Як і коли запрацює страхова медицина у Львові

Як і коли запрацює страхова медицина у Львові

фото з сайту elifive.info

Понад 24 роки українці бідкаються на систему охорони здоров’я, яку Україна успадкувала від Радянського союзу. Директивна система добре працювала при комунізмі, однак зараз вже не виправдовує себе.

Вже не перший рік в країні точаться дискусії про методи та доцільність провадження загальнодержавної страхової медицини, яка б могла вивести галузь охорони здоров’я та новий рівень.

Одні експерти вважають, що впроваджувати страхову медицину потрібно тільки на загальнонаціональному рівні.

Інші медики, як от заступник головного лікаря Львівської клінічної обласної лікарні Наталя Ван Доеверен-Готь запевняє, що страхова медицина може працювати і на місцевому рівні.

Вона розповіла ZAXID.NET своє бачення можливої роботи страхової медицини на Львівщині.

Як працює страхова медицина

Те, як може працювати страхова медицина, Наталя пояснює на прикладі нідерландської системи охорони здоров'я. У них, каже лікарка, купівля страхового полісу є загальнодержавною нормою та обов'язкова для всіх. Вартість базового страхового полісу – 100 євро на місяць, при середній заробітній платі близько 2200 євро. Поліс охоплює надання першої медичної допомоги та базову медичну допомогу. Крім того громадяни можуть купити додатковий страховий поліс, який би охоплював більший перелік послуг.

Наталя Ван Доеверен-Готь (посередині) разом із колегами

Дітям страховий поліс купують батьки. Тих жителів, котрі не в змозі купити для себе страховий поліс – пенсіонерів, безробітних - страхує муніципалітет - міська рада. На страхування  малозабезпечених мешканців із міського бюджету щороку виділяються кошти.

"Проте є ті, хто не може собі цього дозволити. У такому разі вони мають звернутись до муніципалітету із проханням надати страхування. Тих, кого страхує міська рада, ретельно перевіряють.  Якщо ж спробувати надурити мерію, то можуть виписати чималий штраф, а можуть притягнути і до кримінальної відповідальності", - розповідає Наталія Ван Доеверен-Готь.

Оплата праці лікарів, закупівля медикаментів та техніки і навіть ремонт у лікарні в Нідерландах проводиться за кошти страхових компаній, які вони щомісяця платять лікарням відповідно до укладених договорів.

"Створити рай у одному окремому місці можна, але чи це буде ефективно?"

Наталя Ван Доеверен-Готь перш за все наголошує, що аби система медицини працювала злагоджено та ефективно, то реформи потрібно впроваджувати по всій країні одразу, а не частково. Проте на її думку, у світлі децентралізації, коли міські та обласні бюджети отримують більше коштів та автономії, створити муніципальне страхування в окремій області можливо.

Зараз страхові компанії в Україні як приватні, так і муніципальні працюють за принципом компенсацій. Тобто людина звертається до лікарні, купує всі необхідні медикаменти, а потім страхова компанія виплачує їй кошти за страховий випадок.

На думку лікарки, буде ефективніше, якщо страхова компанія наперед вливатиме кошти в лікарні, за аналогом Нідерландів. За її задумом, міська та обласна ради мали б зробити спільний проект із створення комунальної страхової компанії, котра б фінансувала роботу хоча б двох лікарень –  однієї міської та однієї обласної.

Містяни б купували страхові поліси, малозабезпеченим би страхові поліси повністю чи частково купувала б міська або обласна ради. Таким чином формувався б фонд страхової компанії, із якого потім утримувались дві обрані лікарні.

 "До прикладу, можна було б зробити ці муніципальні лікарні на базі обласної клінічної лікарні та на базі восьмої міської лікарні. Вибір дуже простий – до участі у такій програмі мають залучатись лікарні, які б потребували якнайменших капіталовкладень", - пояснює медик.

Однак вона зауважує, що не все так просто, адже незастраховані пацієнти також мають право звертатись за допомогою до муніципальних лікарень. За Конституцією, усі державні медичні заклади країни зобов’язані надавати невідкладну меддопомогу. Водночас у плановому лікуванні незастрахованим пацієнтам можуть відмовити, оскільки його мають надавати за місцем проживання.

Лікарняні каси – орієнтир

"За подібним принципом у Львові вже працює залізнична лікарня. Там лікуються залізничники, які застраховані у лікарняній касі "Львівської залізниці".  Наша лікарня, до прикладу, має договір з ними на проведення операцій на серці, оскільки залізнична лікарня не має відповідного обладнання.  За кожну проведену операцію вони платять нам із свого страхового фонду. Отриманих коштів цілком вистачає, аби забезпечити пацієнта усім необхідним", - пояснює Наталя Ван Доеверен-Готь.

Голова Українського лікарського товариства та керівник ГО "Галицька лікарняна каса" Андрій Базилевич розповідає, що у Львові є дві лікарняні каси. За принципом роботи вони нагадують страхову компанію, перша – закрита, для залізничників, друга – "Галицька лікарняна каса", для всіх охочих.

Лікарняна каса – це громадська організація. Її члени сплачують щомісячний внесок. Коли члени лікарняних кас хворіють, то їм відшкодовують вартість ліків. У "Галицькій лікарняній касі", до прикладу, членський внесок – 20 грн, а максимальна сума відшкодування – 1500 грн за рік.  Однак наразі з усієї Львівської області її членами є близько 500 людей. У лікарняних касах, де більша кількість членів – сума відшкодування також більша.

Успіх залізничників Андрій Базилевич пояснює, тим, що "Львівська залізниця" змушує своїх працівників ставати членами лікарняних кас. Так само до успіху прийшла і лікарняна каса у Житомирі, яка налічує понад 200 000 членів – на початку 90-их до неї змушували вступати усіх "бюджетників".

Найперше – формування громадської думки

Натомість добровільно вступати до лікарняної каси люди не поспішають. Тож обидва медики погоджуються, найпершим кроком у створенні муніципальної страхової медицини має бути формування громадської думки: потрібно роз’яснювати людям, що таке муніципальне страхування, громадське здоров’я та цінності власного здоров’я.

 "У жодній країні світу медицина не є прибутковою. Найбільш розвинені країни, де є страхова медицина, все одно витрачають кошти на дотацію цієї галузі. Тому очевидно, що ані місто, ані область не зможуть заробити на створенні муніципальної страхової компанії. Однак це дозволить прививати медичну культуру мешканцям, а також хоча б частково вивести лікарні із того плачевного стану, в  якому вони зараз є", - каже Наталя Ван Доеверен-Готь.

Львів у новинах:

Львів'янину на замітку: як будуть тепер реєструвати нерухомість 

У Львові жінка загинула під колесами тролейбуса - розшукують свідків 

Чому львів'яни можуть залишитись без води