Проблема львівського запаху – це проблема номер один, яка дошкуляє і туристам, і городянам. І, як відомо, місто бореться з нею не один рік.
Чи можливо подолати львівський сморід, який усі ці роки допікав львів'янам і гостям нашого міста, Vgorode дізнавався в прес-секретаря ЛМКП "Львівводоканал" Уляни Горбатої.
ЗВІДКИ НЕПРИЄМНИЙ ЗАПАХ
1. Каналізаційна система Львова дуже стара, і намулові майданчики на вулиці Пластовій, де складують каналізаційний намул ще з 60-х років - залишились на тому ж місці.
Якщо раніше вулиця Пластова була за містом, то зараз цей намул уже складають в місті, бо Львів розростається і ця вулиця уже в межах міста. Тому запах час від часу охоплює і вулицю Кривчицьку і Личаківську і інші.
2. Міські очисні колектори не справляються з насиченими стічними водами, які у п'ять разів перевищують допустимі норми концентрації. Така концентрація пояснюється також і тим, що у використанні води стали дотримуватись суворих норм економії. Якщо раніше до споживачів постачали 300 тисяч метрів кубічних води, то зараз лише – 200. А це означає, що споживання води зменшилось, а концентрація побутових стічних вод зросла.
Дослідження в цьому плані мікрорайону Сихова, де немає ніяких харчових підприємств, показали, що справді концентрація стічних вод у 5 разів перевищує норму. А отже на вулиці Стуса (в бік Сихівського моста) таки пахне. Адже в каналізаційних колекторах утворюється сірководень.
3. Джерелом неприємного запаху у Львові є і неканалізовані райони, де 3000 тисячі будинків мають туалети в дворі. В результаті асенізаторські машини викачують стоки , але часто виливають їх будь –де.
4. Ще одна причина – непрацюючий і непридатний колектор у Винниках, який постачає до Львова неочищені відходи, а раніше вони ще й виливались назовні. Його будуть перекладати і приводити до ладу.
ЩО ЗРОБЛЕНО
Перший етап - реконструкцію каналізаційних систем завершено, але до наступного етапу - біологічного очищення каналізаційних стоків - руки не дійшли через брак коштів.
ЯК ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ ПРОБЛЕМУ
- Ідеальним варіантом було б будівництво нових очисних споруд, з повністю новим обладнанням, за новими технологіями, що, зрозуміло, просто не під силу нашому місту. За підрахунками фахівців, на такі споруди треба б було не менше, ніж 200 мільйонів євро.
- А оскільки заново побудувати таку велику господарку - неможливо, тому вирішено будувати нові метантенки (комплесні споруди, які перетворюють біологічний газ в електроенергію). Завтра, до речі, буде з цього приводу зустріч з представниками ЄБРР. Європейський банк виділить кошти на ці цілі.
- Крім того, міських очисних споруд недостатньо, щоб "дезодорувати" каналізаційні стоки і завадити розповсюдженню неприємних випарів – потрібно, щоб харчові підприємства, які викидають біологічні стоки і є джерелами неприємного запаху в місті, теж будували свої локальні очищувальні станції. Фабрики і заводи, які роблять перші кроки в цьому напрямку є: "Світоч", "Ензим", жировий комбінат. Їх всього – 14.
Одним словам, у цієї проблеми – маса складових, і щоб якось її вирішити, треба йти крок за кроком. Бо одразу їй ради не дати.
А поки чиновники будуть її вирішувати і шукати гроші, ми ще не раз будемо дихати "рідним" запахом. Бо що не кажіть, своє – таки рідніше за всі чужі амбре.