Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай) — львівський скансен, де буде цікаво і дітям, і дорослим. У цьому матеріалі розповідаємо про те, що цікавого там можна побачити, як доїхати, а також про ціни на екскурсії музеєм просто неба.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Історія створення Шевченківського гаю
Ідея створення скансесу у Львові належить українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який ще наприкінці 20-х років 20 століття започаткував роботу зі створення музею просто неба, подібний до того, що він бачив у Стокгольмі. А ось долучилися до його виникнення чимало небайдужих до української культури.
Так, коли у 1920-х роках громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (дерев'яну церкву святого Миколая з трьома унікальними вежами, збудовану у 1761 році), український мистецтвознавець Михайло Драган з допомогою місцевого пароха Маркелія Куновського взялися переконувати селян, аби зачекали...
Заручившись підтримкою митрополита Андрея Шептицького та його брата блаженного Климентія Шептицького у 1930 році церкву під наглядом Драгана розібрали, перевезли й знову зібрали у Львові. Вона і стала першим експонатом майбутнього музею.
Навесні 1966 року при Музеї етнографії та художнього промислу був створений відділ народного будівництва, в якому розпочали роботу з заснування музею просто неба.
У 1971 році відділ народного будівництва був реформований у Музей народної архітектури та побуту. Наступного року Шевченківський гай вперше відкрили для огляду відвідувачів.
Наш час
1 грудня 2016 року Музею народної архітектури та побуту у Львові присвоєно ім'я блаженного Климентія Шептицького. З того часу скансен має назву "Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького". До речі, назва музею "Шевченківський гай" ніколи не мала офіційного статусу, але дуже "прижилася" серед львів'ян.
Загалом експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі об'єднані в 54 садиби. У Скансесі функціонують чотири виставкових зали, два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.
Бойківщина, Буковина, Гуцульщина, Закарпаття, Лемківщина, Львівщина, Поділля, Покуття, Полісся
Територія музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, площею понад 36 гектарів, умовно розділена на вісім дев'ять зон (Бойківщина, Буковина, Гуцульщина, Лемківщина, Львівщина, Поділля, Полісся). Кожна з них — це міні-село, що складається з 15-20 пам'яток народної архітектури. У житлових і господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент.
Цікаво, що з понад 120 пам'яток архітектури із західних областей України шість — це дерев'яні церкви. Є також кузня, школа, лісопильня, сукновальня, водяний млин, пасіка і вітряк.
Найстаріший експонат — селянська хата 1749 року.
Задля зручності гостей, на території комплексу є зона відпочинку з кафе, сувенірні крамнички, а також зоокуточок і дитячий майданчик. За бажанням, можна покататися на конях, або ж постріляти у тирі. Є можливість взяти на прокат давній український стрій і влаштувати фотосесію.
Окрім того, можна взяти участь у майстер-класі: ковальство, гончарство, соломоплетіння, вибійка тканини, народна іграшка, розмальовування плиток, малюнок на склі. Але для цього потрібна попередня реєстрація (за номером телефону: 068 525 91 85).
Де знаходиться
Музей народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького розташований на лісистих горбах Львівського плато (частина Подільської височини), у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд, на території ландшафтного парку "Знесіння". Скансенс вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів західної частини України.
Розташований музей недалеко від центру міста, тому туди неважко дістатися пішки. Від площі Ринок цей шлях займе близько 30 хвилин затишними вулицями Лисенка та Пісковою.
Також сюди можна доїхати трамваєм (№ 1, 2, 7), автобусом (№ 5А, 18, 29, 47а, 61, 92), маршруткою (№ 15, 39, 39а, 102, 110, 138, 223, 255, 261, 264). Виходити на зупинці "Мечникова – вихід до Шевченківського гаю". Далі 15 хвилин пішки вгору вулицями Круп'ярською, Стрілецькою та Чернеча Гора. Відстань від зупинки до входу в музей становить приблизно 950 метрів.
Графік роботи і ціни
Зовнішня експозиція скансенсу у зимову пору відкрита для огляду щодня з 10:00 до 17:00, у літню – з 10:00 до 18:00. Інтер’єри садиб – середа-неділя з 10:00 до 17:00 (взимку з 10:00 до 18:00). Тобто у понеділок та вівторок хати у Музеї просто неба зачинені.
Вартість квитка становить 100 гривень. Учні, школярі, студенти і пенсіонери можуть відвідати скансен за 70 гривень. Безкоштовно відвідати музей мають право діти дошкільного віку, сироти, військовослужбовці строковики, учасники бойових дій, учасники АТО, інваліди першої та другої групи, працівники музейних установ та заповідників.
Оглядова екскурсія українською мовою коштує 400 гривень, вартість екскурсії іноземною мовою – 650 гривень (ціна вказана для групи 1-20 осіб). Тривалість – 45 хвилин. Зазначимо, у вартість екскурсії не входить вхідний квиток.
Якщо гостей цікавлять окремі теми, що стосуються народної архітектури, побуту та традицій, наукові співробітники музею можуть організувати спеціалізовану тематичну екскурсію (лише за попереднім замовленням).
[read_more_vg id="1242540"]