с. Крехів, Жовківський район
Рейтинг заведения
0.0
У предприятия еще нет оценки, либо она еще не обновилась
Крехівський монастир святого Миколая Отців Василіян — монастир ЧСВВ УГКЦ у селі Крехів на Львівщині. Заснований як православний у 1612 році. Монастирський ансамбль — пам'ятка архітектури національного значення 17 — 18 століть.
Засновниками Крехівського монастиря вважаються ченці Києво-Печерської Лаври Йоіл (†1638) та Сильвестр. Вони у 1590-х роках поселились у вирубаній в скелі печері за 12 км від м. Жовкви. З часом ченців стало більше, за підтримки магната Станіслава Жолкевського вони збудували неподалік від печери церкву св. Петра і Павла, пізніше церкву Преображення і Троїцьку церкву. Тут же було зведено дзвіницю та келії монахів. Обитель мала свою чудотворну ікону Богородиці, яку подарувала монахам львівська православна родина Красовських. Свого часу у Крехові працював знаменитий художник Никодим Зубрицький (1688—1724), автор близько 400 гравюр. З 1660-х років за підтримки короля Михайла Вишневецького монастир був оточений великими фортечними мурами, які замикали чотири високі вежі. За його мурами не раз рятувалось багато людей, особливо під час нападів татар. Під час облоги 1672 року монастир захищав молодий Іван Мазепа. Кілька разів у 1698 р. приїжджав до монастиря Петро I, який перебував у Жовкві і Раві-Руській, укладаючи угоду з королем Августом II про спільні дії проти шведів у майбутній Північній війні.
У 1721 р. Крехівський монастир став греко-католицьким. З цього часу ще більше посилюється його релігійне значення. З дерев'яного його перебудували на мурований. Постали північна в'їздна брама, дзвіниця, старша частина монастирського корпусу.
Між 1721 та 1751 рр. побудована нова мурована церква Св. Миколая. На початку 1990-х років вона була переосвячена на церкву Преображення Господнього. Монастир славився своїми чудотворними іконами, яких у Крехові було чотири: три ікони Богородиці (одна з Верхрати) та ікона святого Миколая Великого.
1751 року до Крехова переїхали монахи із монастиря у Буцневі.
Монастир державив села Скварява, Чайкова Вулька, Кунин, Воля Кунинська.
Верхратську чудотворну ікону Богородиці із скасуванням василіянського монастиря у Верхраті 1808 року урочисто було перенесено до монастиря отців-василіян у Крехові. Тут продовжували здійснюватися чуда. Після закриття монастиря в Крехові чудотворну ікону вдалося перенести до львівського храму св. Параскевії П'ятниці. З виходом із підпілля Греко-Католицької Церкви урочисто 19 травня 1991 року з львівського храму Крехівську (Верхратську) чудотворну ікону Пресвятої Богородиці було повернуто до Крехова.