Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії

Архикафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або Латинський кафедральний собор, або Катедра - католицька базиліка, головний храм Львівської архідієцезії Римо-Католицької Церкви на Катедральній площі у Львові,Україна. Пам'ятка сакральної архітектури XIV-XVIII століття. Історія римо-католицького кафедрального храму у Львові розпочинається разом із зародженням організаційних структур галицької (львівської) метрополії. Завдяки наполегливим старанням короля Казимира Великого в південно-східному куті пл.Ринок у 1370 році було розпочато будівництво парафіяльного римо-католицького костелу Успіння Пресвятої Діви Марії. Творцем архітектонічної концепції вважається Миколай Ничко у співпраці разом із Миколаєм Гансеке. В будівництво внесли значний вклад і львівські городяни. Незважаючи на довготривалі роки будівництва та оздоблювальних робіт, вже у 1405 році перемиський єпископ Мацєй освятив храм. Протягом багатьох століть храм змінював як свій архітектонічний план, через добудову різноманітних каплиць, так і внутрішнє оздоблення. Довжина храму 67 м, ширина - 23 м. Трьохнефна будівля в готичному стилі зазнала барокізації з елементами рококо у XVIIIст. Були оштукатурені стіни та колони, забрано багато вівтарів, надгробних плит та епітафій, а у 1769-1775 рр. художник Станіслав Строїнський створив нову поліхромію на марійну тематику. В 1765 р. у Головному вівтарі стилю бароко було встановлено Чудотворну Ікону Матері Божої Ласкавої, також відому як Домагаличівська. Того ж 1776 року храм отримав назву «Санктуарій Матері Божої Ласкавої». Проміжки між контрфорсами нав і презбітерія від самого початку використовувались для будівництва каплиць - родиних усипальниць заможних міщан та львівських патриціїв. Поховання робились у їх підземеллях. Уже 1395 року при катедрі згадується каплиця св. Петра і Павла. З прибудованих каплиць збереглось вісім: Бичування Христа (Кампіанів), Матері Божої (або св. Антонія), Святих Дарів, святого Казимира, святого Йосипа, Розіп’ятого Христа (Яблоновських), Матері Божої Ченстоховської, Ісуса Милосердного та Матері Божої Неустанної Помочі. На фасаді храму з 1917 р., з правої сторони, можна побачити пам'ятну таблицю до 100-річчя з дня смерті Тадеуша Костюшка. З лівої сторони вежі встановлено таблицю, присвячену Івану Павлу ІІ, на згадку про його візит до Собору та міста Львова у 2001 р. Поміж каплицями Ісуса Бичованого (Кампіанів) та Вишневецьких (Золота) можна побачити архітектонічну композицію з XVIII ст. «Ісус у гробі». На стінах зафіксовані артилерійські ядра з різних історичних періодів, які скидали на Львів у 1672 р. турецькі та у 1919 р. українські війська. На зовнішній стіні пресвітерію знаходиться поліхромія з ІІ пол. XVIII ст., нагадуючи про існування на старому кладовищі каплиці Домагаличів, з якої було перенесено до храму чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої. Дану композицію відновлено у 1998-1999 р. У нижній частині стіни можна побачити епітафійну таблицю родини Шольц – Вольфович (кінець XVI ст.) виконану у стилі пізнього ренесансу, яка зображає сцену прослави Воскреслого Христа. На фасаді з південної сторони між вікнами знаходиться картина «Ісус на хресті, Матір Божа та св. Іван Євангеліст». На вежі собору заввишки 65 м з куполом у стилі бароко знаходяться два дзвони XIX та XX ст., один з яких було відлито після смерті архієпископа Юзефа Більчевського, який і носить його ім’я.

пл. Катедральна, 1

+38 (032) 235-56-92, +38 (032) 235-89-78

http://lwowskabazylika.org.ua/

parafia@lwowskabazylika.org.ua

Рейтинг заведения

0.0

У предприятия еще нет оценки, либо она еще не обновилась

КОМПАНИИ РЯДОМ

0.0

0.0

0.0

0.0

4.0

3.4

1.0

0.0

2.0

0.0