Реформуванню міліції України бути. Учора Рада ухвалила Закон про створення Національної поліції. За відповідний закон №2822 проголосували 278 народних депутатів, а виступили проти чи утримались всього 6 та 21 нардепів, відповідно.
Міліцію реформують передовсім через недовіру населення до силових відомств, які роками паплюжили честь мундира та у світлі останніх революційних подій перетворились з органу правозахисту на каральну машину.
Відтак головною метою прийняття законопроекту стало створення Національної поліції в Україні – органу виконавчої влади, який в ідеалі має служити суспільству і призначений для охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку та громадської безпеки.
Вітер перемін
Нові правила роботи та відбору поліцейських мають відсіяти зашкарублі мундири. Також ініціатори законопроекту обіцяють, що на вулицях з’являться справжні народні герої, які прийдуть на зміну міліціянтам, що й досі діяли за совковими методами роботи. Усіх поліцейських розділять на шість структурних підрозділів, які співпрацюватимуть між собою та підпорядковуватимуться керівнику поліції. Зокрема:
Патрульна поліція – забезпечуватиме безпеку на вулицях міст і на дорогах. У її складі будуть піші, автомобільні, кінні й навіть річкові патрулі.
Автомобілі патрулів будуть оснащені сучасними засобами зв’язку та підключені до електронних баз. Цікаво, що кожен патрульний матиме нагрудну камеру та планшет. Дані про водіїв і їх транспортні засоби отримуватимуть на місці, також на місцях оформлятимуть і протоколи. Для зручності базу даних розділили за кольоровими категоріями. Зеленим позначатимуть сумлінних водіїв, що не мають проблем із законодавством, жовтим – тих, які порушували й понесли покарання чи сплатили штраф, а червоним – злісних порушників, автівки котрих в розшуку, або ж мали серйозні порушення.
Весь процес перевірки та оформлення протоколів має займати не більше п’яти хвилин. Сам порушник отримуватиме електронний протокол та квитанцію і при бажанні зможе оплатити адміністративне порушення банківською карткою також на місці.
Кримінальна поліція – підрозділ, який розслідуватиме кримінальні правопорушення.
Орган досудового розслідування – підрозділ поліції, який проводитиме досудове розслідування.
Спеціальна поліція – підрозділ, який вступатиме у дію для забезпечення громадського порядку на об’єктах і територіях, що мають особливе значення або постраждали від стихійного лиха, екологічного забруднення чи катастрофи.
Поліція особливого призначення – так званий КОРД (Корпус оперативно-раптової дії – ред.). Елітний поліцейський спецпідрозділ швидкого реагування МВС України. За даними відомства, до "КОРДу" мають входити лише найкращі представники батальйонів особливого призначення і спецпідрозділів МВС для виконання найскладніших завдань.
Поліція охорони – підрозділ, який функціонуватиме на договірних засадах для здійснення охорони нерухомих об’єктів, вантажів, цінностей, інкасації, забезпечення особистої безпеки громадян. Цікаво, що підрозділ діє на засадах самофінансування. Тобто фінансуватиметься за рахунок коштів, одержаних за виконання договорів з громадянами та юридичними особами.
Уся поліція буде в підпорядкуванні Кабміну, але ключову роль відіграватиме міністр внутрішніх справ. Важелі впливу на силовиків отримали й прості люди, адже оцінка діяльності поліції опинилася у руках громадськості.
Безпосереднє керівництво поліцією здійснює аполітичний керівник поліції, функції якого відмежують від цивільного міністра внутрішніх справ. Однак його призначає й має право звільнити Кабмін, за поданням прем’єр-міністра України, яке висувається за ініціативи Міністра внутрішніх справ. Діяльність поліції спрямовується та координується теж Кабміном, але знову ж таки ключові кроки здійснює міністр внутрішніх справ.
Водночас на поліцейських очікує підзвітність не тільки уряду, а й громадськості. Місцеві ж ради зможуть висловлювати недовіру місцевим керівникам поліції.
Згідно до 10 пункту закону поліція має тісно співпрацювати та взаємодіяти з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і діяти на вирішення їхніх потреб. А головним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції має бути рівень довіри населення, який перевірятимуть незалежні соціологічні служби.
Кожен поліцейський отримає службове посвідчення та жетон з індивідуальним особистим номером. На однострої з’явиться нагрудний розпізнавальний знак, який заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати читати інформацію на ньому чи фіксувати її за допомогою технічних засобів.
Щоправда є виняток, адже працювати у цивільному, без відповідних розпізнавальних знаків можна, щоправда лише під час спецоперацій у режимі секретності.
Що цікавого в роботі поліцейських
За новим законом, поліцейські мають надавати невідкладну, зокрема медичну, допомогу особам, які постраждали від правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їх життя та здоров’я.
Нові методи роботи мають стати справжнім покликанням, адже не зважаючи на ранг та час доби поліцейський має оперативно реагувати на звернення людей та повідомити про це найближчий орган поліції.
Загалом до обов’язків поліції входить чотири види діяльності:
– забезпечення публічної безпеки і порядку;
– охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
– протидія злочинності;
– надання послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або інших надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Також поліція фактично перебирає функції ДАІ, а в боротьбі за правопорядок поліція застосовуватиме фізичний вплив (силу). Також дозволені спеціальні засоби та навіть вогнепальна зброя. В арсеналі поліцейських можуть бути задіяні: кийки, електрошокові пристрої, сітки для зв’язування, гранати та боєприпаси світлозвукової дії, мікрохвильовий вплив, та навіть скандальні водомети.
Цікавим моментом є можливість міжнародного співробітництва. Тобто, у разі необхідності українські поліцейські зможуть залучатися до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.
Ложка дьогтю від реальних експертів:
Львівський журналіст-криміналіст Миколи Савельєв вважає, що міліція має не лише змінити назву, але, і це головне, змінити підходи роботи силовиків.
"Потрібно змінити підходи до роботи міліції, аби вони не "кришували" певні види бізнесу, не могли впливати на відкриття чи закриття кримінальних проваджень, якщо це не базується на законі", – говорить він.
За його словами те, що дільничні та патрульно-постові служби будуть однією із частин патрульної поліції – це правильно, адже вони працюватимуть "на землі" над блоком громадської безпеки, і не займатимуться кримінальними злочинами, а забезпечуватимуть спокій на вулиці.
"Цей крок давно потрібно було зробити. Проте я не розумію доцільності створення корпусу оперативного реагування – так званого "КОРДу", якому приписують лаври аналога американського підрозділу SWAT. Наразі ніде не роз’яснено, що саме входитиме до їхніх обов’язків. Якщо їхні обов’язки ідентичні обов’язкам "ОБОЗу", то яка доцільність його розформування? Якщо їх застосовувати при масових заворушеннях, то не розумію доцільності утримування Нацгвардії. Потрібно визначити їхні чіткі функціональні обов’язки, а не просто перейменовувати й реанімувати "Беркут".
Також хотілось би почути відповідь на питання, чим нові стандарти навчання й відбір поліцейських, про які так багато говорять чиновники, відрізняються від старих.
Зараз лише триває зміна структурування міліції і загалом зміни відбуваються на добре, але як вони себе зарекомендують на практиці, покаже час. Та не потрібно забувати, що будь-які зміни потребують фінансування. Сумніваюсь, що його закладено у бюджет 2015 року.
Також цікаве питання, хто відповідатиме за загальний рівень злочинності, який відбуватиметься в області при децентралізації відомства і розширенні його повноважень на місцях.
Сьогодні процедура із відбору персоналу, яка проводиться за кошти американського гранду, відбувається прозоро. За кошти американців поліцейських мотивуватимуть новою зарплатою та закуплять техніку, форму, проведуть навчання. Але рано чи пізно американський гранд у 10 мільйонів доларів завершиться. І, щоб не казали, а вже зараз потрібно подумати про державне фінансування.
Усі ці зміни потрібно роз’яснити простим людям, для співпраці з якими й підготували цей закон. Бо наразі складається враження, що чиновники самі не розуміють відмінності від міліції і нової поліції, за винятком назви".
Викладач практики Європейського суду з прав людини, філософії та теорії права, юрист Дмитро Гудима, закликає суспільство звернути основну увага до сьогоднішнього формування поліцейських комісій, відбору кадрів для роботи у поліції та їхній професійній підготовці.
"Ухвалений парламентом Закон має низку безперечних позитивних положень. Прикметно, що керівником поліції не буде міністр внутрішніх справ, тобто, не буде політик. Відтак, можна сподіватися, що за належних умов роботи дії керівника поліції не будуть політично мотивованими. Хоча зв’язок поліції з МВС зберігатиметься (для прикладу, від міністра залежатиме погодження кошторису поліції, внесення до Кабміну подань про утворення та припинення територіальних органів поліції, погодження їх структури, забезпечення нормативно-правового регулювання діяльності поліції тощо).
Крім того, запроваджуються можливості реального громадського контролю за діяльністю органів поліції на місцях. Громада через місцеві ради (крім сільських і селищних) зможе висловити недовіру керівнику територіального підрозділу поліції, що є підставою для його відсторонення, проведення відповідної перевірки та звільнення вищестоящим керівником за її результатами.
У разі прийняття рішення про залишення керівника органу поліції, щодо якого ухвалена резолюція недовіри, на займаній посаді місцева рада має право повторно розглянути питання про резолюцію недовіри керівнику органу поліції. Якщо при повторному розгляді за рішення про прийняття резолюції недовіри проголосувало не менше трьох четвертих від складу відповідної ради, таке рішення вважається остаточним і підлягає обов’язковому виконанню в триденний строк з моменту прийняття.
Для того, щоби уникнути політизації діяльності керівників територіальних підрозділів поліції, "новопризначенцям" гарантується, так би мовити, імунітет від резолюції недовіри строком на 1 рік з дня призначення на посаду. А сама така резолюція має бути мотивованою та містити посиланням на обставини, що обґрунтовують відповідні мотиви.
Передбачається, що будуть прийняті нормативно-правові акти, які регламентуватимуть залучення представників громадськості до спільного розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських та до перевірки інформації про належне виконання покладених на них обов’язків.
Позитивним аспектом Закону, як на мене, є також регламентування меж застосування поліцейських заходів превентивного та примусового характеру і визначення їх виключного переліку. Так, будь-який поліцейський захід уживається лише для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід повинен бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним (у тексті Закону пояснюється, що розуміти під цими термінами). Поліцейському заборонено обирати ті заходи, які не визначені законами України. А той захід, який вжитий, припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності в подальшому застосуванні такого заходу.
Цікаво те, що конституційний принцип верховенства права згідно із Законом застосовується поліцією з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відтак, поліцейські у різних підрозділах повинні отримати належні знання такої практики.
Зрештою, сам факт запровадження терміну "поліцейські послуги" для характеристики завдань Національної поліції свідчить про намагання змінити філософію цього виду правоохоронного органу – трансформувати його функції з контрольно-репресивних на сервісні.
В цілому Закон "Про Національну поліцію" задає правильне русло для формування правоохоронного органу нової якості. Хоча, безперечно, від тексту Закону та назви органу така якість залежить не настільки суттєво, наскільки на неї впливатиме подальша практика добору кадрів, організації їх роботи, матеріально-технічного забезпечення та комунікації поліцейських з нами.
Водночас люди повинні розуміти, що мало прийняти закон або видати будь-який інший акт. Потрібно зберігати здоровий глузд, застосовуючи відповідні положення на практиці. Без цього закріплені в актах держави правила – чи то у Конституції, чи то у кодексах, чи то в інших законах, чи навіть у судових рішеннях – залишатимуться "мертвими" або знаходитимуть у суспільстві неочікуваний, а то і небезпечний, для нього прояв.
Законом запроваджений інститут так званих поліцейських комісій, які створюються для забезпечення прозорого добору та просування по службі поліцейських на підставі об’єктивного оцінювання професійного рівня та особистих якостей кожного поліцейського, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання в органах поліції. Ці комісії на всіх рівнях матимуть у своєму складі більшість членів, які не є елементами поліцейської системи. Проте, чи зможуть нефахівці належно оцінити професійний рівень кожного поліцейського покаже час.
Мені дещо дивно читати у Законі, що принцип верховенства права, яким має керуватися поліція, зводиться лише до того, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Насправді, цей принцип має більш глибокий зміст. Але це може бути темою окремої дискусії.
Крім того, Закон, як на мене, перенасичений відносно визначеними, абстрактними поняттями. Не впевнений, що кожен поліцейський розумітиме, що означають деякі із законодавчих положень…
Зрештою, цікаво дізнатися, чому і з чиєї ініціативи народні обранці вирішили замінити звичне для нашого вуха звання молодшого сержанта званням капрала".
Також зауважу, що одна з проблем діяльності деяких підрозділів міліції, про яку не говорить хіба лінивий – це проблема невиправданого, незаконного застосування сили міліціонерами до тих людей, які опинилися під їхнім контролем. І видається вкрай важливим, що у Законі поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати і навіть терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов’язаний негайно вжити всіх можливих заходів до їх припинення й обов’язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. Крім того, він зобов’язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних злочинів, вчинених поліцейськими. А у випадку приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими, керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про ці факти зобов’язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Крім того, Закон закріплює вкрай важливе положення про те, що накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. Належне застосування цього припису має забезпечити витіснення з практики фактів вчинення правоохоронцями незаконних дій, посилаючись на вказівки начальства.
Зрештою, громадянам приємно дізнатися, що тепер поліцейському Законом заборонено знімати з його однострою чи приховувати нагрудний знак, а також будь-яким іншим чином перешкоджати читати інформацію на ньому або фіксувати її за допомогою технічних засобів.
Повністю Закон поки діяти не буде. Незначна частина його положень набере чинність після його опублікування, більшість – через 3 місяці з дня його опублікування, а решта набуватимуть чинності у визначені Законом терміни аж до 1 липня 2018 року.
Основна увага суспільства зараз повинна бути прикута до формування поліцейських комісій, відбору кадрів для роботи у поліції та їхній професійній підготовці, щоби в майбутньому ми не страждали невиправдано від дій тих, кого самі і рекомендували на цю роботу…"
Ігор Васюник, народний депутат України сподівається, що ситуація почне змінюватися, й ніхто не зверне з шляху перетворення України в цивілізовану європейську державу.
“Підтримка законопроекту про створення Національної поліції 278 народними депутатами свідчить про те, що уже навіть в стіни парламенту прийшло розуміння того, що з правоохоронними органами на місцях потрібно щось змінювати. Оскільки розуміння цього простими людьми, чи вони живуть у Львові, чи у Києві, прийшло уже давно.
Адже в Україні усі ці роки діє фактично радянська система взаємодії правоохоронців з громадянами. Яка формувалася та вибудовувалася у міліцейській державі, яким був Радянський Союз. Такою ж системою послуговувалися ми й останніх 24 роки. Системою, яка утворювала прірву між людьми та тими, хто повинен охороняти їх спокій. Системою, яка замість охоронного покликання могла використовуватися як каральна машина для неугодних. І прості люди не мали жодного впливу ні на кадрову політику, ні на якість надання послуг міліціонерами на місцях. Саме надання послуг, адже правоохоронці – це наймані стражі порядку, які отримують зарплату з наших з Вами податків. Натомість відсутність громадського контролю за їх діяннями спонукала бажання окремих нечесних на руку правоохоронців використовувати свої повноваження для банальної наживи та тероризування людей, котрі не мають жодного механізму для захисту від ймовірного міліцейського свавілля.
Сподіваюся, що тепер ситуація почне змінюватися. Реформа передбачає часткову участь громади у функціонуванні правоохоронців на місцях. Переконаний, що ми на правильному шляху. На шляху перетворення України в цивілізовану європейську державу з відкритою та відповідальною правоохоронною системою, яка діє в інтересах громади".
Джерело: portal.lviv.ua
Львів у новинах:
Пиво прирівняли до горілки: що буде з львівськими пивоварнями?
Під час руху загорівся пасажирський потяг “Івано-Франківськ – Київ”
Через ремонтні роботи десятки львівських будинків знову без світла