Наше місто є містом з величезною кількістю храмів та сакральних споруд. Кожна з них має свою неповторну архітектуру, загадкові, часом навіть містичні, таємниці, а іноді – й трагічну долю. І унікальна архітектура, і ціла низка таємниць, та доволі прикра доля – усе це в собі поєднав колишній костел Марії Магдалини, а зараз – Будинок органної та камерної музики у Львові.
Історія даної споруди починається ще з початків XVIIст.. Початок цей був оповитий цілою низкою конфліктів. Різні джерела по-своєму оповідають їхній зміст.Найвірогіднішою виглядає розповідь, що коли ченці-домініканці вирішили збудувати собі монастир з костелом, то проти цього виступили міщани. Оскільки сакральні споруди не обкладалися податком,а тягар будівництва лягав на місто та тягнув за собою підвищення податків,то жителі міста навіть палками розганяли будівничих. Таким чином, ченці-домініканці вирішили будувати свої споруди поза межами тогочасного міста. Про те, й на цьому конфлікт не завершився.
Будівництво розпочалось на невеличкому пагорбі, а навколо монастиря традиційно почалось зведення оборонних мурів. Це занепокоїло міську владу, яка побоювалась, що у випадку захоплення даного монастиря ворожим військом, це місце становитиме додаткову небезпеку для Львова. Домініканцям вдалося знайти компромісу з міщанами зобов’язавшись не зводити міцних оборонних мурів, а лиш невеличку огорожу, яку у випадку війни вони могли швидко розібрати.
Остаточне будівництво розпочалось в 1615 р. Будувати невеличкий кам’яний костел взялись на місці дерев’яної каплички, збудованої тут ще в 1600 р..Завершено будівництво в 1635 р. До речі, костел початково було освячено іменем не тільки Марії Магдалини, але й апостола Фоми. На жаль, новозбудований храм простояв у спокої лиш фатальних 13 років. Уже в 1648 р. його захопили та частково зруйнували війська Б. Хмельницького.
Як тільки усі будівлі монастиря було відновлено,його спіткала наступна невдача – в 1704 р. він зазнав грабунку та пожежі в наслідок захоплення Львова шведськими військами. Існують також відомості, що костел в другій половині XVII ст. постраждав від пожежі. Очевидно, що це могло трапитись під час облоги міста турецькими військами 1672 р.
Так чи інакше, але кілька грабунків, пожеж та руйнувань спричинили до перебудови костелу в 1754-1758 рр. львівським архітектором Мартином Урбаніком. За проектом Яна де Вітте Урбанік змінив фасади будівлі, добудував до нього головну наву, хори та вежі. Ще через кілька років передній фасад оздобили дві кам’яні статуї Св. Домініка та Св. Яцека, виготовлені СебастіяномФесінгером. До речі, перебудований храм став першим у Львові, в котрому під час будівництва були враховані закони акустики.
В 1784 році, після приєднання Галичини до володінь Габсбургів, орден домініканців було ліквідовано. Будівлі їхнього монастиря перетворили на канцелярію державних маєтків, трішки згодом на міський будинок праці, а в 1841 році – на жіночу в’язницю. Натомість, костел при монастирі перетворено на парафіяльний храм. В 1784 р.проведено його реконструкцію.У 1857 р. коштом намісника Галичини А. Голуховського у костелі було встановлено новий необароковий вівтар.А в 1889 р.на вежах з’явились барокові завершення роботи Юліана Захаревича, а храм набув сучасного вигляду.
Лише в 1969 р. радянська влада трішки схаменулась, і в костелі почав діяти органний зал, який існує й до сьогодні. Уже із здобуттям Україною незалежності, з 1998 р. у храмі також відбуваються римо-католицькі богослужіння.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерело: photo-lviv.in.ua
Львів у новинах:
Львівська ратуша: якою вона була раніше (цікаві факти)
Парк мініатюр у Львові: замок Тамплієрів, споруда княжої доби та сонячний костел