Балет "Правда під маскою": "Пульчинелла", "Весна священна"

Лібрето вистави

І. СТРАВІНСЬКИЙ "ВЕСНА СВЯЩЕННА"

У "Весні священній" немає яскраво вираженої сюжетної лінії. Недарма балет має підзаголовок "Картини життя язичницької Русі", наданий йому автором.

У переддень свята Священної весни, який символізує пробудження природи і нового життя, плем’я збирається біля священного кургану. Юнаки та дівчата водять хороводи, веселяться, танцюють. В їх танцях втілюються фрагменти повсякденного життя і праці, в рухах безпомилково вгадується, як юнаки орють землю, а дівчата прядуть. Поступово танці переростають в несамовитий танець, а потім юнаки, бажаючи похвалитися силою і відвагою, затівають Гру двох міст (Jeu des cites rivales). Загальну вакханалію порушує поява старців і їх глави – Найстаршого-Мудрого. Найстаріший-Наймудріший благає до розсудливості юнаків, пробуючи їх заспокоїти. Веселощі стихають, і дівчата збираються навколо багаття. Вони знають, що в цю ніч, згідно із обрядом, одну з них повинні принести в жертву богу Весни і силам природи, щоб земля була щедра до людей і порадувала їх родючістю і багатим врожаєм.

Після низки обрядів з кола дівчат виходить Обрана – та, якій визначено померти заради блага своїх одноплемінників. Вона починає священний танець, темп якого постійно наростає і, врешті-решт, знесилена дівчина падає замертво. Жертва принесена, і земля навколо розквітає, приходить весна, обіцяючи людям тепло і благодать.

І. СТРАВІНСЬКИЙ "ПУЛЬЧИНЕЛЛА"

Сюжет був заснований на неаполітанській казці початку ХVIII століття – казці “Чотири Пульчинелли” і був цілком характерним для італійської комедії масок. Чарівні Пруденца і Россета відкидали залицяння галантних кавалерів Кавіелло і Флоріндо, віддаючи перевагу Пульчинеллі, який весело танцює і грає на скрипці, а той любить Пімпінеллу … навколо цієї смішної в своїй “драматичності” колізії закручується сюжет з ревнощами, бійками, з уявною смертю і настільки ж уявним воскресінням, плутаниною – і, в кінцевому підсумку, з щасливою розв’язкою.