З 1 січня 2016 року в Україні набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їхніх обтяжень", а також деяких інших законодавчих актів, що стосуються реєстрації прав на нерухоме майно.
Документ передбачає низку змін у реєстрації прав на нерухомість та бізнес, серед яких те, що єдиним підтвердженням права власності на нерухомість є внесення інформації в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Крім того, вносити зміни до реєстру зможуть нотаріуси та відповідні працівники в органах місцевого самоврядування. За внесення до реєстру інформації про право власності та перевірку наявності себе в цьому реєстрі доведеться платити.
"Вголос" з’ясував, кому з українців варто перереєструвати право власності на нерухомість, а також які недоліки має новий процес реєстрації власності на нерухомість та бізнес.
Передача повноважень
Згідно з новим законодавством, до кінця квітня юстиція має передати право реєстрації нерухомості та бізнесу відповідним підрозділам у місцевих державних адміністраціях, міських та сільських радах. Однак у Львівській області вирішили не затягувати процес передачі-прийняття повноважень, максимально мобілізуватись і завершити цей процес до кінця лютого.
За станом на сьогодні третина районних державних адміністрацій (5 міст, серед яких Львів, та дві сільські ради) ухвалила рішення, які передбачають передачу повноважень щодо реєстрації.
Керівник Львівського територіального управління юстиції Ярослав Жукровський пояснив, що для того, аби юстиція віддала, а на місцях прийняли повноваження з реєстрації нерухомого майна й бізнесу, потрібно, щоб органи місцевого самоврядування ухвалили відповідні рішення, прийняли у штат одиниці, які виконуватимуть функції державних реєстраторів, та навчили їх. Потім реєстратори отримають ідентифікатори, ключі доступу до бази даних нерухомості. Після цього місцева державна адміністрація дає через Мін’юст подання про отримання повноважень і розпорядчим актом Кабінету Міністрів ці повноваження передають на місця.
Чим краща нинішня система реєстрації
Ярослав Жукровський пояснив, що нині органи юстиції непритаманні їм функції віддають на місця. Відбувається децентралізація, тому реєструвати право власності будуть органи місцевої влади та нотаріуси. За це вони отримають також фінансову мотивацію: 60% збору від вчинення реєстраційних дій будуть залишатись у місцевих бюджетах.
Водночас за юстицією залишаються контрольні функції: уже створено адміністративні комісії для розгляду скарг на дії державних реєстраторів. У майбутньому органам місцевого самоврядування також планують передати функції реєстрації актів цивільного стану.
Варто зазначити, що нині на Львівщині діє пілотний проект, у межах якого рішення про державну реєстрацію речових прав ухвалює лише спеціальний відділ із 20 осіб. Тобто всі державні реєстратори, які працюють на Львівщині, із 1 грудня минулого року приймають лише документи на реєстрацію майна, які передають в область. Згаданий спеціальний відділ ухвалює рішення і відправляє його назад на місця. Така формула діятиме до 30 квітня 2016 року, а з 1 травня рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно та бізнес ухвалюватимуть працівники в органах місцевого самоврядування та нотаріуси. Також документи на реєстрацію можна буде здати в Центрах надання адміністративних послуг.
Технічний бік процесу
Отже, після остаточного набуття чинності нових правил реєстрації майна та бізнесу рішення про реєстрацію ухвалюватимуть безпосередньо нотаріуси та уповноважені представники органів місцевого самоврядування. Вони ж вноситимуть дані в Єдиний реєстр. Якщо в містах та районних центрах із цим проблем, очевидно, не виникатиме, то в менших та віддалених населених пунктах, де зазвичай поганий зв’язок, можуть з’являтися проблеми. Ярослав Жукровський зазначив, що перебої в Інтернет-зв’язку дійсно можуть виникнути, однак реєстратори мають можливість ухвалити рішення про реєстрацію майна чи бізнесу, а дані в Єдиний реєстр внести згодом.
Хоча нова система реєстрації ще не почала працювати на повну силу, але вже з’явилося багато критики на адресу цієї новації. Зокрема, нотаріуси та учасники ринку стверджують, що є ймовірність проникнення в реєстр зловмисників, перебоїв у роботі бази даних, а це означає, що збільшиться кількість шахрайств, пов’язаних із реєстрацією прав на нерухомість. У відповідь на це міністр юстиції Петро Павленко запевняє, що "ступінь надійності й захисту реєстру бездоганний і ніхто не зможе проникнути в нього несанкціоновано, тим паче – внести зміни або зробити шахрайство".
Такої ж думки начальник управління юстиції Львівщини. Він пояснив, що Єдиний реєстр нерухомості є у власності держави, його обслуговує державна структура, а доступ до нього мають особи з відповідними повноваженнями. Тож, якщо уповноважена особа здійснює реєстрацію, то є презумпція правомірності цієї реєстрації. Виходить так, що будь-яка людина теоретично не може позбавити іншу людину майна, користаючись цим реєстром, адже вона понесе кримінальну відповідальність за таке діяння. Практично реєстратор, звичайно, може вчинити шахрайство, однак, за словами Ярослава Жукровського, такий реєстратор відповідатиме перед судом, адже кожен, хто вносить дані до Єдиного реєстру, має ідентифікатор, за яким можна визначити, яка саме людина вчинила неправомірну дію.
Також досить зручним є відкриття доступу до реєстру через Інтернет на сайті . Зокрема, не виходячи з дому можна перевірити інформацію про будь-яку нерухомість на території України (якщо, звичайно, така інформація вказана в реєстрі). Достатньо тільки пройти процедуру реєстрації на сайті та погодитись на обробку персональних даних.
Кому треба реєструватись у Єдиному реєстрі
Підтвердженням права власності на нерухомість, як написано вище, є відповідний запис у реєстрі. Тож людина, яка не має зареєстрованого права власності на нерухоме майно, повинна його зареєструвати. Водночас власники паперових свідоцтв на право власності можуть бути спокійними: їхні документи також є дійсними, і вносити свої дані в Єдиний реєстр їм треба лише в тому разі, якщо власника майна буде змінено.
"Якщо людина володіє, до прикладу, квартирою з 1990-х років, то вона володіє нею. Запровадження електронної бази не означає, що людина, яка отримала право власності на майно до 2013 року, не є власником цього майна. Власник може перевірити себе в реєстрі і, якщо його там немає, письмово звернутися до уповноважених органів про внесення. Внесення має відбуватися не на підставі зміни власника, а для синхронізації одних баз даних із базами даних, які з’явилися у відкритому доступі", – пояснив Ярослав Жукровський.
Як відомо, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було введено в дію 2013 року, тож, якщо до того в майна не змінювався власник, у реєстрі такого об'єкта немає, а є лише в архівах Бюро технічної інвентаризації.
"На Львівщині є проблема, що частину майна в Єдиний реєстр внесено і з ним уже можна працювати, але є майно у старих базах БТІ, інформацію про яке не внесено в нові реєстри. Є потреба синхронізації цих баз", – розповів керівник управління юстиції.
Вартість реєстрації
Ухвалити рішення реєстратори та нотаріуси, до яких звертаються громадяни, повинні протягом п’яти днів. Раніше на розгляд звернень давали два тижні. Власневід терміну розгляду звернення залежить вартість реєстрації. Реєстрація протягом 2 годин обходиться майже в 7 тис. грн, за п'ять днів – у 140 гривень.
Ярослав Жукровський пояснив, що висока вартість пришвидшеної реєстрації є позитивом, адже мінімізує корупційні чинники.
"Не треба шукати посередників, які можуть якось пришвидшити реєстрацію. Людина платить більше, але отримує можливість вимагати в держави ухвалити рішення про реєстрацію за дві години. Це офіційний платіж, який наповнює бюджет", – сказав керівник управління юстиції.
Після того, як рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно ухвалено, запитувач може отримати інформаційну довідку з реєстру в паперовій (35 грн) чи в електронній формі (17 грн). Таку довідку видаватимуть без використання спеціальних бланків, підпису та печатки нотаріуса чи реєстратора.
"Оскільки інформаційні довідки найуразливіші до підробок, міністерство думає про систему їхнього захисту. Можливо, буде внесено зміни до самої форми документів, бо довідки не зовсім сприймають громадяни. Людей бентежить те, що вони отримують довідку без печатки та форменого бланка, але це не означає, що їхнє право не зареєстровано", – пояснив керівник управління юстиції.
Ярослав Жукровський резюмував, що такими новаціями держава зменшує кількість використання паперу, а також залученого персоналу для тих чи інших процесів, а отже, суттєво економить. Загалом спільним знаменником зміни формату надання послуг державними реєстраторами, за словами начальника управління юстиції Львівщини, є спрощення, електронізація та конкуренція.
Сам порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно описано в постанові КМУ від 25 грудня 2015 р. №1127.
Львів у новинах:
Чому львів'яни можуть залишитись без води