Хіміко-бактеріологічна лабораторія Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» взяла проби води з восьми найпопулярніших джерел Львівської громади.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Які джерела перевіряли
Так, фахівці перевірили якість води у:
1. Джерело «Паща Лева», у парку «Залізна вода»;
2. Джерело в парку «Погулянка»;
3. Джерело біля Чатових скель в с. Лисиничі;
4. Джерело під Високим Замком, вул. Замкова;
5. Джерело «Спартак», вул. Топольна, 39а;
6. Джерело в смт. Рудно;
7. Джерело в смт. Брюховичі, вул. Львівська;
8. Джерело в студентському парку на вул. Академіка А. Сахарова.
Результати хімічного дослідження
За результатами хімічного аналізу, якість води відповідає вимогам чинним ДСанПіН 2.2.4-171-10 (державні санітарні норми) лише у джерелі «Спартак», що на вул. Топольна, 39а. У всіх інших водоймах було зафіксовано перевищення норм по твердості води та хімічне забруднення.
Результати бактеріологічного аналізу
Перевищення показників спостерігалися у всіх джерелах, окрім джерела у парку «Погулянка» та «Спартак». Найбільше бактеріологічне забруднення було виявлено у джерелах в смт. Рудно, смт. Брюховичі та с. Лисиничі, а у джерелі під Високим Замком спостерігаються перевищення по нітратах. Тож фахівці наголошують, що з цих водойм категорично заборонено використовувати воду для пиття. Адже, при надмірному вживанні води з високим вмістом нітратів проявляються характерні симптоми нітратного отруєння: нудота, задуха, посиніння шкірних покривів і слизових оболонок, діарея. Це часто супроводжується загальною слабкістю, запамороченням, болями у потиличній частині, тахікардією.
Де у Львові найбезпечніша вода
Надія Щербак наголосила, що найбезпечнішою для споживання є вода з-під крану у міській мережі Львова. «Її якість щоденно контролюється», – зазначила посадовиця.
Що кажуть у «Львівводоканалі»
«Вода з відкритих джерел, яку часто містяни полюбляють пити, не може використовуватися для пиття, адже може мати як хімічні та бактеріологічні забруднення. Адже, оскільки, усі джерела є відкритими і не мають визначеної санітарної охоронної зони, то хімічний та бактеріологічний склад води тут може змінюватись, на відміну від водопровідної води, якість якої щоденно контролюється», – розповіла керівниця хіміко-бактеріологічної лабораторії Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Надія Щербак.
За її словами, у разі надзвичайних ситуацій та відсутності централізованого водопостачання, ці джерела можуть використовуватись як альтернативні тимчасові варіанти отримання води, але лише після тривалого її кип’ятіння і, за потреби, додаткового очищення.