Ветерани та пацієнти центру "Незламні" у Львові розповіли про те, як слід спілкуватися з людьми, які пережили травми. Зокрема про те, як не варто поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи з протезом.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Як НЕ треба реагувати на людей із протезами: п'ять простих правил
НЕ слід витріщатися чи дуже пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це змушує ніяковіти й почуватися некомфортно.
НЕ варто казати «одужуй!». Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, не відросте, навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця.
НЕ треба розпитувати. Пацієнти центру "Незламні" пригадують випадки, коли з ними намагалися зав'язати розмову, щоб продемонструвати підтримку. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення чи реабілітації.
НЕ демонструйте жалість. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо до наших захисників, це нормально. Проте, ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, наприклад, демонструючи підтримку чи здивування, як добре людина справляється.
НЕ уникайте. Є чимало людей, які ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають, як поводитися, не знають, про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами нашого суспільства, а дуже часто - з особливими заслугами. Їх не можна уникати.
Дві поради від пацієнтів центру "Незламні"
Поговоріть із дітьми. Найкраще зробити це завчасно. Адже діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез та звідки він з'явився. Це допоможе вам уникнути незручних ситуацій, коли ви зустрінете когось з вадами обличчя чи з протезом.
Комунікуйте! Людські стосунки й людські реакції – це завжди індивідуально. Неможливо напрацювати вичерпний перелік ситуацій і рекомендацій на всі випадки життя. Проте, є одне універсальне правило: про будь-яку дію чи намір варто спочатку запитати. І тільки після отриманої згоди можна продовжувати розмову, підбадьорювати, співчувати чи допомагати. А, можливо, буде краще разом помовчати.