Що розповіли про музеї Львова  таємні клієнти

Що розповіли про музеї Львова "таємні клієнти"

фото: gazeta.lviv.ua

 

фото:www.audioguides.com.ua

 Національний музей у Львові. Фото: audioguides.com.ua

"Social Innovation Lab", з ініціативи Інституту міста, провела дослідження рівня послуг, які надають музеї Львова. У період із вересня по листопад 2014 року силами волонтерів було здійснено оцінювання музейного сервісу за методом "таємного клієнта". Дослідження здійснювалось у рамках проекту "Нове життя музеїв" та охоплювало 30 музейних установ міста.

 


Вартість квитка

Сьогодні середня вартість загального квитка у львівських музеях становить 10 грн., пільгового – 5 грн.

94% респондентів задоволені такою ціновою політикою. Варто також зауважити, що лише 3% із переліку досліджуваних музеїв надають змогу придбати квиток в інтернеті. 


Безкоштовна фотозйомка


lvivtour.com.ua

 Аптека-музей.  Фото: alvivtour.com.ua

У 86% львівських музеях дозволено фотозйомку, в 56% музеїв ця послуга є безкоштовною.

Середня ж оплата за здійснення фотозйомки у інших музеях становить - 20 грн.

Відеозйомку дозволено у 74% музеїв Львова, у 54% із них ця послуга є безкоштовною. Середня оплата послуги становить також 20 грн.


Екскурсійні послуги


фото:lvivposter.com

Музей архітектури і побуту. Фото: lvivposter.com

Екскурсійні послуги надають 94% львівських музеїв. У 59% із них існує можливість проведення екскурсій іноземними мовами (у більшості випадків – англійською, польською). Середня кількість екскурсоводів у музеї складає 4 особи.

У 38% музеїв проводяться спеціальні екскурсії – шкільні, університетські, а також екскурсії за віковим розподілом (дитячі, юнацькі, для людей похилого віку). Лише у 18% музеїв є можливість замовити екскурсію через інтернет. Також 68% дозволяють проводити екскурсії з власним екскурсоводом, який не є працівником музею.

 


Яку оццінку отримали музеї

фото:www.gazeta.lviv.ua

 Музей Арсенал. Фото: gazeta.lviv.ua

У рамках дослідження опитаних попросили оцінити за п’ятибальною шкалою роботу працівників та стан музейних приміщень. Середня оцінка цих показників становить 4,1 з 5,0 максимальних.

 


Недоліки: відсутність ознакувань, непристосованість приміщень для людей з особливими потребами та інші

Втім, незважаючи на таку високу оцінку, музейні приміщення мають низку недоліків.

Відповідно до спостережень відвідувачів, лише 6% із них пристосовані до відвідин людьми з особливими потребами. У 37% музеїв відсутні вбиральні для відвідувачів (натомість, наявний їхній стан у решті музеїв лише 34% респондентів оцінили на "добре"). У 71% львівських музеїв взагалі відсутнє ознакування (маршрутні вказівники). Лише у 43% приміщень облаштовано місцями для відпочинку (стільці, лавки, дивани).

"Незважаючи на чисельні інфраструктурні недоліки – відсутність вбиралень, непристосованість приміщення музею для людей із особливими потребами тощо – та обмежений набір он-лайн послуг, більшість відвідувачів львівських музеїв схильна вкрай позитивно оцінювати наявний стан музейної справи у Львові. Цей парадокс ми схильні пояснювати першочергово низьким рівнем очікувань львів’ян щодо послуг, які надаються місцевими музеями. Це, у свою чергу, може бути обумовлено обмеженою пропозицією у цій сфері. Саме тому в подальших планах проекту ми працюватимемо над вдосконаленням цієї пропозиції на прикладі кількох музеїв Львова", – зазначає Яніс Сінайко, аналітик програми аналізу та досліджень Інституту міста, куратор ініціативи "Social Innovation Lab".

 


Змістове наповнення музеїв

фото:ru.wikipedia.org

 Палац Потоцьких.  Фото: ru.wikipedia.org

Що ж до змістового наповнення музеїв та експозиції, то лише у 44% львівських музеїв існує можливість інтерактивної взаємодії з експонатами. У 35% таких закладів відвідувач має змогу взяти участь у тематичних лекціях, курсах екскурсоводів, семінарах чи переглядах фільмів. У більшості музеїв Львова (68%) не передбачено жодних окремих програм для дітей. У 37% проводяться заходи, що безпосередньо не пов’язані з експозицією.

50% музеїв надають можливість залишити відгук чи побажання в електронному форматі (на офіційному сайті музею або на офіційних сторінках у соціальних мережах). Відповідно, 74% досліджуваних музеїв мають власний веб-сайт, а 42% – сторінки у соцмережах. Детальну інформацію щодо більшості музеїв (83%) можна знайти на різноманітних туристичних сайтах міста.

Під час дослідження ми також намагались визначити мотиваційні особливості респондентів щодо відвідування музеїв. Дані оцінювання (за п’ятибальною шкалою, де 1 – цілком не погоджуюсь, а 5 – цілком погоджуюсь) – у наведеній таблиці:

 


Дані оцінювання за 5-бальною шкалою

 

Я відвідую музеї лише тоді, коли у них присутня цікава мені експозиція

3,6

Я ніколи не відвідую музеї без компанії, навіть якщо експозиція мені цікава

2,4

Я відвідую музейні приміщення лише у випадку проведення цікавих мені культурних заходів, які не пов'язані із самою експозицією

2,4

У мене немає часу відвідувати музеї

2,4

Я не відчуваю потреби у відвідуванні музеїв

2,1

Я особисто не відчуваю потреби у відвідуванні музеїв, але розумію вагомість культурного розвитку загалом. Тому відвідую (буду відвідувати) музеї зі своїми дітьми     

2,9

Експозиції у львівських музеях мене абсолютно не цікавлять

1,6

 


Будь в курсі

Проект "Нове життя музеїв" здійснюється в рамках ініціативи Інституту міста "Social Innovation Lab". Раніше в рамках проекту було проведено дослідження "Музеї Львова очима туристів", у процесі якого студенти іноземних ВНЗ сформулювали перелік рекомендацій щодо підвищення атрактивності львівських музеїв. Також у листопаді 2014 року було організовано музейний квест "Leopolis Mediterraneum", який відбувся в рамках щорічного фестивалю "Ніч у Львові".

 

ЧИТАЙТЕ ЩЕ:

Как это было: Берлинале 2015 был крайне успешным для украинского кинематографа 

Львів’яни вшанують Героїв Небесної Сотні тихою ходою та "Свічею пам’яті" "Ми збережемо Віру"