з сайту mapia.ua

Занедбаний пострадянський парк перетворюють на одну з найцікавіших розважальних локацій міста.

Cтаренькі атракціони, літня сцена та 27 га занедбаної території неподалік історичного центру Львова – саме таким звикли бачити міський Парк культури мешканці міста. Його малолюдні алеї оживали зазвичай лише двічі на рік: під час фестивалів пива та “Альфа Джаз”.

Нині з облупленої пострадянської місцини парк поступово перетворюється на одну з найцікавіших розважальних локацій міста. Ледь не щотижня тут відбуваються різноманітні акції та фестивалі, виростають нові цікаві майданчики для активного дозвілля.

Нагадаємо: Безкоштовне місто: де у Львові подивитись кіно та позайматися йогою на свіжому повітрі

Рушієм змін став сам парк – комунальне підприємство, в якому менше року тому змінилося керівництво. Молода команда адміністраторів Христина Пархуць, Оксана Наконечна та Богдан Цюваник розповіли, як їм вдається оновлювати парк і боротися з бюрократією.


Про роботу мрії

Христина, Оксана та Богдан працюють у парку менше року. Усім їм немає ще 30-ти, і кожен із них називає парк “роботою мрії”.

“Навесні минулого року львівський Парк культури залишився без очільника. Міська рада оголосила конкурс на посаду директора. Я побачила у Facebook цей пост, і мені стало цікаво. По-перше, це парк мого дитинства, я й досі мешкаю неподалік. А по-друге, я щойно повернулася з Британії, де закінчила магістратуру за фахом “екологічна економіка”, і шукала, де б себе реалізувати”, – розповідає Христина Пархуць.

Христина, Богдан та Оксана. Фото: Максим Баландюх

Христина, Богдан та Оксана. Фото: Максим Баландюх

Просто під постом про вакансію дівчина написала, що хотіла б працювати в парку. У липні призначили нового директора Олександра Молодого, а з 1 серпня Христину запросили працювати адміністратором.

Богдан Цюваник до роботи в парку вивчав міжнародне право та фінанси, закінчив програму УКУ Good goverments, працював у багатьох галузях, був підприємцем. Але завжди любив атракціони і хотів займатися саме їх розвитком.

“Я прийшов до новопризначеного директора і сказав, що хочу допомагати в оновленні розважальних майданчиків. Від 1 вересня тим і займаюся”, – каже він.

Христина і директор парку Олександр Молодий. Усі фото надані адміністрацією парку

“Я завжди прагнула поєднати ці дві галузі: івенти і природу. Якось друзі запросили мене в парк – подивитися кіно просто неба. Я захопилася не лише стрічкою, а й самою ідеєю зробити парк сучасним і цікавим місцем для дозвілля. Захотіла бути в команді тих, хто це робить”, – каже Оксана.Ще за місяць до команди приєдналася Оксана Наконечна. За освітою вона ландшафтний архітектор, у часи студентства займалася громадською діяльністю, була співорганізатором кількох фестивалів, потім працювала в івент-компанії.


Про перші спроби і помилки

Нині Христина зізнається, що попри безліч ідей щодо оновлення парку, вона слабо уявляла, з чого почати:

“Перші два тижні розбиралася зі специфікою роботи комунального підприємства. Тут безліч бюрократичних моментів, і раптом я відчула, що розгубилася. Мабуть, тому почала з того, що подобається”.

“Кіно під зорями”

“Було багато казусів. Для першого перегляду ми позичили в одному з кінотеатрів потужний, але, як виявилося, старий кінопроектор із напівживою лампою: зображення мерехтіло, у найсмішніші моменти фільму зникав звук. І ми, і глядачі були трохи розчаровані. Наступний перегляд припав на негоду: вітер кілька разів перевертав екран. Але найдивніше те, що людей приходило щоразу більше. І потім все владналося”, – каже Христина.Першим проектом дівчини стало “Кіно під зорями”. Щовихідних, а подекуди й у п’ятницю ввечері, перед аркою центрального входу в парк встановлювали великий екран. Стрічки добирали голосуванням у Facebook. Щоразу на перегляд збиралося понад 350 глядачів.

Проектор, колонки, інше обладнання дівчині позичали друзі. Вони щоразу привозили і відвозили все необхідне, і робили це безкоштовно.

З кінця літа парк почав наповнюватися подіями: сальса-вечірки, колективний флешмоб #Icebucketchallenge, музичні вечори, фестиваль вуличної їжі, наукові пікніки для дітей, фестиваль Holywood, під час якого всі охочі кидалися фарбами, та Кавуновий фест із безліччю забав і майстер-класів.

Однією з найтепліших подій паркової осені став “Осінній пікнік” у листопаді.


Про найцікавіші проекти

“Ми привезли 200 тюків сіна та причеп гарбузів. Була ідея зробити сінний лабіринт. Богдан кілька днів малював його схему та викладав з тюків усі ці хитросплетіння ходів. Ми собі уявляли, як бігатимуть лабіринтом дітки. Почалося свято, і за півгодини лабіринт перетворився на одну величезну копицю сіна, у якій дуріли діти. Але це було дуже весело”, – зі сміхом пригадує Оксана.

“Осінній пікнік”

“Ми хотіли показати, що парк може жити цілий рік. До цього ніхто взагалі не уявляв, що взимку сюди може прийти стільки людей”, – каже Оксана.Своїм найкращим і водночас найважчим проектом команда називає “Зимовий парк”. Сноубордисти-екстремали, які час до часу тренувалися в парку, допомогли розробити та встановити фігури для стрибків. Тож просто на центральній алеї парку, яка лежить на схилі, цієї зими з’явився сноу-парк. Довкола нього виникло безліч інших сніжних забав: санчата, сноутюбінг, ярмарок і навіть катання на собачих упряжках.

Щодня через “Зимовий парк” проходило понад тисячу людей. Але тривало це аж 12 днів.

“Цьогорічна зима у Львові була дуже теплою і малосніжною. Ми не мали коштів, аби придбати сніжні пушки. Планували, що до парку будуть звозити сніг, який збирають із вулиць усього міста прибиральники. Але температура була вище нуля, і цей сніг топився, а вночі перетворювався на лід”, – пояснює Богдан.

“Зимовий парк”

“Це були найвеселіші 12 днів цієї зими, ми бачили безліч щасливих і задоволених людей. І ще ми побачили перспективи парку взимку. У нас було дуже мало досвіду і зовсім не було грошей. Але ми це зробили!”Молоді люди зізнаються, що цей проект їм дався дуже важко. Вони навіть вклали в нього власні кошти. І, попри невдачі, вважають, що робили це не дарма:

Про проблеми та інтереси

Найбільше проблем виникло з упорядкуванням паркової документації, цим займається директор Олександр Молодий.

“Найперша проблема – це виготовити документи на землю. Вона тягнеться вже роками. А друга, класична, – брак коштів. Місто не виділяє ні копійки. А того, що заробляє парк на стареньких атракціонах, вистачає лише на зарплату, податки та оплату електроенергії”, – розповідає він.

Парк “Маленька Скандинавія”

Усе, що відбувається в парку, організовано за допомогою та на кошти спонсорів. Питання про самоокупність проектів викликає в адміністраторів дружний сміх. В їх умовах досягненням є вже те, що не витрачено жодної копійки з бюджетів парку чи міста.

Пожвавлення життя у парку зацікавило підприємців, які пропонують реалізовувати там свої комерційні проекти. Щоправда, поки немає проекту розвитку парку, адміністратори з обережністю ставляться до таких пропозицій.”Кошти, які нам вдається заробити на оренді чи рекламі, поки що мізерні. Їх геть недостатньо для реалізації подібних проектів. Основним заробітком парку мали б бути атракціони. У Львові їх більше ніде немає у такій кількості. Але вони вже давно і морально, і фізично застаріли. Тож наразі шукаємо шляхи, як їх оновити. Але на це потрібні шалені кошти. Тому сподіваємося на допомогу міста, але й самі йдемо до цього маленькими кроками – намагаємося наповнити парк різними цікавими майданчиками”, – пояснює Богдан.

Цієї зими парк декілька разів грабували. Зняли двигун з атракціонів, розбили будку-касу. “Я навіть сам кілька разів ловив, як увечері викопували саджанці”, – обурюється директор.”Передусім має бути зонування парку, щоб було зрозуміло, що де можна розташовувати. Також потреба номер один – обгородити територію, поставити камери, організовувати охорону і зачиняти парк уночі. Інакше, що б ми не зробили, воно піде за вітром. Крадуть усе, а що не можуть украсти – знищують”, – каже Олександр Молодий.

Нещодавно в парку з’явилася дитяча мотузкова лазанка “Маленька Cкандинавія” та відкрився заклад харчування Central Park тераса, який розмістився у… контейнері.


Про плани та перспективи

Також невдовзі в парку відкриється дитяче містечко для вивчення правил дорожнього руху, майданчик для гри в петанк (популярна у Франції гра зі штовхання кульок), для воркауту (вулична гімнастика).

16-17 травня під час фестивалю “Велопарк” відкриють нові даунхіл-трасу, тріал майданчик та памп-трек для роверистів. Тривають перемовини й щодо організації велопрокату.

Заклад харчування у контейнері

До осені в парку з’явиться перший спеціальний майданчик для вигулу собак. На огородженій території встановлять фігури для тренувань тварин і стійки з мішечками, аби господарі могли прибрати за своїми чотирилапими друзями. За словами Богдана, самі собачники дуже активно включилися в роботу.

Крім того, команда працює над стратегічним розвитком парку. “Ми робили багато різних подій, щоб зрозуміти, що цікаво людям. Виявилося, що цікаво все. Головне, щоб добре організовано, – розповідає Христина. – Та згодом стало очевидно, що усе це клаптикове, і потрібна концепція, щоби бачити куди рухатися. Кожен парк повинен мати проект розвитку на 20 років. Це передбачено законом, але в Україні його мають лише поодинокі парки”.У планах також – встановлення пандусів, заняття з йоги, гойдалка, яка генерує енергію, мультиспортивне поле для міні-футболу, настільний теніс, скейт-парк, волейбольне поле, а ще – лаунж-зона: куточок відпочинку з гамаками, пуфами, Wi-fi, де могли б відпочивати і старші люди, і молодь та батьки з дітьми. Щотижня у парку можна буде проводити майстер-класи, лекції, музичні вечори.

Роботу над проектом розвитку команда парку почала із громадських слухань, оскільки парк неможливий без участі громади. Люди почали активно долучатися до проекту – наприклад, на заклик допомогти з розмальовуванням атракціонів відгукнулося понад 15 художників.

“У нас немає готових “трьох кроків успіху”. Ми шукаємо та експериментуємо. І до нас долучаються люди, яким потрібен парк, які хочуть щось робити. Ми не хочемо диктувати громаді, яким мав би бути парк, ми радше позиціонуємо його як локацію для втілення ідей самих мешканців. Щоб люди могли тут самі творити власне дозвілля та розвиватися”, – каже Оксана.Невдовзі адміністрація планує провести ще одну зустріч-обговорення щодо оновлення літньої сцени, а протягом наступних двох місяців проведуть два воркшопи з розвитку парку. Наприкінці травня у заході участь візьмуть місцеві дизайнери та архітектори, а також усі, кого цікавить парк. А на тижневий воркшоп у липні приїдуть фахівці з Польщі, Німеччини, Британії та інших країн.

За матеріалами lviv-online.com. 

Місце події