Самбір — районний центр на Львівщині, який найбільше вабить до себе туристів у середині лютого. Адже саме тут, у самбірській церкві Різдва Пресвятої Богородиці, зберігаються мощі Святого Валентина — покровителя усіх закоханих, чий день відзначають 14 лютого. Розповідаємо про те, що неодмінно слід подивитися у Самборі.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Як доїхати до Самбора
Самбір знаходиться на відстані 75 кілометрів від Львова, на перехресті автодоріг Львів — Ужгород і Дрогобич — Перемишль. Доїхати з обласного центру можна потягом, електричкою, автобусом, або автомобілем. В залежності від того, який вид транспорту було обрано, дорога займе від однієї до трьох годин.
Самбір є п'ятим містом за кількістю населення у Львівській області.
Відносно поруч знаходяться Старий Самбір, Дрогобич, Трускавець, чи Мостиська, тож опісля відвідин Самбора, подорож можна продовжити у будь-якому з цих міст.
Мощі Святого Валентина в Самборі
Мощі святого Валентина зберігаються в Самборі в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Зазваичай 14 лютого двері до храму відчинені протягом усього дня, щоб кожен охочий міг прийти помолитися та попросити заступництва у святого Валентина.
До Самбора мощі святого Валентина потрапили понад 260 років тому. Є записи в церковних книгах, що вони привезені 13 травня 1759 року. Відтоді мощі великомученика завжди були в цьому храмі – їх ніде не вивозили, не ховали. Саркофаг із нетлінними рештками святого супроводжувала грамота з Рима. Втім, вона, як і сургучні печаті на скриньці, в радянські часи зникли.
Через скло саркофага можна побачити частину черепа, окремі кістки та предмет, схожий на камінь (можливо, з гробу святого в Римі), а також капсулу з миром.
Архівні документи в Римі свідчать, що святий Валентин був покровителем Перемисько-Самбірської єпархії. В той же час, за словами священників, він передусім священномученик, і, звісно, приходити просити його заступництва можна і треба не лише 14 лютого, і не тільки у сердечних справах.
Чудотворна ікона Самбірської Богоматері
Також віряни приїжджають до цієї церкви помолитися біля чудотворної ікони Самбірської Богоматері, коронованої папською короною.
Як свідчать перекази, Самбірську ікону Богородиці намалював на дошці з кипарисового дерева сам євангелист Лука. Її привезли до Самбора два грецькі купці на початку ХVII століття Інші дослідники зараховують її до найдавніших українських ікон, що походять із XII-XIII століття.
15 вересня 1727 року сталося диво – ікона заплакала. На прохання тодішнього пароха ікону перенесли до парафіяльної церкви Різдва Пречистої Діви Марії, де вона знаходиться й до нині. 17 жовтня 1727 року на на очах Богородиці знову з'явилися сльози. Спеціальна церковна комісія визнала плач Богородиці на іконі надприродним явищем і встановила, що ікона є чудотворною. В той час відомими стають випадки зцілень людей, які молилися перед іконою.
В 1928 році Папа Римський Пій XI коронував ікону Папською короною. Восени 1996 року ікону передали на реставрацію до Львова. Після реставрації вона побувала у львівських та дрогобицьких храмах, а 23 лютого 1997 року повернулась до Самбора.
Магічний замок костелу Івана Хрестителя
Найдавніша культова споруда у Самборі – римо-католицький костел Мучеництва Святого Йоанна Хрестителя, його у 1530 році збудували на місці дерев’яного костелу, який був повністю знищений після пожежі. У ньому можна помилуватися оригінальними готичними елементами архітектури, пізніша перебудова храму має ознаки стилів ренесанс і бароко.
За легендою, тим, хто хоче одружитися, потрібно торкнутися до колодки біля вхідних дверей.
Ратуша
До XVI століття ратуша у Самборі була не посеред площі, а там, де тепер училище культури. Це була будова із міцного дерева.
На початку XVI століття у центрі площі Ринок споруджено мурований одноповерховий будинок ратуші з великими льохами-камерами та підземеллям для в’язнів. У 1637 році ратуша згоріла, залишилися лише камери і льохи. Втім, у 1668 році на старих фундаментах споруджено нову муровану двоповерхову ратушу з вежею, висотою 38 метрів.
У 1885 році на ратушній вежі вмонтували годинник, куплений у Празі в годинникаря Ґейнца, з боєм та циферблатами на чотири боки (місту годинник обійшовся в чималу на ті часи суму: 1200 злотих). Колись годинник уночі підсвічувався.
На шпилі вежі, на залізному стрижні, було поміщено герб міста – олень на бігу зі стрілою в шиї. Цей герб затвердив місту австрійський цісар Йосиф II у 1788 році з умовою, що до нього поруч примістять ще герб австрійський – двоголовий чорний орел. На початку XX століття пропольська міська рада примістила ще польського білого орла.
У 1939 році радянська влада скинула з вежі всі три герби, а замість них вивісила п’ятикутну червону зірку. З південного боку, нижче годинника, в ніші була ікона Пречистої Діви Марії, мальована на мідній блясі у 1877 році. Колись на цьому місці був образ Пречистої, який подарував місту у 1660 році місіонер Дудкевич. У 1995 році в нішах з південного боку було встановлено фігуру Божої Матері, а нижче – державний герб-Тризуб.
За переказами, Лжедмитрій I із балкону самбірської ратуші виголосив свою першу промову до шляхти, закликаючи у похід на Москву.
В умовах воєнного стану час виходу на самбірську ратушу обмежений. Піднятися на її майже сорокаметрову вежу можна щодня з 17:00 до 19:00. Вартість квитка для дорослих – 20 гривень для дорослих, для дітей – 10 гривень.
Площа Ринок
З Ратуші дуже добре видно все місто, а особливо площу Ринок. Вона називається так тому, що тут з давніх давен провадили торгівлю. Нині ринку немає (він розташований трохи далі), а ось назва залишилася.
Старовинні різнокольорові будиночки, біля кожного з яких так і хочеться зробити селфі, цікавий, щоразу новий краєвид на ратушу, фотозона "Я люблю Самбір", добра кава, свіжа випічка... Площа Ринок у Самборі – це те місце, де навіть втомившись, хочеться "намотувати" кола знову і знову.
[read_more_vg id="1233585"]