24 лютого 2023 року – важка дата для кожного з нас. Рік із дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 365 діб болю, сліз, розпачу та страждань, але й стільки ж – міцності, стійкості, щоденної невтомної, часто рутинної, праці задля перемоги. Звісно ж, цього дня, як і в усі попередні, у першу чергу, ми дякуємо бійцям Збройних сил України, для нас усі вони – герої!
Втім, сьогодні, 24 лютого, у день річниці нападу Росії на Україну ми хочемо розповісти про львів’ян, які стали відомими, не беручи до рук зброї.
Третьокласник, який на концертах просто неба зібрав мільйон гривень для військових; зоозахисниця, яка евакуювала з «гарячої точки» двометрового нільського крокодила і ще більше сотні тварин; ресторатор, який готував і розвозив переселенцям у притулки сніданки з хамоном; лікарі, які щодня рятують, протезують і реабілітують українців, постраждалих від війни, – усі вони герої нашого міста.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Юрію Напорі 8 років, він навчається у хоровій школі «Дударик». У певних колах юний співак відомий давно, але з початком повномасштабного вторгнення львів’янин прославився на всю Україну.
Разом із батьком Юрко гастролює містами Львівщини та дає вуличні концерти, збираючи кошти, які потім передає духовно-патріотичній організації «Апостольська Чота» з Городка. За ці гроші вона закуповує дрони, автомобілі, прилади нічного бачення, тепловізори й інше спорядження для українських захисників.
Серед львівських дітлахів – немало волонтерів. Це і 9-річна Дарина Джала, яка малює листівки та наліпки, продає їх і передає гроші військовим; і її ровесниця Соломія Галан, яка виставляє на аукціони малюнки, збираючи кошти на бронежилети; і 9-річний вихованець спортивної школи «Рух» Лука Аронов, який разом із друзями наскладали понад 120 тисяч гривень на придбання автомобіля для ЗСУ. І всі-всі-всі львівські хлопчики та дівчатка, які печуть печиво, плетуть патріотичні браслети, влаштовують ярмарки та навіть створюють дитячі блок-пости з платним проїздом – усі вони герої.
Щодо дорослих львівських волонтерів, то у першу чергу слід згадати Володимира Андрєєва, який до 24 лютого був відомий, як комік і «рекрутер, який співає». Андрєєв складав і записував на відео веселі пісеньки про пошук кандидатів для ІТ-сфери й йому це дуже добре вдавалося.
Втім, із початком війни він «перекваліфікувався» на волонтера. На допомогу українській армії чоловік регулярно й у великій кількості відправляє амуніцію, дрони, зброю, автомобілі.
Святослав Літинський – відомий львівський викладач, який у судах відстоює українську мову у різних сферах. Він той, хто виборов необхідність маркувати іноземну побутову та електронну техніку українською мовою; той, хто через суд змушує українізовуватися відомі бренди, інтернет-магазини, автомобілі; той, хто домігся української клавіатури на ноутбуках і скасування статусу російської як регіональної мови в Харкові, Одесі, Донецьку, Дніпрі. Він перший громадянин України, який отримав внутрішній паспорт без російськомовної сторінки.
Після початку вторгнення Літинський із друзями організували спільноту, яка займається ввезенням в Україну автомобілів для ЗСУ.
Львів’яни купують їх у Європі, оформляють документи, організовують водіїв для перевезення авто до Львова, а далі – відповідно до запитів підрозділів української армії.
Нині на рахунку Святослава Літинського та його компанії – понад 250 автомобілів.
З початком повномасштабного вторгнення туристичний Львів став «столицею евакуації», яка прийняло понад 250 тисяч переселенців. І це лише ті люди, які зареєструвалися, як внутрішньо переміщені особи. Реальна ж кількість українців, які втекли від війни у місто Лева є в рази більшою (за даними мерії, понад 5 мільйонів людей, серед яких – 11 тисяч поранених).
У перші дні війни до Львова щодня прибували переповнені евакуаційні потяги з пасажирами, яких треба було десь селити та годувати. Квартири-готелі-хостели були вщент заповнені, евакуйованих розміщували у школах, дитсадках, спортивних закладах. Лише завдяки небайдужості місцевого бізнесу, таку кількість людей вдалося забезпечити гарячою їжею.
Так, ресторан «Split» безкоштовно годував обідами дітей. Працівники ресторану галицької кухні в пивницях колишнього монастиря отців Бернардинів «Трапезна Ідей» щодня впродовж багатьох місяців безкоштовні накривали на стіл для переселенців, які до них приходили. А відомий львівський ресторатор Вадо Арзуманян розвозив у притулки сніданки з хамоном. Загалом, за день його команда готувала більше 4000 порцій їжі для людей, які втекли від війни.
У цьому матеріалі ми не можемо не згадати і про лікарів – людей у білих халатах, які своєю титанічною працею щодня рятують сотні життів. За інформацією міської ради, за рік від початку повномасштабного вторгнення лікування та консультації у місті отримали понад 135 тисяч людей. Незважаючи на виття сирен і «прильоти», попри блекаут, у місті Лева приймали пологи у бомбосховищах, проводили операції та трансплантації, протезували і займалися реабілітацією.
Навесні 2022 року у Львові відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні» («Unbroken») – унікальне місце, де дорослі та діти, які постраждали від війни, отримують комплексну кваліфіковану медичну допомогу. Серед напрямків його роботи – реконструктивна хірургія, ортопедія і протезування. Людям не лише встановлюють протези, тут їх виготовляють. Окрім того, у Центрі займаються фізичною, психологічною та психосоціальною реабілітацією. Усю медичну допомогу люди отримують безоплатно.
Гнат Герич, Назар Багнюк, Олег Самчук, Мар’яна Свірчук, Ірина Заславець, Олег Березюк, Ігор Кошівка, Василь Рокита – це далеко не повний перлік медиків «Незламних», головна місія яких – рятувати, протезувати та реабілітувати українців в Україні.
Від початку повномасштабного вторгнення тут пролікували більш як 11 тисяч поранених співвітчизників, серед яких 350 – діти. Загалом же, за словами міського голови Львова Андрія Садового, зараз вже понад 20 тисяч українців потребують встановлення надсучасних протезів.
Війна – це випробування не лише для людей, але й для тварин. Вони також лякаються вибухів, однак, не можуть самостійно поїхати в інше місто чи країну. Їхнє життя залежить виключно від волонтерів, таких як Анастасія Мунтянова та Орест Залипський.
Якщо у мирний час до Домівки врятованих тварин у Львові потрапляли одна-дві тварини на день, то після вторгнення – від 50 до 200. Бувало таке, що з Ірпеня приїжджали фури з 200-300 собаками та всіх їх потрібно було негайно забирати, годувати, поїти й надавати першу допомогу.
Працівники Домівки врятованих тварин доклали титанічних зусиль, щоб евакуювати 171 тварину із Запорізької дитячої залізниці. Серед них такі, як: крокодил, мавпочки, єноти, носуха, єнотовидний собака, муфлони, лама, страуси, олені…Евакуація тривала близько 12 годин.
Загалом волонтери після 24 лютого 2022 року побували у Харкові, Сєвєродонецьку, Ірпені, Бучі, вже згаданому Запоріжжі, а також у Запорізькій області. Тобто у всіх «гарячих точках», де, на жаль, ступала нога окупанта.
Українців не злякати і не зламати. Україна переможе!
P.S. Цей матеріал не є рейтингом, імена опубліковані в довільному порядку і, звісно ж, цей перелік аж ніяк не є повним.