Якщо ви хочете знайти цікаву альтернативу до популярних маршрутів у центрі міста, а також уникнути юрби туристів – прогулянка Підзамчем стане непоганим варіантом для відпочинку. Давні церкви, історичне серце міста – площа Старий Ринок чекають мандрівників на самому початку маршруту. Ми ж пропонуємо вашій увазі три причини для того, аби відвідати локації Підзамча трохи віддаленіші, але від цього анітрохи не менш цікаві.
Індустріальна краса
Із початком індустріалізації Львова у 19 столітті відносна дешевизна землі та низький статус з огляду на якість проживання зробили цю міську дільницю найзручнішим місцем для промислового будівництва. Фактично аж до кінця Другої світової війни північно-східна частина Львова упродовж багатьох століть зберігала свій особливий характер як ремісничо-торговельна, робітнича та єврейська, а згодом і промислово-господарська дільниця.
Колишній млин фірми "Давид Аксельбрад і син"
Комбінат "Хлібопродукт" є зразком історичної тяглості промисловості на Підзамчі (вул. Богдана Хмельницького, №88). Випуск борошна та хлібної продукції тут триває вже понад сто років. Перше підприємство – паровий млин – заснував підприємець Давид Аксельбрад наприкінці ХІХ ст. Будівлі млина були реконструйовані вже в 1905 р., згодом також зазнали численних перебудов.
Підприємство у 1920-х рр. було на обліку поліції – тут щороку вибухали страйки. У жовтні 1939 р. в приватному будинку Аксельбрадів, який розташований неподалік, було створено один з перших у Львові дитячих садків. Важливе підприємство, яке забезпечувало Львів хлібом, не припиняло працю і під час ІІ Світової війни, а у радянському Львові отримало назву "Млинкомбінат №1".
Будівлі колишньої фабрики горілок і лікерів Бачевського
Фабрика алкогольних виробів родини Бачевських (вул. Богдана Хмельницького, №116) була заснована у першій половині 18 століття у селі Вибранівка. У 1782 році власник підприємства придбав у Львові палац графів Цєлєцьких і переніс виробництво сюди. Основні споруди фабрики були зведені у 1908 році за проектом архітектора В. Садловського.
Найуспішнішим з родини Бачевських був Йозеф Адам Бачевський, який закінчив Львівську технічну академію (нині "Львівська політехніка") і мав диплом фахівця з технології спиртів, прийшов до керівництва підприємством у 27 років. Правнук фундатора гуральні і найуспішніший підприємець з цієї династії керував фабрикою до 82 років та здобув своїй горілчаній продукції світове визнання.
Сучасний вигляд фабрики
Продукцію з маркою "J.A. Baczewski" вважали "візитівкою" Львова, вона користувалася попитом у багатьох країнах Європи. Закінчилося існування фабрики 1939 р. Після Другої світової війни на цій території розташувався завод "Алмазінструмент".
Фабрика повидла
Фабрика повидла (вул. Богдана Хмельницького, №124) – постіндустріальна будівля, унікальна архітектурна споруда, колишня фабрика спиртових напоїв. Ось що пише про неї львовознавець Ігор Мельник: "Із другого боку вулиці височіє неоґотична вежа, яка нагадує середньовічний замок. Цікаво, що з боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її "лицарське" оздоблення повернуто в бік гостинця, перетворюючи цю будівлю у ще одну візитівку Львова. А збудовано цей "замок" на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків "Й. Корнік і син".
За радянських часів у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту "Укрголоввино", куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру та Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази №1. Підприємство занепало. [9]
Зовсім недавно приміщення купив історик Гаральд Біндер, швейцарець з походження. Він планує облаштувати його під мистецький простір.
Окрім промислових будівель, на території Підзамча є надзвичайно витончені житлові та громадські споруди
Кам’яниця Шульців
Вілла-кам’яниця (вул. Богдана Хмельницького, №56) – приклад елітного житлового будівництва австрійського Львова. Будівлю збудували як власне помешкання відомі архітектори брати Шульци, яких вважають основоположниками львівської сецесії. На фасаді збереглася таблиця з відповідним написом польською мовою: "Ян і Кароль Шульц, архітектори і власники, збудували цей дім для власного вжитку у 1896 р." Будинок виконаний у стилі неоренесенсу та прикрашений численними декоративними маньєристськими елементами, а всередині досі збереглося автентичне оздоблення.
Колишній Дім працівників громади – палац Гната Хоткевича
Початково ідея робітничого клубу виникла після масштабного страйку у 1924 р. Робітники-активісти не мали приміщення для проведення зібрань, тому й вирішили створити власний осередок. Робітнича громада Львова підтримала задум і впродовж 10 років відраховувала частку своєї зарплатні на його реалізацію. У вересні 1933 р. було урочисто закладено Дім працівників громади міста Львова (вул. Кушевича, №5). На будівництві працювали самі ж робітники – у вільний від праці час, тобто ввечері, вночі та у вихідні дні. За рік, у листопаді, будинок почав функціонувати.
Дім працівників громади використовували і для громадської активності, і для дозвілля. Тут розташувалися великі зали для зібрань, менші — для засідань, лекцій, музичних гуртків, також діяли буфет, кегельбан, пральня, бібліотека. Під час німецької окупації в Домі певний час функціонував юденрат — орган управління єврейської громади у гетто. Після війни, вже в радянському Львові, тут влаштували Клуб Львівського трамвайно-тролейбусного управління, тому побутувала ще одна його назва — "Трамвайщик". Зараз Палацові присвоєно ім’я Гната Хоткевича, і функціонує він як осередок, де проводяться заняття в численних аматорських та професійних гуртках для дітей і підлітків, відбуваються концерти та інші різноманітні культурні заходи.
Будівля колишньої 5-ї гімназії
Будинок (вул. Кушевича, №5) збудовано у 1905–1907 рр. у стилі пізньої сецесії. Тут розташувалася 5-а гімназія ім. С. Жолкевського, яку перемістили сюди з Бернардинського монастиря. Гімназія була польським освітнім закладом, але її відвідувало багато української молоді. Тут навчався композитор Василь Барвінський. У радянському Львові в будівлі діяв технікум кінематографії. Сьогодні в будинку розмістилися філія Київського національного університету культури і мистецтв та підрозділ Європейського університету фінансів, інформаційних систем, менеджменту та бізнесу.
Підзамче – район реалізованих громадських ініціатив
Нещодавно кілька громадських ініціатив вирішили вдихнути у Підзамче життя. Тут вже відновлюють сквер із дитячим майданчиком, організовують фестивалі. Так, п’ять років тому Інститут міста Львова спільно з Інститутом розвитку міст Кракова розробили програму ревіталізації району Підзамче. Працювати над проектом планують до 2025 року. Локацію обрали з кількох причин – головним аргументом було те, що тут унікальна архітектура і немає місць для дозвілля підзамчан. Програма передбачає 12 кроків, серед них – розробка путівника, відновлення дворів, реставрація брам і балконів, інформаційне ознакування, зона настінних розписів.
фото та інформація: фотографії старого Львова
Читайте ще новини Львова:
Якщо у Львові вперше: ТОП-10 головних пам'яток міста, які необхідно побачити