Чиновники задоволені підвищенням надходжень до бюджету на 40-50%. Підприємці обурені й хочуть діалогу та стратегії, а не експериментів.
У 2017 році мінімальна зарплатня в Україні зросла вдвічі – з 1600 до 3200 гривень. Віце-прем’єр-міністр Павло Розенко заявив, що уряд може не зупинитись на цьому й ще цього року підвищити мінімалку до п’яти тисяч. Львівська міська та обласна влада задоволена тим, як підприємці дотримуються нових правил – 80% компаній уже в січні підвищили зарплату своїм працівникам. Надходження до бюджету від податку на доходи фізичних осіб зросли на 40-50 відсотків. Представники бізнесу не повністю поділяють цей оптимізм і вважають, що різке підвищення мінімальної зарплатні спровокує зростання цін, зменшення рентабельності підприємств та заохотить їх переходити в тінь. Про позитивні та негативні наслідки подвоєння мінімальної зарплатні чиновники та бізнесмени дискутували під час зустрічі, організованої в межах проекту Tvoemisto.tv "Платформа консенсусу" за підтримки міжнародного фонду "Відродження".
"Бізнес відбілює зарплати", – кажуть чиновники
За словами Любові Лєсної з обласного управління Держпраці, бізнес "ставиться з розумінням" до підвищення мінімалки. "У грудні понад 80% підприємств виплачували зарплатню, нижчу за 3200. У січні їх лишилося шість з половиною тисяч – близько 20% від загальної кількості підприємств, які перебувають на обліку в нашому управлінні", – розповідає вона.
У січні 2017 року надходження податку з доходів фізичних осіб – головного джерела наповнення місцевих бюджетів – зросли на 50% у порівнянні з січнем минулого року і сягнули 460 мільйонів гривень. У лютому до бюджету надійшло 550 мільйонів – на 40% більше, ніж у лютому минулого року. "Бізнес відбілює зарплати", – стверджує начальник управління податків і зборів із фізичних осіб Державної фіскальної служби у Львівській області Володимир Коваль.
Директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Ірина Кулинич підтверджує: в січні до міського бюджету надійшло на 40% більше податків, ніж рік тому. "Січень із лютим є традиційно важкими місяцями для бізнесу, й ніхто не сподівався такого величезного зростання. Приводів хвилюватись немає", – говорить чиновниця. Й додає, що зростання податкових надходжень – це можливість підвищити зарплатню співробітникам комунальних закладів, адже вони також мають отримувати не менше, ніж 3200 гривень. Водночас, за словами Ірини Кулинич, міська влада готова йти назустріч представникам індустрії, які хочуть добитись вигідніших умов праці – наприклад, знизити вартість оренду землі або переглянути ставку єдиного податку, "якщо буде така необхідність".
"Це садизм і знущання з бізнесу", – кажуть підприємці
Голова Комітету підприємців Львівщини Андрій Дячишин називає рішення про підняття мінімалки популізмом. "Питома вага осіб, які працювали за зарплату, меншу за дві тисячі гривень, 2016 року становила 15,4% від загальної кількості працівників. Звичайно, це зарплата низькокваліфікованого персоналу. В нас не було з цим проблеми", – говорить він. Тепер підприємствам, які не підвищили зарплатню, наприклад, прибиральниці, що працює дві-три години на добу, загрожує штраф.
Директор компанії "Захід Трейд Ґруп" Степан Ільчишин занепокоєний тим, що уряд не збирається зупинятись на позначці 3200. "Це не еволюція, а садизм, знущання з бізнесу. Ми мусимо допомагати фронту, допомагати хворим, які потребують лікування, й не маємо додаткових заробітків, аби підвищувати видатки. Бізнес не зріс удвічі або втричі!", – нарікає підприємець. Він обурений психологічним та адміністративним тиском на підприємців і не бачить відмінностей між поведінкою фіскальних служб до Революції гідності та теперішньою.
До того ж, за словами Юрія Піти, підвищення мінімалки спричинило зростання прив’язаного до неї податку на нерухомість. Щоправда, виробничі підприємства його не сплачують.
"Бізнес, який працює по-білому, не боїться штрафів", – кажуть чиновники
За словами Володимира Коваля, компанії, що платять легальну зарплату, навіть вищу за середню, не можуть знайти охочих, адже людям вигідніше отримувати нехай менше, але в конверті. Це дозволяє хитрунам оформлювати субсидії. "Бізнес, який працює по-білому, не боїться штрафів і витримає мінімалку навіть 5 тисяч", – говорить чиновник.
Керівник управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації Роман Матис висловлюється навіть різкіше: "Якщо ви не можете платити 3200, навіщо вам цей бізнес? Скільки тоді ви заробляєте? Чи це не бізнес, а використання дешевого ресурсу?".
За його словами, обласну владу постійно звинувачують у тому, що вона приводить у регіон інвесторів, зацікавлених у дешевій робочій силі. "Але вони платять пристойну зарплату, більше, ніж 3200! Є компанії, які рік тому, коли я почав працювати в ОДА, пропонували базову ставку 2250 гривень і казали, що не можуть знайти сто людей. У кінці року вони вже платили шість-сім тисяч і не мали кадрових проблем. Жоден білий бізнес не має проблем із мінімальною зарплатою. Є проблема з українським бізнесом, який звик не платити податки", – каже Матис. Він нагадує, що з майже 1,2 мільйона економічно активного населення області податки платить заледве половина.
"Держава загнала бізнес під плінтус", – кажуть підприємці
Українські компанії готові платити споїм співробітникам більше, але "держава загнала бізнес під плінтус", – відповідає Степан Ільчишин. Він обурений тим, що бізнесу, який сьогодні не може дозволити собі платити більше, пропонують згортатися: "Ми вкладали в економіку десятиліттями, а тепер нам кажуть закриватися! Ми готові до збільшення витрат, але ці зміни не треба робити миттєво. Якщо це буде відбуватись еволюційним шляхом, це буде прийнятно". Він каже, що зростання мінімалки неминуче потягне за собою зростання цін.
Голова Клубу ділових людей Микола Савуляк констатує, що бізнес, якому невигідно працювати за новими правилами, неминуче буде скорочуватись. Перш за все за рахунок малоефективних працівників. "Платити чотири з половиною тисячі гривень – податки й зарплату людині, яка працює продавцем у кіоску – підприємець не готовий. Частина цього ринку буде реформована. Бізнес думає про можливість замінити частину людей автоматикою", – каже він.
Микола Савуляк критикує захмарні штрафи для підприємств: "Штраф 320 тисяч гривень малий бізнес розглядає як образу. Заплатити такий штраф значить закрити бізнес. Це нахабно. Помилки треба карати, але це не має бути смертна кара!". Замість покарань підприємець пропонує владі покращувати середовище для бізнесу, створювати кредитні та лізингові програми ("ОДА запланувала деякі, але треба в рази більше"), заохочувати технологічне вдосконалення, а також утриматись від різких ударів по ринку, таких як закриття банків або різке підвищення курсу валюти.
"3200 – це не є погано, і ми це скоро з’ясуємо", – кажуть чиновники
Директор департаменту економічної політики облдержадміністрації Роман Филипів сам колишній бізнесмен, що пішов, за власним означенням, "поволонтерити" у владу. Він запевняє, що за два-три місяці дискусій про доцільність підвищення мінімалки не буде, а проблеми, пов’язані з цим, надумані: "3200 – це не є погано, і ми скоро це з’ясуємо. Це крок для збільшення платоспроможного попиту. Середня зарплата у грудні в області становила 4600, зараз – 5400. Але індекс споживчих цін не зріс". Штрафи також не проблема – виконуйте закони, й вас не штрафуватимуть.
Проблема, на думку Филипіва, не в податковому навантаженні, адже ставка податку на доходи фізичних осіб в Україні порівняно низька, а єдиний соціальний внесок позаторік знизили. І взагалі, за його словами, підвищення зарплатні – наслідок не так директивних рішень Кабміну, як планомірної роботи чиновників ОДА, які протягом минулого року переконали бізнес платити більше.
"Якщо ви не будете платити людям нормальну зарплатню, вони не будуть її витрачати", – каже підприємцям Роман Матис. На його думку, варто скоротити кількість некваліфікованого персоналу: мовляв, один офіціант за потрійну зарплатню дасть раду роботі, яку зараз роблять троє низькооплачуваних.
"Підвищення мінімалки – радянський спосіб", – кажуть підприємці
У представників Комітету підприємців Львівщини рішення Кабінету Міністрів підвищити мінімальну зарплатню відразу вдвічі викликало асоціації з радянськими часами, коли партія наказувала виконати п’ятирічний план за три роки. "Чому в нас платниками податків є лише бізнес? – обурюється підприємець Роман Зафійовський. – За громадян податки платить їхній податковий агент. На нашу думку, поки кожен працездатний громадянин не буде нести податкове навантаження і не знатиме відповідь на запитання “скільки ви заплатили податків?”, психологія людей не зміниться".
Голова КПЛ Андрій Дячишин припускає, що, якщо кожен платитиме податки сам, він буде свідоміше боротися за свої права та активніше цікавитись тим, як влада витрачає бюджетні кошти. А за кваліфіковану якісну працю "бізнес готовий платити й платить".
"Підвищення мінімалки – радянський спосіб, – каже юрист Володимир Глащенков. – У Європі ринок змушує компанії вибудовувати конкурентну стратегію. Створюючи конкурентний продукт, додану вартість, готуючи добрі кадри, можна досягти успіху. Коли роботодавець бореться за працівника, для нього не стоїть питання, чи платити 3200".
Роман Зафійовський погоджується: те, що замість формувати стратегію розвитку економіки, влада говорить про чергове підвищення мінімалки, схоже на досліди над бізнесом – а це "шлях в нікуди". Степан Ільчишин додає, що не має претензії до влади, особливо місцевої, але необхідний діалог між бізнесом і тими, хто приймає рішення на державному рівні. "Бізнесу в Україні сьогодні працювати доволі складно. Мають бути перемовини влади з бізнесом і спільне планування виходу з кризової ситуації, а не нав’язування", – говорить підприємець.
"Коли йдеться про адміністративне втручання в економіку, є плюси і мінуси, – резюмує менеджер Львівської бізнес-школи Українського католицького університету Наталя Петрищак. – Але чи це не є тим викликом, який є однією зі складових бізнесу?"
За її словами, Україна зараз обирає стратегію економічного розвитку: або продавати імпортні товари, або, як Китай, розвивати дешеве виробництво, або налагоджувати більш високотехнологічну індустрію. Тож підвищення мінімальної зарплатні для українського бізнесу – це "стимул почати думати більш глобально та працювати більш інноваційно", – каже Наталя Петрищак.
Дивись ще:
Добра новина: у Львові відремонтують Двірцеву площу
Дізнайся: куди продовжили маршрут швидкісного потяга "Чернівці–Львів"
Сакура, вино та повітряні кулі: ТОП фестивалів весни-2017 на Західній Україні