Яким буде  Креативний квартал  у старому львівському депо: фото, відео

Яким буде "Креативний квартал" у старому львівському депо: фото, відео

В вересні 2015 року у Львові оголосили про намір створити "Креативний квартал". Цей проект є частиною стратегії розвитку міста, яка має перетворити Львів на Smart City - сучасне місто, комфортне для інновацій. Проект вже погодились підтримати такі світові бренди як Intel, Microsoft та Hewlett-Packard.

Для цього проекту Львівська міська рада виділила найстаріше трамвайне депо на розі вулиць Вітовського, Гвардійської і Сахарова, перші будівлі якого були зведені ще в кінці ХІХ століття.

Зараз триває підготовка до проведення інвестиційного конкурсу, який визначить, хто саме працюватиме у депо протягом наступних 50 років. ZAXID.NET розповідає, чим саме є проект "Креативний квартал" і яку користь він принесе місту.


Що це таке?

"Креативний квартал" - це новий багатофункціональний простір для підприємців.

Це буде великий інноваційний культурний хаб, який поєднає приблизно двадцять різноманітних проектів: стартап-бокси, коворкінги, антикафе, креативний ресторан, центр розвитку дітей, хакер-спейси, творчі майстерні, еко-парк, центр урбаністики тощо.

Компанії та підприємці отримають нове місце, де вони зможуть працювати. У лекторіях будуть проводитись майстер-класи та лекції для всіх охочих. Міжнародні компанії отримають своє представництво у Львові, де зможуть якісно представити свої розробки. Окрім цього, "Креативний квартал" стане майданчиком для різноманітних культурних та освітніх подій, конференцій та фестивалів.

У "Креативному кварталі" буде 30 прозорих зон для компаній та стартапів

"Креативний квартал" – це "Дзиґа" в 90-х. Коли за кавою (зараз це називають модним словом "коворкінг") могли зібратись підприємець, медик і програміст. І разом, на дотику своїх спеціальностей, вони могли придумати новий бізнес. Чимало підприємців, що діють сьогодні, вийшли з Дзиґи", - каже Андрій Пундор, голова комісії з конкурентноспроможності Львівської міської ради.  


Де це буде?

"Креативний квартал" планують розташувати у приміщеннях старого трамвайного депо на розі вулиць Вітовського, Героїв Майдану (колишня Гвардійська) і Сахарова. Площа всієї території становить 15 000 кв.м.

Вигляд на територію трамвайного депо згори (фото "Креативного кварталу")

Як це все виглядатиме? Попередня візуалізація "Креативного кварталу"

Приміщення депо нададуть в оренду терміном на 50 років, з фіксованою орендною платою. Розмір оренди буде встановлений після експертної оцінки приміщень, яка триває зараз.

Під час реалізації проекту (реконструкції, ремонту та будівництва) та до початку повноцінної роботи "Креативного кварталу" його інвестор буде звільнений від орендної плати. Як розповіла очільниця юридичного управління Львівської міської ради Гелена Пайонкевич, це може бути період терміном до 5 років.

Раніше повідомлялось, що вартість проекту становитиме не менше $5 млн.

Що цікаво: трамвайне депо, в якому планує розміститись "Креативний квартал" (та прилеглі до нього будівлі), збудувала сучасна компанія Siemens, яка у 1894 році запустила у Львові перший електричний трамвай.

Трамвайне депо в середині 1920-х років


Хто це робить?

Засновник та CEO "Креативного Кварталу" - Ілля Кенігштейн, керівний партнер венчурного фонду Hybrid Capital, громадський діяч у сфері ІТ, керівник компаній у декількох країнах, зокрема в Україні й Ізраїлі.

Ілля також є позаштатним радником мера Львова Андрія Садового з питань інновацій та інвестицій.


Засновник "Креативного Кварталу" Ілля Кенігштейн є в тому числі радником Андрія Садового (фото AIN)

Окрім Іллі, у команді проекту є співзасновник компанії N-iX Дмитро Косарєв, директор ЛКП "Лев" Олег Мацех, ресторатор Марк Зархін, співзасновник компанії SoftServe Тарас Кіцмей, власник готелю "Леополіс" Тарас Добрянський і представник Фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest Олег Дрінь.

Партнерами проекту стали такі світові компанії як Intel, Cisco, Microsoft, Hewlett-Packard, Ericsson. Серед львівських партнерів є Львівська бізнес-школа, Український католицький університет, Музей Ідей, Дзиґа, Betaplace, SoftServe.

Як пояснив Ілля Кенігштейн, ІТ-компанії, чиєю підтримкою він заручився - це не просто розробники програмного забезпечення чи обладнання. Це глобальні інноваційні компанії, які в тому числі мають освітні програми. "Креативний квартал" допоможе представити їх широкому колу.

"Intel" – це не лише виробник чіпів, це глобальна компанія. Інтел вміє змінювати економіки. Просто раніше в Україні на них ніхто не звертав уваги", - розповідає Ілля Кенігштейн.

Світові ІТ-компанії будуть представлені у вигляді технічних лабораторій та обладнання. За словами Кенігштейна, вони зацікавлені використовувати "Квартал" як майданчик для своїх технологій. Зокрема, там буде виставка, де будуть постійно представлені нові технології, якими можна буде скористатись.

(фото Іллі Кенігштейна)

В січні та лютому Ілля Кенігштейн провів ряд презентацій проекту "Креативного кварталу" в офісах всесвітньо відомих ІТ-компаній у США, заручившись їхньою підтримкою.


Чому саме у Львові?

Ідея створити "Креативний квартал" належить Іллі Кенігштейну. Він розповідає, що подібний проект не можна було б створити, наприклад, в Києві. Причиною цього він називає наявність у Львові середнього класу, який мислить категоріями стратегії міста. 

"Львів на сьогодні є одним з найкомфортніших міст для життя в Україні. Львів ніколи не був радянським, тут абсолютно західне, проєвропейське мислення", - вважає Кенігштейн.

Ілля Кенігштейн переконаний, що Львів можна буде перетворити на всеукраїнську столицю інновацій (фото: LvBS)

"У місті вміють генерувати історії. Тут придумали історію про найкращу каву, шоколад, пиво. Таке вигадують в Штатах. Таким чином вони намагаються створити шарм для свого міста. А це впливає на менталітет його мешканців.

У Львові багато релігійних людей. Коли протягом 200 років, з покоління в покоління, ти ходиш щонеділі до храму, молишся Богу і слухаєш розумні речі, то в тебе з’являється цілком інакше ставлення до себе і своєї родини. У тебе з’являються традиції. Парадокс в тому, що на рівні традицій дуже легко створювати інновації", - вважає Ілля Кенігштейн.

Офіс компанії SoftServe, яка бере участь в створенні "Креативного кварталу"

"Через все це ми обрали Львів. Порівняно з ним Київ не можна назвати повноцінним єдиним містом. Там не можна створити такий проект без якихось "договорняків".

Мова не тільки про квартал, але й про зміни. Я хочу створити унікальний проект, в якому не буде договорняків. Якщо львів’яни приймуть цей проект – буде прекрасно", - переконаний Ілля Кенігштейн.


Кому це потрібно?

Вважається, що у хабах та коворкінгах працюють лише айтішники. Але ІТ-спеціалісти становлять лише 30% потенційної аудиторії "Креативного кварталу".

"Це не тільки ІТ і не тільки для ІТ. Це буде простір для митців, журналістів, істориків тощо. Це місце для будь-кого, хто хоче щось своє зробити", - пояснює менеджер з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи Михайло Думанський. 

iHub - один з великих коворкінгів, які працюють у Львові (фото: ?iHub)

Завдання "Креативного кварталу" полягає у тому, щоб запустити сценарій інноваційної економіки в країні, перетворивши Львів у Центр креативного підприємництва та місто стартапів.

"Коли робиться креативний простір – всі задаються питанням, чи буде там кому сидіти? Не можна так ставити питання, бо ці простори націлені на те, щоб створити ринок. Якщо не буде таких місць, ринок креативної індустрії не буде розвиватись", - вважає Андрій Пундор, голова комісії з конкурентноспроможності Львівської міської ради. 


Креативний квартал - це просто ще один офісний центр?

Ні. Команда "Креативного кварталу" займається також освітньою та просвітницькою роботою. Наприклад, вони були одними з ініціаторів проведення Lviv Smart City Day - всеукраїнського форуму з ефективного управління містом.

Конференція Lviv Smart City Day була проведена за ініціативи "Креативного кварталу", Львівської бізнес-школи та ЛМР (фото: LvBS)

Разом з Львівською бізнес-школою "Креативний квартал" організовує зустрічі з експертами та науковцями.

Окрім цього, територія майбутнього "Креативного кварталу" буде призначена не лише для роботи. Зокрема, Ілля Кенігштейн хоче створити там Центр розвитку дітей, де зокрема працюватимуть з дітьми-аутистами. За його словами, на Заході аутистів ефективно залучають до роботи в інноваційних компаніях, тож Кенігштейн хоче перейняти цей досвід та запровадити його в Україні. 

Також в одному з ангарів можуть розмістити Музей техніки. В цьому зацікавлені як представники Львівської міської ради, так і сам Ілля Кенігштейн. 

Частиною експозиції музею техніки стануть старі львівські трамваї (фото: Максим Хитра)


В чому користь для міста?

Світові компанії, які вже підтримали "Креативний квартал", відкриють у ньому свої лабораторії. На території "Кварталу" також можуть розміститись представництва всеукраїнських компаній.

Хаби для підприємців стимулюватимуть появу нових проектів

Якщо "Квартал" прийматиме в себе бізнес, відомий на всю Україну, це створить додаткову промоцію міста, особливо серед підприємців.

"Промоція міста веде до того, що люди хочуть залишатись тут, працювати, вчитись. Хтось захоче приїхати сюди, бо тут комфортні умови", - пояснює Андрій Пундор, голова комісії з конкурентноспроможності ЛМР.

Креативні хаби зацікавлені в тому, щоби привабити стартаперів. Наявність у місті такого простору створить сприятливу атмосферу для появи нових ідей та бізнес-проектів.

Хоча у Львові вже існують коворкінги, цей ринок ще не є перенасиченим (фото: Betaplace)

Завдяки "Креативному кварталу" створиться новий бізнес, a у місті з'являться нові робочі місця. Робочі місця - це податки, податки - це надходження до міського бюджету.

"Львів має стати культурною інноваційною Меккою, де комфортно жити і працювати, а не лише пити каву. Є амбіція, щоб Львів став креативного підприємництва – в Україні і, може, в усій Східній Європі", - каже Ілля Кенігштейн. 


Чому саме трамвайне депо?

Перероблювати старі депо під нові простори - це поширена світова практика. В різних містах старі приміщення віддають під громадські простори та культурні центри.

"Такі конструкції мають неймовірну харизму та енергію. Ми нічого не збираємось руйнувати – навпаки, ми хочемо відреставрувати депо", - каже автор ідеї проекту Ілля Кенігштейн.

Наприклад, в Амстердамі є всесвітньо відомий центр "Де Халлен" ("De Hallen"). Найпопулярніша його функція - продуктовий ярмарок, але там також працюють великі культурний та медіацентри, бібліотека, готель, ресторани. 

Амстердамський De Hallen, відомий ще як The Foodhallen - ярмарок у приміщенні депо (фото: De Hallen)

В Гельсінкі в колишніх ремонтних гаражах трамвайного депо зробили величезний культурний центр, який називається "Кор'ямо" ("Korjaamo"). Центр працює як великий арт-майданчик. Там є галереї, театральні та концертні зали, кафе, ресторани та музей трамваїв. 

Зовнішній вигляд культурного центру в Гельсінки (фото: Korjaamo)

Korjaamo - один з найбільший культурних центрів Північної Європи. Щороку там проводиться міжнародний театральний фестиваль та ще 400 різних культурних подій.

 

Фінський "Кор'ямо" - один з найбільших культурних центрів в Європі (фото: Valvomo)

Великий культурний парк планують створити у нью-йоркському депо.


Коли запрацює?

Зараз Львівська міська рада проводить оцінку приміщеннь трамвайного депо. Після цього буде оголошений інвестиційний конкурс для пошуку інвестора, який перетворить закинуті ангари в сучасний багатофункціональний простір.

Зараз депо перебуває у поганому стані та потребує великих інвестицій

"Креативний квартал" є не найпростішим об'єктом інвестицій. Він запланований як соціальне підприємництво. Як каже Кенігштейн, інвестиційна привабливість "Креативного кварталу" - "в тому, щоб змінити світ". Але соціальний бізнес - в першу чергу бізнес, тому займатись благодійністю Ілля Кенігштейн не збирається. Каже, що інакше не буде цінності в тому, що їхній проект пропонуватиме.

"З точки зору бізнес-привабливості, цей проект менш цікавий, аніж будівництво торгового центру. Але ми таким чином намагаємось збільшити пиріг – зробити його великим, щоб вистачило всім. Наша основна задача – створити платформу, на основі якої можна буде в результаті створювати розумних людей. Ця платформа буде генерувати класні бізнеси", - каже Ілля Кенігштейн.

Мета - створити середовище для появи нових проектів (фото "Креативного кварталу")

За словами Іллі Кенігштейна, ще рано казати про те, що саме його команда буде працювати з проектом. Остаточно відомо це стане лише після проведення конкурсу.

За попередніми планами, перший етап роботи "Кварталу" має початись вже в 2017 році.

"Ми ще не можемо казати, що ми прийдемо в депо. Виграємо – тоді й почнемо реалізовувати "Креативний квартал". Наразі я хочу, щоб він там був".

Львів у новинах:

Львів віддає трамвайне депо під креативний квартал: деталі

iHUB Lviv: 5 фактів про новий креативний простір Львова

У Львові з'явиться креативний квартал зі стартап-боксами 

Місце на мапі