Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (Шевченківський гай) — львівський скансен, де буде цікаво і дітям, і дорослим. У цьому матеріалі розповідаємо про те, як відвідати музей просто неба безоплатно і що цікавого там можна побачити.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Історія створення Шевченківського гаю
Ідея створення скансену у Львові належить українському вченому Іларіону Свєнціцькому, який ще наприкінці 20-х років 20 століття започаткував роботу зі створення музею просто неба, подібний до того, що він бачив у Стокгольмі. А ось долучилися до його виникнення чимало небайдужих до української культури.
Так, коли у 1920-х роках громада села Кривка після побудови нової церкви вирішила розібрати стару (дерев'яну церкву святого Миколая з трьома унікальними вежами, збудовану у 1761 році), український мистецтвознавець Михайло Драган з допомогою місцевого пароха Маркелія Куновського взялися переконувати селян, аби зачекали...
Заручившись підтримкою митрополита Андрея Шептицького та його брата блаженного Климентія Шептицького у 1930 році церкву під наглядом Драгана розібрали, перевезли й знову зібрали у Львові. Вона і стала першим експонатом майбутнього музею.
Навесні 1966 року при Музеї етнографії та художнього промислу був створений відділ народного будівництва, в якому розпочали роботу з заснування музею просто неба.
У 1971 році відділ народного будівництва був реформований у Музей народної архітектури та побуту. Наступного року Шевченківський гай вперше відкрили для огляду відвідувачів.
Скансен у наш час
Територія музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького, площею понад 36 гектарів, умовно розділена на вісім дев'ять зон (Бойківщина, Буковина, Гуцульщина, Лемківщина, Львівщина, Поділля, Полісся). Кожна з них — це міні-село, що складається з 15-20 пам'яток народної архітектури. У житлових і господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент.
Цікаво, що з понад 120 пам'яток архітектури із західних областей України шість — це дерев'яні церкви. Є також кузня, школа, лісопильня, сукновальня, водяний млин, пасіка і вітряк.
Найстаріший експонат — селянська хата 1749 року.
У багатьох садибах можна поспілкуватися з цікавими людьми, майстрами народних ремесел, які працюють в музеї і радо поділяться розповідями про традиції та особливості давнього побуту українців.
Задля зручності гостей, на території комплексу є зона відпочинку з кафе, сувенірні крамнички, а також зоокуточок і дитячий майданчик. За бажанням, можна покататися на конях, або ж постріляти у тирі. Є можливість взяти на прокат давній український стрій і влаштувати фотосесію. Окрім того, можна взяти участь у майстер-класі: ковальство, гончарство, соломоплетіння, вибійка тканини, народна іграшка, розмальовування плиток, малюнок на склі.
Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького: ціни на квитки 2026
Станом на квітень 2026 року вартість вхідних квитків у Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького становить:
- Загальний — 200 гривень (Цей квиток не діє у святкові дні та під час інших заходів, анонсованих музеєм на офіційних сторінках);
- Сімейний — 500 гривень (Для разового відвідування музею 2 дорослих та 1-3 дітей віком від 7 до16 років. Увага! Цей квиток не діє у святкові дні та під час інших заходів, анонсованих музеєм на офіційних сторінках);
- Пільговий — 100 гривень (Це квиток для учнів, студентів і пенсіонерів. Діє за наявності документів, які це підтверджують. Не діє у святкові дні та під час інших заходів, анонсованих музеєм на офіційних сторінках).
Хто може відвідати музей просто неба безплатно
На безкоштовне відвідування Шевченківського гаю, за умови пред'явлення оригіналу посвідчення, що засвідчує відповідний статус, або його нотаріально засвідченої копії, мають право:
- діти дошкільного віку; вихованці дитячих будинків та інтернатів;
- діти учасників АТО і ООС, російсько-української війни;
- діти-сироти та діти позбавлені батьківської опіки;
- супроводжуючі особи для організованої групи (більше 10 осіб);
- люди з інвалідністю І та ІІ груп;
- діти з інвалідністю;
- військовослужбовці;
- учасники бойових дій;
- учасники та ветерани Другої світової війни;
- учасники АТО, операції об’єднаних сил (ООС);
- члени сімей загиблих чи зниклих безвісти військовослужбовців;
- учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (I категорія);
- гіди-перекладачі туристичних фірм, з якими укладено договори на екскурсійне обслуговування;
- працівники музеїв та заповідників України.
Зазначимо, що під час святкових днів або інших організованих подій перелік категорій для безкоштовного візиту може змінюватись.
Як відвідати Шевченківський гай у Львові безкоштовно всім охочим
Кожної останньої середи місяця (тобто 12 разів на рік!) вхід до музею буде безкоштовний для усіх відвідувачів. Як зазначають у музеї, таке рішення ухвалили, щоб зробити його доступнішим для різних груп населення та заохотити відвідувачів частіше приходити.
Окрім безкоштовного входу, у цей день можна долучитися й до інших активностей: для огляду буде відкрита постійна експозиція та виставки. Можна також замовити оглядову екскурсію та відвідати майстер-класи з традиційних ремесл.
Графік роботи музею
Зовнішня експозиція скансену у зимову пору відкрита для огляду щодня з 10:00 до 17:00, у літню – з 10:00 до 18:00. Інтер’єри садиб – середа-неділя з 10:00 до 17:00.
[read_more_vg id="1287802"]