Tvoemisto.tv пропонує 6 фактів про колишнє міське передмістя – Жовківську рогатку та унікальну архітектурну споруду – фабрику повидла, що на вулиці Богдана Хмельницького, 124.
Фото: www.panoramio.com, neo7777 vitaha.livejournal.com, haidamac.org.ua
У Львові є чимало локацій, які нерозривно асоціюються з історією древнього міста. Для району "Підзамче" таким місцем є, так звана, Жовківська рогатка. Саме тут, у польському Львові, до 1931 року проходила межа між містом та селом Знесіння. На розвилці сучасних вулиць Богдана Хмельницького та Волинської збирали акцизне мито. В’їзд у місто закривав шлагбаум, від якого, як вважають історики, і походить назва "рогатка".
Міські околиці на північ від мурів середньовічного міста упродовж усієї історії Львова вважали "особливими". Аж до кінця ХVIII століття територія між річкою Полтва та Високим Замком не підпорядковувалася місту. Ця частина була своєрідним місцем зустрічі міста та більш вільного передмістя. Тут можна було недорого придбати товари, оскільки вони не оподатковувались акцизом. Вважалося, що саме на Рогатці збираються справжні львівські батяри.
Тут мешкали переважно ті, кому складно було оселитися в офіційних межах Львова. В основному це були бідні люди та ті, кого переслідували через релігійну відмінність – насамперед євреї. Наприкінці XVIII століття австрійська влада приєднала найближчі північні околиці до Львова, утворивши Жовківське передмістя. Однак, "приміський" характер району зберігся. Зосередження дрібних торгівців, ремісників та бідноти, а також присутність значної юдейської громади надалі вирізняло це передмістя.
На Жовківській рогатці зосереджувалося багато горілчаних підприємств. Найвідоміше з них – фабрика горілок і лікерів Бачевського. Продукція підприємства, заснованого ще наприкінці ХVIII століття, вважалася "візитною карткою" Львова і користувалася попитом навіть за межами Польщі. Сама будівля колишньої Жовківської рогатки (вул. Б. Хмельницького, 124) нагадує середньовічний замок. Навпроти, під № 175, у 1890-х роках збудували симпатичну двоповерхову кам'яничку зі стрільчастою вежею. Тут була адміністрація горілчаної фабрики, конкурентки фірми Бачевського.
Фабрика повидла – постіндустріальна будівля, унікальна архітектурна споруда, колишня фабрика спиртових напоїв. Ось що пише про неї львовознавець Ігор Мельник у своїй книзі "Із другого боку вулиці височіє неоготична вежа, яка нагадує середньовічний замок. Цікаво, що з боку міста вежа має глуху обшарпану стіну, а усе її "лицарське" оздоблення повернуту в бік гостинця, перетворюючи цю будівлю у своєрідну візитівку Львова. А збудовано цей "замок" на початку ХХ ст. для фабрики спиртових виробів та підсолоджених трунків "Й. Корнік і син".
За радянських часів у фабричних приміщеннях розташували винзавод тресту "Укрголоввино", куди привозили цистернами для розливу у пляшки вино з Алжиру та Молдови. У 1970-х підприємство перепрофілювали на цех переробки овочевої бази № 1. Підприємство занепало. Переживши довгу історію виробничих процесів, сьогодні фабрика чекає на інакше наповнення, яке надасть їй нового важливого значення як для району "Підзамче" так і для цілого міста.
Львів у новинах:
120 років тому у Львові була канатна дорога (раритетні фото)
Невідомий Львів: історія площі Теодора
Городяни розповіли про цікаві місця у Львові, які мало хто знає