Спальний чи культурний: яким буде майбутній Сихів

Спальний чи культурний: яким буде майбутній Сихів

фото з сайту www.lvivpost.net

Із Сиховом пов’язані різні стереотипи, наприклад, що це неблагополучний район, або ж лише спальний. Але чи справді це так? Над цим і не тільки міркували учасники дискусії "Як повинні розвиватися райони Львова? Приклад Сихова", організованої Tvoemisto.tv за підтримки Європейського фонду за розвиток демократії.

фото: alex-shutyuk.livejournal.com

ФОТО: ALEX-SHUTYUK.LIVEJOURNAL.COM

Часто гості міста Лева вважають, що Львів вичерпується лише центральною частиною міста. Насправді, не потрібно забувати, що кожен із 6-ти районів є його обличчям. Сихівський район – наймолодший та густонаселений район Львова. Перша згадка про Сихів датується 1409 роком, відколи він існував, як передміське село. І лише у 1952 році територію теперішнього Сихова приєднали до складу Львова. 

Андрій Павлишин, історик, який проживає у Сихівському районі майже 30 років розповів, що "цей район першопочатково будувався, як місце, де б працівники могли переночувати та зранку піти на роботу, а от інфраструктуру не встигали розвивати. Якщо були скарги, то влада діяла в напрямку гасіння пожежі, тобто людей забезпечували лише мінімальними соціальними послугами".

За словами Ірини Маруняк, голови Сихівської РА, сьогодні Сихів активно розвивається та стає багатогранним районом Львова. З стереотипом, що це спальний район вона категорично не погоджується:

"Цього року ми розпочали облаштування першого в Україні духовного парку ім. Івана Павла ІІ у Сихівському районі. На цей час завершені роботи з прокладання плиткою центральної доріжки, від вул. Лісної до вул. Хоткевича – шириною близько 4,5 м. Наступний етап – зробити вздовж доріжки освітлення та встановити лавочки", – розповіла  Ірина Маруняк.

За її словами, у 2017 році заплановано облаштувати хресну дорогу. Загалом, у парку будуть сконструйовані спортивні та дитячі майданчики, атракціони, Wi-Fi. Також заплановано відновлення озера, а ще очищення та відновлення річки Зубри, що протікає поряд, та перетворення цих об’єктів у відпочинкову зону. Повністю реалізувати проект вдасться за 5-6 років.

"Важливо, аби у спекотну пору сихівчанам не доводилось їхати за межі Львова, і вони могли відпочивати у своєму районі. Більше того, цього року ми плануємо завершити облаштування Скверу Гідності, розташованого  за адресою: просп. Червоної Калини, 109. Перший етап ми завершили минулого року. У Сквері замінили мощення й усунули бар’єрність, встановили пандуси і тактильну плитку. Спільно з громадськістю було проведено висадку дерев. Сквер Гідності – це інклюзивний громадський простір, який стане прикладом, доступним для людей всіх груп населення.

Тиждень тому ми збирали мешканців Сихівського району в приміщенні Культурно-освітнього центру ім. Довженка та обговорювали, яке їхнє бачення цієї площі, адже оголошений конкурс на її облаштування. У 2017 році  буде  зроблена проектно-кошторисна документація, проведені тендери на облаштування цієї площі", – розповіла  Ірина Маруняк.

Щодо розширення району, то, як відомо, у цей час, п’ять будівельних компаній споруджують у Сихові свої будинки. Всього у процесі будівництва – 23 нові багатоповерхівки, які споруджують швидкими темпами. Щодо старих будинків, які побудовані у 70-80рр., – поки що немає програми та ресурсів, аби їх зносити. Але у зв’язку із зменшенням земельних ділянок, потрібне удосконалення проблемних будинків.

Історик Андрій Павлишин вважає, що Сихів залишиться спальним районом до тих пір, поки мешканці міста будуть їхати в центральну частину на культурні розваги. "Що визначає нас, як людей, які в майбутньому будуть конкурувати на ринку праці – це культура, і з цим у району проблеми. Якщо в Сихова буде динамічна комунікація з центром міста, тоді ми можемо покладатися на все дозвілля, розташоване там", – пояснює історик.

Частково, тісніший зв'язок із центром міста забезпечуватиме трамвай, який, за словами директора "Львівавтодору" Олега Берези, поїде уже 17 листопада. Як повідомляла раніше прес-служба ЛМР, з Сихова до центру трамваєм можна буде дістатися за 25-30 хв., що пришвидшить дорогу для мешканців району. Більше того, 9 із 24 зупинок облаштовують для людей з особливими потребами, тому трамвай стане доступним для усіх. У 2017 році районна адміністрація планує також облаштування дороги по вул. Хуторівка.

"Але якщо досвід покаже, що цього замало, – потрібно творити культурні осередки на Сихові", – продовжив Андрій Павлишин.

Нагадаємо, на Сихові діє Культурно-освітній центр ім. Довженка, у якому 9 жовтня театр "Domus" презентує свою першу виставу "Уві сні та наяву".

Окрім цього, у 2015-2016 роках громадські організації Сихова здійснили чимало заходів, важливих не тільки для Сихівського району, а й усього Львова. Перш за все, це Парад вишиванок, який у 2015 році провела ГО "Рідний Сихів". Захід став наймасовішим парадом на території західної України, і, за словами Володимира Гоя, одного із засновників ГО "Рідний Сихів", цього року громадська організація планує побити рекорд всієї України і провести парад, який налічуватиме більше 10-ти тисяч учасників.

18 вересня 2016 року ГО "Інститут суспільних ініціатив" організувала перший інтелектуальний  локальний фестиваль "Сихів Fest to Go". Учасникам презентували громадські ініціативи на Сихові, також вони мали змогу відпочити на природі під акомпанемент акустичної та класичної музики у майбутньому парку ім. Івана Павла ІІ.

Андрій Гущак – співзасновник ГО "Кращий Сихів" запропонував ідею змінити локацію подій із центру міста до Сихова, і ,таким чином, не вкладаючи великих ресурсів отримати таку ж високого рівня подію, але у Сихівському районі. Так, у 2015 році Сквер Гідності став локацією фестивалю "День музики".

Окрім культурних заходів, не менш важливим для мешканців Сихівського району є облаштування  прибудинових територій.

Наталія Отріщенко – кандидатка соціологічних наук, Центр міської історії Центрально-Східної Європи пояснила, що Сихів був спланований у радянський час з певними ідеологічними переконаннями, які ставили людей в рамки. Однак, після розпаду радянського союзу простір району став значно живішим, проте інколи, інтереси сусідів можуть не співпадати, тому важливим є спільне узгодження проблемних питань.

Яскравим прикладом такого узгодження є створення 16 ОСББ у Сихівському районі за 2016 рік. "У цей період подано заяви про зняття ще шести будинків з балансу місцевих рад. Це ще один важливий крок вперед на шляху до самоорганізації житлового простору зі перевагами для мешканців. Вони можуть самі визначити оплати за комунальні послуги, зокрема, квартирну плату. Є можливість власноруч залучати ту чи іншу підрядну організацію для виконання робіт. Це самоуправління будинку, і це – правильно, адже законодавство визначає, що мешканець є співвласником будинку і несе відповідальність за нього. У Львівській міській раді є програма підтримки ОСББ  – "Теплий дім", відповідно до якої здійснюється відшкодування частини кредитних коштів, залучених ОСББ, ЖБК на впровадження заходів з енергозбереження, реконструкції і модернізації багатоквартирних будинків", – розповіла Ірина Маруняк.

На думку Володимира Гоя, одного із засновників ГО "Рідний Сихів", мобільними групами повинні зайнятися свідомі мешканці та громадські організації, які мали б доносити до свідомості людей, що створюючи ОСББ – разом вони будують свій спільний дім та самі будуть ним керувати.

"Нещодавно до районного відділу звернулися мешканці будинку на вул. Драгана, 10 з проханням покращити їхній двір. Ми залучили їх до роботи та разом з ними та ГО "Рідний Сихів" розробили проект його облаштування відповідно до побажань мешканців двору. Ніхто не уявляє, як має виглядати той чи інший простір, якщо не люди, які там проживають та в майбутньому будуть його використовувати.

Облаштувати за один рік всі доріжки та хідники ми не можемо, тому формуємо титульний список, до якого включаємо ті хідники, які є в поганому стані. На цей рік проект титульного списку уже сформований, туди додано орієнтовно 100 об’єктів", – продовжила голова Сихівської РА.

Ще одна проблема, яка спіткала Сихів – це нестача дитячих садків та шкіл, більше того, на Сихові найбільший у Львові приріст населення, за словами голови Сихівської РА. Андрій Павлишин вважає, головною причиною їх нестачі є те, що чимало садків закрили та перетворили на муніципальні, державні установи. "Тепер проблема – не тільки повернути споруди, але й людей, які там працювали, це були чудові педагоги", – розповів  історик .

Громадська організація "Інститут суспільних ініціатив" пропонує свій варіант літньої програми "Школи змін". "Головна ідея цієї програми – навчити дітей ідеям громадського суспільства. Реалізовуватимемо ми цей задум протягом 14 комплексних уроків, у процесі яких навчання перейде із теорії у практику. Учасники познайомляться з активістами та наприкінці програми зможуть реалізувати свої міні-проекти. Таким чином, ми впроваджуватимемо систему: "Не словом, а ділом". У таку школи запрошують дітей віком від восьми до одинадцяти років. На цей час до програми уже залучені дві школи на території Сихова", – поділився  Тарас Репицький.

"Концепція Сихова – це розвиток району для людей", – зазначила голова Сихівської РА. Як зауважила Оксана Новікова, співвласниця пекарні "Кримської перепічки", відмінність Сихова від інших районів дає йому величезний потенціал. За її словами, саме брак довіри приводить до всіх суперечностей, конфліктів та війн. Якщо не будемо працювати разом – то шансів в нас немає.

Розглянувши тези, які обговорили учасники під час дискусійної платформи: "Як повинні розвиватися райони Львова? Приклад Сихова", тепер кожен для себе може визначити, яким на його думку сьогодні є Сихівський район. Після розпаду радянського союзу відбулося чимало змін, які поступово перетворюють спальний колись район на розвинуту частину Львова. Наступний важливий крок – це самоідентифікація сихівчан.

Також не варто забувати про інтеграцію мешканців, інакше, як наголосив Андрій Павлишин, існує небезпека створення своєрідних гетто. Львів – відкритий для світу. Сихів також. Але мешканцям варто вирішувати, чи впускати у своє середовище жителів інших міст. "Хочеться побажати сихівчанам, аби ми були єдиними, і коли ми гармоніймо співпрацюватимемо, тоді будь-яке питання зможемо вирішити спільними зусиллями", – підсумувала Ірина Маруняк.

Читайте ще новини Львова:

На Сихові буде свій театр

 У Львові почали облаштування парку на Сихові (фото)

Кольорова плитка, хідники, 10 лавок: як виглядатиме новий громадський простір на Сихові.