Хтось із молодих людей живе місяць за 825 гривень стипендії, оплачуючи з цієї суми проживання в гуртожитку, проїзд у громадському транспорті та купуючи харчі, а комусь її вистачає на день розваг… Ось уже цілий тиждень тривають суперечки про те, чи варто змінювати механізм розподілу стипендій.
Річ у тім, що 9 серпня Міністерство фінансів України повідомило про ймовірне зменшення видатків на стипендії в бюджеті наступного року, бо грошей вистачає лише на виплати соціально незахищеним категоріям студентів, а також аспірантам і докторантам. Тобто якщо рекомендації Міністерства фінансів будуть враховані у бюджеті на наступний рік, вже з 1 січня 2017 року багато бакалаврів та магістрів не отримуватимуть стипендій. І хоча рекомендації Мінфіну – не директива, а пропозиція оптимізації видатків, українське студентство негативно сприйняло такі заяви уряду.
Нагадаємо, що стипендії нараховують студентам за сумлінне навчання, тобто тим, у кого середній бал не менший від 4.0. Але виявляється, таким чином не уникають в нашій країні поділу на багатих і бідних. Бо перші – ті що багатші, на ті 825 гривень не розраховують, а другі – ті що бідніші, аж ніяк не можуть на них прожити.
Кому соціальну, а кому академічну
Міністерство освіти своєю чергою повідомило, що не підтримує колег в уряді. Воно не ініціювало і не розробляло законопроектів, які б позбавляли студентів стипендій.
Українська асоціація студентського самоврядування запевнила, що у випадку скасування стипендій спудеї налаштовані на страйки і мітинги. У відповідь глава Міністерства фінансів Олександр Данилюк у своєму відеозверненні на YouTube вирішив пояснити позицію Мінфіну.
“Ми запропонували Міністерству освіти і Міністерству соціальної політики перейти до європейської практики, коли стипендії дають не всім, а ділять їх на дві складові: соціальну (підтримка найменш захищених категорій студентів – інвалідів, позбавлених батьківського піклування, з малозабезпечених сімей і т.д.) та академічну (інструмент мотивації для обмеженої кількості кращих студентів)”, – пояснив він.
У той же час, як інформує Українська асоціація студентського самоврядування, на 22 серпня заплановане обговорення цього питання за участі експертів з Міносвіти та Мінфіну.
На стипендію не проживеш…
Львівське студентство очікувану реформу Міністерства освіти та рекомендації Міністерства фінансів сприймає переважно негативно, що й не дивно. Та й у самій Студентській раді Львова заперечувати, що спудеї невдоволені і протестуватимуть, писатимуть скарги до уряду, також не беруться. Але кажуть, що зміни в призначенні стипендій таки потрібні.
“Попередні роки Студентська рада виступала проти нарахування стипендій тим, у кого вищий рейтинг. А тепер Мінфін запропонував розрізняти стипендії соціальну й академічну. Звісно, будуть скарги, навіть можливі страйки, мітинги. Студенти виборюватимуть право всіх бюджетників на стипендію. Є студенти, які дуже добре вчаться, і їхні досягнення треба неодмінно відзначити, а є з багатодітних сімей, сироти, діти учасників АТО, які потребують матеріальної допомоги. Краще виплачували б окремим категоріям стільки грошей, скільки вони справді потребують – і на прожиття, і на навчання, аніж давати всім без винятку такі мізерні кошти. Університет заохочує до навчання різними іменними преміями, преміями від обласної адміністрації тощо. Тож найрозумніші таки мають шанс на грошову винагороду”, – каже “Пошті” Олена Голіян, студентський мер Львова.
Дівчина зі свого досвіду знає, що теперішніх виплат студентам не вистачає: “Я маю підвищену стипендію – 925 гривень, але прожити на неї нереально, бо щодня витрачаю на дорогу і харчування близько 50 гривень, а ще мушу купити канцтовари, методички, книги… Це питання вже занадто довго на вустах. Вважаю, що треба вжити якихось радикальних заходів або закрити його обговорення назавжди”, – веде далі вона.
Але це думка однієї людини, навіть на такій посаді. Тож “Пошта” вирішила запитати інших студентів львівських вишів, що вони думають з приводу таких змін.
“А чого ще чекати від уряду країни, де долають кризу, затягуючи паски тим, хто й так не надто жирує? Напевно, політику роблять, використовуючи студентів. Відвертають увагу від важливіших проблем, а насправді й далі виплачуватимуть той мізер, щоби рота не відкривали”, – пише на своїй сторінці у Facebook Галина, студентка четвертого курсу Львівської політехніки. Вона має підвищену стипендію, крім того, підробляє перекладачем.
Христина, студентка п’ятого курсу юридичного факультету Львівського нацуніверситету ім. І. Франка, також одержує стипендію, але підробляти не може, бо майже весь вільний час витрачає на навчання. На проживання в орендованій квартирі з двома одногрупницями, харчування, проїзд у громадському транспорті тощо на місяць витрачає близько… чотирьох тисяч гривень, які їй дають батьки.
“Як скасують стипендії, не буде за що навіть розважитися – батьки допомагають грішми, які витрачаю тільки на найнеобхідніше”, – каже дівчина.
Натомість Микола, студент першого курсу Львівського медичного університету, справді живе на стипендію. Має підвищену – 925 гривень. Батьки платять тільки за гуртожиток.
“Запаси харчів кожних вихідних везу з дому. А як вже те, що приготував, закінчується, заходжу в гості до сусідок по гуртожитку, які завжди чимось почастують. Фастфуд не люблю. Гучних гулянок уникаю не лише через те, що можу витратити там багато грошей, а тому, що я домосід. Їжджу трамваями і електричками. Переживаю, бо якщо більше не платитимуть стипендії, доведеться обирати між роботою і навчанням. Але заочної форми на моєму факультеті немає”, – пояснює хлопець.
Олегу, який вчиться на третьому курсі згаданої Львівської політехніки, часто дорікають, що він займає чиєсь бюджетне місце. Стипендію хлопець втратив ще в другому семестрі першого курсу, бо пішов працювати офіціантом. “Заробляю за місяць шість тисяч гривень, диплом престижного навчального закладу і так матиму, якось довчуся, тим паче що на оцінки в додатку ніхто уваги не звертає. Не розумію тих, що “ботанять” за ті 825 гривень. Мені батьки грошей не дають, тому дію за принципом: хочеш жити – вмій крутитися”, – переконує студент.
Справедлива допомога або заохочення
За приблизними підрахунками аналітичного центру CEDOS (точної статистики немає), академічну стипендію отримують близько 640 тисяч із 810 тисяч студентів-бюджетників, тобто 80%. Ще 39 тисячам виплачують соціальну стипендію, де головною умовою є не успішність, а матеріальні потреби. Однак правила повинні змінитись згідно з чинним законом “Про вищу освіту” від 2014 року. Зокрема, стипендію повинні отримувати не менше 2/3 і не більше 3/4 бюджетників у одному виші, що мало б зменшити частку студентів, які одержують стипендію, із 80-ти до не більш ніж 75%. Водночас закон передбачає зростання розміру стипендії до прожиткового мінімуму. Проте Мінфін вважає, що це потребуватиме збільшення виділених бюджетних коштів, і тому вже другий рік блокує виконання цієї норми при складанні річного бюджету.
“Стипендія повинна стати або реальною соціальною допомогою тим, що її потребують, або реальним заохоченням для найкращих студентів”, – вважає аналітик згаданого центру Ігор Самохін. Але каже, що існують загрози щодо призначення соціальних стипендій. По-перше, їх можуть призначати найбіднішим, які й так нечасто вступають до університетів, по-друге, є загроза штампування фальшивих довідок або приховування реальних доходів сім’ї. При цьому академічної стипендії не скасують – її отримуватимуть тільки найкращі студенти із середнім балом близьким до п’яти або ж іншими досягненнями – навчальними, науковими, художніми, спортивними тощо. Однак підробляти при цьому буде майже нереально. Треба буде вибрати щось одне…
“Це не буде реформа, від якої виграють буквально усі. Але вона дозволить зробити нарахування стипендій більш справедливим, спрямованим на полегшення доступу до освіти дітей із бідних родин”, – пояснює аналітик на сайті hromadske.ua.
Варто зауважити, що на офіційному сайті представництва Президента України 11 серпня зареєстрували петицію під назвою “Не допустити позбавлення стипендій студентів”. Йдеться про позбавлення виплат студентам саме непільгових категорій. Проте станом на 17 серпня із потрібних 25 тисяч підписів петиція набрала лише 684! То про які страйки може йтися? Хоча підтримати петицію можна ще впродовж 85 днів. Поживемо – побачимо…
Як нараховують стипендії за кордоном
У країнах Європи, за твердженням Любомири Мандзій, існують дві форми виплат стипендій: перша – соціальні стипендії, які призначають на основі оцінки фінансового стану студента та/або його/її сім’ї, і академічні – їх призначають, враховуючи академічну успішність. Переважають стипендії, які призначають на основі соціальних критеріїв.
У США стипендії повністю не покривають витрат на навчання. Грант американського університету – це так звана знижка на освіту. Отримати стипендію від університету можна тільки за особливі заслуги: участь в громадському житті, спортивні та творчі досягнення. Обов’язковою умовою є висока успішність. Найчастіше стипендії отримують ті, що вже здобули ступінь бакалавра і здобувають ступінь магістра, або хочуть стати докторами філософії.
Любомира Мандзій, начальник студентського відділу Львівського нацуніверситету ім. І. Франка:
– Студентські організації та студенти загалом обурені такими заявами Міністерства фінансів України. Без протестів та мітингів, думаю, не обійдеться, якщо представники Мінфіну не змінять риторики і не перейдуть до конструктивного обговорення. І ми, як представники адміністрації, будемо на боці студентів! Почнімо з того, що Міністерство фінансів не має права обмежувати виплату стипендій, адже це порушення Закону України “Про вищу освіту”, в якому передбачена виплата стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів денної форми навчання, котрі навчаються коштом державного бюджету і, наголошую, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії. Натомість Мінфін пропонує виплату стипендій лише тим студентам, які належать до пільгових категорій. Це незаконно! Погоджуватися чи не погоджуватися з цим – так питання навіть не стоїть, бо в перспективі це може мати негативні наслідки. Якість освіти різко впаде, адже стипендія – це стимул до навчання, між студентами виникає відповідна конкуренція. Натомість її скасування студентам непільгових категорій призведе до того, що вони почнуть шукати підробіток і часу на навчання в них буде не так багато.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
– Державі не може бути вигідно знижувати рівень доходів населення, тому що це призводить до зниження купівельної спроможності, що своєю чергою призводить до спаду економіки. На жаль, новий уряд, беручи приклад із попереднього, також обрав політику затягування пасків. Як наслідок економічний результат буде таким, як і в попередні два роки. Якщо цього року наш ВВП дорівнюватиме нулю, то це ще буде хороший результат. Витрати на стипендії не є аж такими значними сумами для держбюджету, щоби позбавити цих виплат деякі категорії студентів, зафіксувавши “суттєву” економію. Для росту економіки потрібні реальні реформи. Позитивних наслідків для нашої країни, зокрема для рейтингу уряду, не буде, якщо підемо шляхом, запропонованим Мінфіном. Студенти в більшості своїй весь вільний час присвячують навчанню, а не роботі, тому не матимуть додаткових джерел доходів. А якщо їм доведеться шукати роботу, вони не матимуть часу і стимулу вчитися.
Джерело: Пошта.