Архикатедральний собор Святого Юра

Рейтинг заведения

Архикафедральний собор святого Юра у Львові - собор Галицької митрополії УГКЦ, до 1817 при монастирі Чину св. Василія Великого, бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами (1744-1762). Вважається головною святинею українських греко-католиків.

Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745-1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761-1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

Будівництво греко-католицької катедри розпочалося у 1744 за проектом Бернарда Меретина, який до кінця життя, до 1759 року, працював над вдосконаленням архітектурних особливостей храму. Після його смерті будівництво продовжив Клеменс Ксаверій Фесінґер. Роботи тривали до 1764. Оздоблювальні роботи завершилися аж у 1770 або 1772 роках.

Храм стоїть на терасі, до якої ведуть двомаршеві сходи, прикрашені балюстрадою і скульптурами геніїв роботи С. Стажевського. Фасад храму акцентований монументальним порталом з постатями отців східної церкви Афанасія і Льва роботи скульптора Івана Георія Пінзеля. Скульптурна група "Юрій-Змієборець", що увінчує аттик - також робота Пінзеля.

Інтер'єр собору розписував С. Фабянський (1876), Ю. Радивилівський виконав велику композицію "Архиєрей" і "Появу апостолам", М. Смуглевич — завівтарну композицію "Проповідь Христа" і "Христос-Пантократор" у бані, Л. Долинський — намісні ікони, овальні ікони пророків і 16 сцен празничків. Скульптурні обрамування двох вхідних воріт і оздоблення входів та численні ліхтарі належать М. Філевичу

У Соборі Святого Юра зберігаються:

• дві чудотворні ікони: Теребовлянська та Київська;
• мощі святих;
• копія Туринської плащаниці;