Львів на Різдво переповнений гостями з різних областей України і Європи. Переважна більшість стикається зі словами, значення яких для них не завжди є зрозумілим VG Львів вирішив розтлумачити для туристів значення головних різдвяних святкових символів.
Дідух
Дідух (його ще називають: дід, коляда, колядник, сніп, король, дідок) — обжинковий або зажинковий сніп, виготовлений з житніх пучків або плетених пучечків, який ставлять на покуті у Різдвяні свята. Вважається, що в ньому перебувають душі померлих предків. Добрий дух–Дідух сприяє родючості нив та добробуту господарям.
Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу. Дідух — символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду.
Кутя до стелі та сіно під скатертиною: забуті традиції галицького Різдва
Існують дві версії, чому 6 січня з першою Різдвяною зіркою люди заносили у хату "хлібне дерево". За однією з них, коли на полі закінчувалися жнива, а селяни збирали урожай — це було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли з поля до хати останній обжинковий сніп. Або кажуть ще, коли Ісус Христос народився в стаєнці, то було дуже холодно. У стіні Йосип знайшов шпарину і затулив її снопом із соломи.
Різдво у Львові: які старі традиції збереглись
Звідтоді існує звичай на Святу вечерю застеляти підлогу в хаті сіном та ставити на чільному місці у кутку дідух — символ затишку та тепла.
Вертеп
Вертеп — відтворення сцени народження Христового засобами різних мистецтв (скульптура, театр та ін). У перекладі слово "вертеп" означає печеру, в якій народився Ісус.
Від початку вертепом називали пересувний український ляльковий театр.
Ляльковий вертеп схожий на будиночок, що має два поверхи, які за християнською традицією трактувалися як "небо" і "земля". Виготовлений із дерева або картону, відкритий з боку глядача, будиночок міг бути різного розміру (до двох метрів заввишки і одного метра завширшки). В денці скрині і в полиці, що розділяла поверхи, робилися прорізи — доріжки для руху ляльок. Долівку обклеювали хутром або тканиною.
На верхньому поверсі вертепу знаходилася нерухома фігура діви Марії з немовлям, а на нижньому — трон царя Ірода. Вертепні ляльки рухалися за допомогою прикріплених до них знизу дротів. Вертепник, який стояв позаду скрині, водив ляльку по прорізах у підлозі, спостерігаючи за дією у спеціальні віконечка. Лялькар говорив і співав за всіх героїв, змінюючи голос для надання певної характеристики персонажам.
З часом вертеп із лялькового театру перетворився на справжній вуличний театр, де лялькову вертепну виставу сполучають із грою живих людей, а подекуди і цілковито вся вертепна вистава зводиться до гри живих осіб. Молодь перевдягається в Ірода, пастухів, Янгола, Чорта і навіть Смерть.
Шопка
Шопка - (також шопка, вертепна скриня) — зображення ночі народження Ісуса у Вифлеємську ніч за допомогою фігурок. Тобто макет, що зображає вифлеємську стайню, в ніч Різдва Христового. Може бути виконана як у мініатюрі, так і у великих розмірах. Обов'язковими елементами є фігури Ісуса Христа, Матері Божої та святого Йосипа; залежно від варіацій, в шопці можуть також бути пастушки, скотина, три царі чи інші персонажі.
Шопка нагадує хатину або ж скриню, традиційно їх роблять дерев’яними, зверху солом’яний дах, а всередині застелене сіно, поставлені фігурки різдвяного циклу – Боже Дитятко, Марія, Йосиф, Три Царі, Пастушки, Ангелики.
Звіздарі
Звіздарі - майстри - учасники традиційного фестивалю "Спалах Різдвяної звізди" у Львові. Різдвяні зірки символізують Вифлеємську зірку, за якою йшли три царі поклонитись маленькому дитяткові – Ісусу. Зірки майструють з різних матеріалів, їхній розмір - від пів метра до кількох метрів заввишки, у зірці є від від 8 до 18 гострих кутів- променів.
Як Львовом звіздарі ходили (фоторепортаж)
Також щороку в нових звіздах віддзеркалюються події в Україні. Головною ж зіркою нинішнього ювілейного Х фестивалю буде Звізда Миру, ніжно-блакитного кольору, із білим голубом – символом миру – у центрі, а ореолом будуть слова: "Слава Богу на висоті, а мир людям на землі".
Пампухи
Пампухи - традиційна випічка на різдвяні свята (пончики). Їх випікають на святу вечерю і пригощають колядників. Улюблений виріб дав назву і початок пампуховому фестивалю у Львові, де вправляються у випіканні пампухів львівські господині. А любителі цієї випічки беруть участь у конкурсі на поїдання пампухів.