Львів щедрий на оригінальні, хоч подекуди й дивні, а іноді ексклюзивні пам’ятники. Тільки тут – єдині у світі пам’ятники усмішці та рюкзаку. Незвичні пам’ятники видно здаля – їх деталі натерті туристами до блиску – на щастя, на них закохані вішають замки – на долю, а на гроші і щоб повернутися залишають монети.
VG Львів підготував для вас підбірку найцікавіших пам’ятників Львова. У списку – і загальновідомі, і ті, про які знає невелике коло людей. Критерій відбору – інтерес львів’ян та гостей міста.
Пальма Мерцалова
Львів завжди має чим здивувати туристів і зустрічає він туристів не вербою чи калиною, а… пальмою. Якщо стояти обличчям до головного входу, зліва можна побачити розлоге дерево-пальму. Незвичне воно тим, що викуване зі стальної залізничної рейки. Назва ж її – пальма Мерцалова – пішла від прізвища майстра-коваля, який викував з металу такий шедевр.
Олексій Мерцалов – коваль Юзівського заводу на Донбасі – у 1895 році вирішив викувати пальму з рейки, по якій курсують поїзди. Заручившись у ділі підтримкою свого колеги, молотобійця Федіра Шпаріна, майстер викував за допомогою молота і зубила дерево заввишки майже у 4 м (3 м і 53 см). В 1896 році художній витвір попав на Всеросійську мистецьку виставку у Нижній Новгород, де й був визнаний однією з найцікавіших скульптурних робіт даної конкурсної експозиції. Згодом у 1900 році пальма Мерцалова здобула почесне гран-прі на Міжнародній промисловій виставці у Парижі.
Сьогодні оригінал можна побачити тільки в Музеї Гірничого інституту в Санкт-Петербурзі, а копії в Москві та Києві. Львову у березні 2003 року пальму подарував Донецьк, як знак єднання країни, однієї неподільної держави від Донбасу до Львова.
Адреса: площа Двірцева, 1 (головний залізничний вокзал)
Пам’ятник рюкзаку
Єдиний у світі пам’ятник туристичному ранцю з’явився 14 травня 2012 року у внутрішньому дворику будинку Географічного факультету Львівського національного університету. Ідею подав випускник-географ Ігор Дикий. За його задумкою скульптура мала бути символом туристичного Львову та вказувати на те, що тут живуть відкриті люди, веселі мандрівники, з широким кругозором і вільними, демократичними поглядами на світоустрій. Ідею взявся виконувати майстер художнього кування із селища Зимна Вода.
Цікаво, що рюкзак можна… поносити на своїх плечах. Та правда в тому, що більше кількох метрів ви з ним не пройдете: метрова туристична торбина важить рівно 300 кг. Поруч з пам’ятником ви можете знайти настінну довідкову таблицю, де міститься вся історія еволюції туристичного рюкзака, його різноманітні зображення, розповіді про те, як і ким він застосовувався, та, звичайно, пам’ятку для кожного мандрівника-початківця, якому просто необхідно знати класичний набір туристичної торбини для різних варіантів подорожей.
Адреса: вулиця Дорошенка, 41.
Пам’ятники Швейку
Через Львів пройшлися не одні ноги знаних людей. "Відзначився" тут і персонаж бестселера Ярослава Гашека “Пригоди Бравого Вояка Швейка”. Шанувальники вояки Йозефа дослідили чеський роман і виявили, що Бравий Швейк не просто побував в місті Лева, але й випив не одну гальбу хмільного “Львівського”. Тому, зважаючи на цей красномовний факт, Бравий Солдат Швейк автоматично набув статусу “Почесного Львів’янина”.
Бравих вояків Йозефів Швейків у Львові два. Один із найвідоміших і найшановніших туристами вмостився біля "Віденської кав’ярні", де з’явився у 2002 році (скульптор – Сергій Олешко). Традиційно, кожен гість Львова, може не тільки сфотографуватися з цим милим солдатом-шукачем пригод, але й кинути монетку у кухоль Бравого Швейка, – як мовиться, – на щастя.
А ще один припаркувався на велосипеді біля ратуші на площі Ринок. Цього Швейка, викуваного львівськими ковалями, встановили члени Клубу велотуристів друзів природи “Рух” під час Міжнародного туристичного фестивалю "Швейк фест Галичина-2007". Ковану фігуру-скульптуру виконав в Дублянах (містечко під Львовом) разом з місцевими ковалями художник-скульптор Мирослав Дедишин.
Полюбився персонаж не тільки львів’янам. Пам’ятники йому є в різних куточках світу, країнах і містах, зокрема: у словацькому місті Гуменному, в польських містах – Сяніку і Перемишлі, в українських – Скелівці, Донецьку, Ужгороді, Луцьку, Києві, та в російських містах – Санкт-Петербурзі, Москві, Омську, Бугульмі. Про відважного воїна зняли 22 кінокартини. На честь Йозефа Швейка було названо астероїд 7896 Швейк.
Адреса: проспект Свободи, 12, площа Ринок, 1.
Пам’ятник лучнику
Праворуч від Швейка на площі Ринок можна побачити ще один пам’ятник. Це також ковальська робота – силует лучника. Цей пам’ятник встановили біля міськради у рамках 50-го Міжнародного турніру зі стрільби з лука "Золота осінь – 2013". Хоча на вигляд статуя досить тендітна, проте це лише омана, адже важить вона біля 200 кілограм і заввишки 2,5 метри. Виготовив його скульптор Мирослав Дидишин.
Адреса: площа Ринок, 1.
Лавочка закоханих
На північній стороні площі Ринок у 2008 році, під час Всеукраїнського ковальського фестивалю “Залізний лев”, урочисто відкрили лавочку закоханих. Разом із лавочкою народилася й нова легенда: якщо закохані візьмуться за руки й одночасно сядуть на лавку, то їхнє кохання буде щасливим і довгим. Також є традиція вішати на неї замками, аби ніколи не розлучатися.
Адреса: площа Ринок, 1, біля фонтану “Адоніс”.
Пам’ятник відунці
Скульптура заховалась від усіх у глибинах аптеки-музею "Під чорним орлом", що розташована на вулиці Друкарська, 2. Це одна із найстаріших аптек музеїв не лише у Львові, а й в Україні. Адже працювати в такому напрямку аптека почала ще з 1966 року. Тут налічується понад 3 тисячі експонатів і можна оглянути старовинне аптекарське обладнання і зільники, якими користувалися середньовічні аптекарі.
У внутрішньому дворику аптеки є недіючий фонтан із скульптурою жінки на ньому. З’явився він тут у 1985 році, до 250-ї річниці аптеки, за проектом скульптора Романа Петрука. Дехто називає цю скульптуру пам’ятником відьмі, дехто – пам’ятником відунці. Ще деякі кажуть, що це пам'ятник вагітній жінці. Загалом композиція зображає літню жінку із великим черевом та пучком зілля у одній руці. На її іншу руку намотана змія з якою вона ніби розмовляє. Серед жінок існує повір’я, що якщо покласти руку на живіт відунці, то пологи будуть легкими.
Адреса: вулиця Ставропігійська, 1.
Пам’ятник кентавру
Дуже часто деталі, які творять атмосферу Львова та додають йому певної родзинки, на перший погляд, зовсім непомітні. На площі Ринок є хоч і невеличкий, проте особливий пам’ятник. Мініатюрний кентавр-п’яниця авторства Богдана Романця прикрашає стіну кафе “Кентавр” на площі Ринок. Щоб його знайти, зробіть кілька кроків по вулиці Краківській і підніміть голову вверх, щоб розгледіти невеличку скульптуру на стіні будинку №2.
Як розповідають екскурсоводи, в первісному вигляді кентавр пив з кухля. З приходом радянського "сухого закону", влада вирішила змінити вигляд пам’ятника – кухоль розвернули так, щоб кентавр виливав алкоголь. Пізніше вигляд пам’ятника помінявся знов.
Слід зазначити, що давні греки вірили у існування напівлюдей-напівконей, які жили у лісових хащах, добре розбиралися у мистецтві, медицині, полюванні, але полюбляли розваги. На останню особливість істот натякає львівський гротескний кентавр-п’яниця.
Адреса: площа Ринок, 34.
Пивний пуп України
Знаходиться незвичайна скульптура у дворику біля ресторації "Королівська пивоварня" і наче натякає про наслідки захоплення хмільним напоєм.
Цікава скульптура у вигляді пивного живота побачила світ у 2015 році, таким чином власник ресторану вирішив поєднати любов до пива і мистецтва.
Серед мешканців Львова Пивний пуп України отримав неоднозначну оцінку, але туристів він усе більше і більше приваблює унікальністю.
Адреса: площа Ринок, 18.
Пам’ятник ченцеві-пивовару
Ченець-пивовар несе бочку із пивом просто посеред проспекту Свободи. Скульптуру Володимира Цісарика, яка увічнює Львівську пивоварню та символічну годину 17:15, встановили у травні 2011 року, до 755 річниці з Дня створення Львова. Кошти на спорудження цього пам’ятнику виділила місцева броварня.
На кришці пивної бочки є справжній годинник, створений львівським науковцем Олексієм Бурнаєвим. Механізм із секретом: усі охочі можуть покрутити стрілки, але за кілька хвилин вони повернуться на місце. Окрім цього, кожні 17 годин і 15 хвилин, Львівський Бровар “наспівує” гімн Львівської пивоварні "Хто Львівське пиво п'є – 100 років проживе".
Варто зазначити, що у світі львівський “Пивний годинник” визнали одним із найоригінальніших (за версією французького видання “Спадок годинникарства”), тож він стоїть у одному ряду із Біг-Беном, висотним годинником у Саудівській Аравії, паровим канадським годинником, вуличними годинниками у Швейцарії та на Сейшелах.
Адреса: проспект Свободи, 18.
Пам’ятник німфі Мелюзині
Міфологічна фея Мелюзина, дух свіжої води у святих джерелах і річках, з’явилася у Львові у 2013 році завдяки скульптору Олегові Давиденку. Встановило її кафе “Рурмайстер” (зараз тут розташований Bar Mushly), пояснивши, що у давнину на східному боці площі Ринок був водорозподільчий пункт – водойма “Мелюзина”. Її прикрашала величезна бронзова статуя німфи. Її маленьку сучасну копію ви можете побачити біля будинку під номером 35.
Зазначимо, Мелюзина – це фея з кельтських та середньовічних легенд. Здавна вона вважалася духом свіжої води у священних джерелах та водоймищах. Часто її зображували як жінку-змію чи жінку-рибу, з людським тілом вище пояса та риб’ячим хвостом, а то й двома. Існує легенда, що колись Мелюзина вийшла заміж за смертного, але поставила йому одну умову: за жодних обставин він не повинен побачити її тваринної подоби. Коли ж хлопець ненароком побачив її справжню подобу, Мелюзина покинула його.
Образ Мелюзини використав як емблему свого продукту кавовий концерн "Starbucks".
Адреса: площа Ринок, 35.
Пам’ятник усмішці
Вулиця Вірменська відома своїм вірменським колоритом, великою кількістю кав’ярень, церквою, різними забавами, а також двома пам’ятниками, розташованими в тупику біля галереї "Дзиґа": усмішка та драбина в небо.
Найменший пам’ятник Львова, рибу-постамент створив у 2001 році з нагоди Другого Міжнародного симпозіуму карикатури Олег Дергачов. У 2008 році пам’ятник поміняли – поставили ще одну веселу рибку, бо автор започаткував ідею зміни скульптур: через певний період часу дарувати Львову нову “Усмішку”, набагато щирішу і більшу у розмірах, відповідно до того як міняється місто, який настрій панує у ньому. У планах автора встановити ще не менше 4-5 таких арт-емоцій. Теперішня усмішка-риба оригінальна тим, що замість плавників має безліч пальців, а голова набрала всіх людських рис обличчя, і що найголовніше – рибка посміхається.
Риба-Усмішка в 2012 році потрапила у ТОП-7 найдотепніших скульптур України за оцінкою популярного туристичного сайту “Iloveukraine”, і зайняла тут почесне 1-ше місце. Цей список продовжили “Пісяючі хлопці” з Київської Пейзажної алеї, Пам’ятник Варенику у Черкасах, півтонні “Харківські мавпи”, столичний “Їжак у тумані”, Пам’ятник Поросяті у місті Ромни, Пам’ятник “Бравому Швейку з кнедликом” в Ужгороді.
Адреса: вулиця Вірменська, 35.
Драбина у небо
Чи мріяли ви коли-небудь дістати до небес, торкнутися мрії, зловити м’якеньку хмаринку? Якщо так, тоді вам до Львова.
Драбина прикріплена на будівлі культурно-мистецького центру "Дзига", і, щоб її помітити, потрібно підняти голову. Як каже керівник “Дзиґи” Маркіян Іващишин, драбина символізує вихід із архітектурного тупіка, а залізти на неї ще не зважився жоден. До речі, автором ідеї став художник-архітектор з Америки – Юнія Коваль.
Адреса: вулиця Вірменська, 35.
Пам’ятник винахідникам гасової лампи
Саме у нашому місті, за літописом – у 1853 році, молоді аптекарі-винахідники, за походженням чех Ян Зег та вірменин Ігнатій Лукасевич винайшли освітлювальний пристрій – так-звану ґнотову лампу, яка працювала за схемою згоряння гасу та ґноту (шнура-провідника), який був просякнутий гасом (нафтою, яка при згорянні вивільняла гас). Тож, молоді вчені заслужили власний пам’ятник, який зручно розмістився біля кнайпи "Гасова лампа". У 2009 році невеличкий сюжетний пам’ятник галичанам-новаторам виконав, з допомогою місцевого дизайнера Михайла Москаля, відомий львівський скульптор Володимир Цісик на корпоративне замовлення ресторанного холдингу “ФЕСТ”, якому й належать більшість тематичних кафе Львова.
Один з них готовий виконати бажання. Однак, тут система дій трохи складніша – необхідно сісти за стіл (шухлядка якого відсувається і куди можна лишити монетку, аби повернутись до міста Лева), розповісти про бажання, і тільки тоді потерти чоловікові палець. До речі, мало хто помічає, що на вільному стільці гравірованим шрифтом виписана історія створення гасової лампи.
Цікаво, що Ян Зег та Ігнатій Лукасевич першочергово намагалися винайти з нафти… горілку! Таким було завдання для молодих і здібних львівських фармацевтів від господаря аптеки “Під золотою зіркою”, в якій вони трудилися. Та замість того, аби отримати першосортну оковиту, винайшли гас, який вивільняла нафта при спалюванні.
Адреса: вулиця Вірменська, 20.
Пам’ятник Леопольду фон Захер-Мазоху
Єдиний в світі пам’ятник тому, чиє ім’я стало основою для такого поняття, як мазохізм, – львів’янину австрійського походження, Леопольду фон Захер-Мазоху було встановлено біля однойменного кафе на вул.Сербській у 2008 році. Автор – львівський скульптор Володимир Цісик.
Леопольд фон Захер-Мазох стоїть у повен ріст – його висота відповідає його фактичному зросту – 170 см. Особливою ізюминкою є те, що на спині скульптури є невелике віконечко. Бажаючі через це віконечко можуть переглянути рухомі еротичні картинки жінок початку XX-го століття.
Неможливо не помітити, що з-під подолу плаща Мазоха простягаються кисті рук. З цим елементом скульптурної творчості пов’язано багато здогадок і небилиць, витоки достовірності яких кожен шукає в самому життєписі письменника. Але за задумом, як стверджував сам скульптор Володимир Цісик, ці руки, які, до речі, є жіночими, означають його пристрасть до жіночих грубощів, до завданих ударів руками.
Тут теж можна загадати бажання, але обов’язково покладіть руку в кишеню Леопольда. Бо, кажуть, вмістимість його штанів приносить щастя, якщо її потерти.
Адреса: вулиця Сербська, 7.
Пам’ятник сажотрусу
Найвищий у Львові пам’ятник – сажотрусу, що охороняє легенди. Адже сидить він на даху ресторану “Дім легенд”. Меценатами встановлення скульптури Сажотруса-чародійника у 2010 році стали власники ресторанного холдингу “Фест” (“Дім легенд” – це також їхній заклад), автором скульптури – відомий львівський майстер Володимир Цісарик, допомагала ж з проектом компанія “Пікарт”.
Він часом також виконує бажання. Але не просто так – тільки із вдячності. Треба постаратися і кинути монетку йому в капелюх. На перший погляд, все дуже просто. Насправді треба піднятися на димохід і потрапити монеткою прямо всередину головного убору, а це, повірте, вдається не кожному. Є ще одна умова: не більше одного бажання на рік. Адже старенький бородатий добродій Сажотрус трудиться не лише на благо львів’ян, але й для всіх людей, що зуміли бодай доторкнутися до його капелюха, – і справ у нього – на цілий рік вперед.
На вході до ресторації гостей зустрічає привітний байкар-сажотруса, який має на собі декілька потертих ґудзиків, які, за переказами, приносять щастя кожному, хто до них доторкнеться. Тому, якщо у вас немає монетки, аби кинути в капелюх трубочисту, просто доторкніться до лискучого ґудзика.
Адреса: вулиця Староєврейська, 48.
Пам’ятник Пікассо
Пікасо в трусах можна зустріти на вулиці Зеленій, 88 біля входу в однойменний нічний клуб, який носить прізвище знаменитого художника-кубіста/сюрреаліста – Пабло Пікассо. Встановили пам’ятник 13 червня 2009 року в честь 12 річниці існування паб-клуб на замовлення власників цього розважального закладу. Виконав роботу відомий львівський скульптор Володимир Цісарик. Цей постамент став першим в Україні, який увіковічнив пам’ять про відомого митця 20 ст.
“Пікассо в трусах” – вже народна назва відомого львівського постаменту. А на запитання, чому він роздягнений, Ви почуєте одну з історій на тему “Пікассо і Львів”: мовляв, завітавши у це місто, Пікассо дозволив собі вийти з одного львівського закладу напівголим, покурити, і вернутися назад. Таким чином, те, що в цій історії вразило найбільше львівських майстрів скульптури, те і відтворили у скульптурі знаного живописця. Ще одна негласна назва, “Страж чистоти” – теж належить відомому львівському Пікассо. Ця історія має пряме відношення до сучасності: аби у Львові люди не засмічували закутки вулиць і не “псували” вночі дворики чи під’їзди, – поставили культурного охоронця Пабло Пікассо, який спостерігає за всіма “зловмисниками” і остерігає від “необережних дій”. Так чи інакше, але курящому Пікассо ніколи сумувати: в денному режимі він фігурує в фотосесіях з львівськими туристами, а вночі складає компанію для перекурів з молоддю, яка відпочиває в клубі.
Пам’ятників Пабло Пікассо у всьому світі налічується кількістю у 16 скульптур. Найоригінальніші з них це, звичайно, “Пікассо в трусах” у Львові, сидячий на кубі Пабло Пікассо у Осієку (Хорватія), в компанії 4 художників – у Москві (Росія), дві натуральні скульптури в Малага (Іспанія), велика голова Пабло в Кельце (Польща).
Адреса: вулиця Зелена, 88.
Пам’ятник жабі
Є у Львові пам’ятник, про існування якого відомо не всім львів’янам, але про нього точно знають студенти-медики.
Пам’ятник маленькій жабці – “невинній жертві науки від вдячних студентів” – знаходиться на другому поверсі медичного факультету №2 Львівського національного медичного університету – навпроти головного корпусу.
Адреса: вулиця Пекарська, 69.
Пам’ятник Никифорові Дровняку
Найпривабливіше місце для загадування бажань – пам’ятник Никифору Дровняку. Далеко не всі знають, що цей загадковий чоловік в капелюсі поблизу Домініканського собору – відомий художник-примітивіст. У світі всього два пам'ятники цьому чоловікові. Другий споруджено у його рідному місті Криніца у Польщі.
Пам’ятник виконали скульптор Сергій Олешко та архітектор Михайло Ягольник в 2005 році, проте вікрили його тільки 2006 року. Сам пам’ятник дуже теплий і людяний, невеликих розмірів і скалдається таке враження, що сидить сам художник з пензликом та фарбами і щось розповідає гостям нашого міста.
Вказівний палець на лівій руці Дровняка відполірований до блиску. І не спроста - адже якщо вірити слухам - Никифор виконує одне бажання в день, потрібно лише потриматися за його палець. Тому охочих потриматися за палець і пофотографуватися біля цього пам'ятника чимало.
Адреса: Музейна площа, 1 (біля Домініканського собору).
Пам’ятник п’яничці
Скульптура з’явилась на вулиці Гнатюка біля ресторану “Прага” у 2006 році. Цікаво, що у цьому пам’ятникові відтворено образ львівського любителя випити, який поєднує у собі також і риси типового чеського п’яниці 20-х років XX століття. Для того, щоб образ другого був втілений максимально, автори пам’ятника спеціально їздили до Праги у пошуках натхнення. Як ви бачите, творці п’янички постаралися на славу. Дехто з львів’ян навіть жартома зізнається, що у пам’ятнику впізнає свого сусіда після кількох келихів.
Зараз львівський п’яничка є ще однією родзинкою міста, завдяки якій відчувається неповторна атмосфера старого Львова.
Адреса: вул. Гнатюка, 8.
ДИВИСЬ ЩЕ:
До Дня Незалежності: у центрі Львова викладуть квітковий прапор
Як саме: сьогодні у Львові зміниться рух трамваїв через кінозйомки
Дивись: 1 вересня на Львівщині відкриється 6 нових шкіл
Читайте всі новини на нашій сторінці в Facebook та в Телеграм