Захисти себе сам: чому неможливо перевірити "чорний список" закладів, де львів’яни інфікувалися гепатитом

Чому медики не можуть перевірити «чорний список» закладів, де львів’яни ймовірно інфікувалися гепатитом .

Інформація Львівського обласного лабораторного центру про ймовірні джерела інфікування львів’ян гепатитами В і С, оприлюднена минулого тижня, мала чималий розголос серед мешканців Львова, медиків, а також власників перукарень, салонів краси і стоматологічних клінік. Хоча подібні звіти Центр публікує вже не перший рік. Ось дані за 2017-й.  Якщо містян у першу чергу турбує те, як зробити манікюр, чи запломбувати зуб і не інфікуватися гепатитом, то медиків і підприємців неабияк обурив той факт, що начебто недостовірна інформація безпідставно кидає тінь підозри на їхні заклади, а значить – вони втрачають клієнтів.


Як визначаються ймовірні джерела інфікування гепатитом В і С

Як розповів заступник директора Львівського обласного лабораторного центру МОЗ Олег Когут,  кожен лікар, який діагностував інфекційне захворювання, зобов’язаний повідомити про це працівників нашого Центру. 

"Вони виїжджають в лікувальний заклад і під час розмови з пацієнтом збирають епідеміологічний анамнез: де був хворий упродовж інкубаційного періоду (для гепатиту В він становить до півроку, гепатиту С – до двох місяців), де виникала ситуація, коли йому пошкоджували шкірні покрови: робили операцію, манікюр, пірсинг, татуювання, виривали зуб тощо. І зі слів хворих складається список закладів, в яких ймовірно, підкреслюю - ймовірно - могли інфікувати пацієнта", - розповів Когут. 

Буває, що людина за ці півроку і крапальниці отримувала, і зуб виривала, і манікюр робила й де вона могла інфікуватися, невідомо. А буває, що пацієнт за цей період отримував лише стоматологічні послуги чи робив тільки манікюр і у нього є підстави підозрювати, що вірус гепатиту йому могли занести саме там. 

"Та ми не стверджуємо, що інфікування гепатитами сталося у названих закладах, бо таких підстав нема", - наголосив він.


"Ревізорам" вхід заборонено

Довести, що людину заразили гепатитом саме у тому чи іншому закладі, практично неможливо. Адже симптоми хвороби можуть з’явитися через два місяці, півроку. І ситуація у цьому закладі на той час вже зовсім інша, ніж була тоді, коли людині там надавали послуги.

Навідатися у той чи інший медичний чи побутовий заклад з раптовою перевіркою, розібратись як проводиться знезараження, стерилізація інструментів, чи правильно застосовуються дезінфекційні засоби тощо працівники Центру не мають права. Раніше такі перевірки могла робити СЕС. Та після її ліквідації, функції СЕС передали Держпродспоживслужбі, але вона не проводить таких епідеміологічних розслідувань та досліджень.

"Працівники центру не уповноважені цього робити, це не входить в їхні обов’язки. Ми скеровуємо у медичні заклади листа, яким інформуємо, що є випадки інфікування гепатитом, що пацієнт отримував медичні послуги у цьому закладі і просимо вжити заходів, аби в майбутньому уникнути зараження", - розповів Олег Когут. 

Відповідальність за епідситуацію у закладах покладено в основному на керівників – головних лікарів, власників приватних стоматологічних кабінетів, салонів краси, перукарень тощо.


Захисти себе сам

"Є моменти, які від пацієнта не залежать. Скажімо, він нічого не може вдіяти під час оперативних втручань. Тут все залежить від працівників, які відповідають за стерильність матеріалів. Вони мають особливу увагу приділяти інструментам багаторазового використання, чітко дотримуватися правил їх знезараження. Віруси гепатитів доволі стійкі, але вони гинуть при тривалому кип’ятінні (не менше 30 хв.), при використанні відповідних концентрацій дезінфекційних засобів", - розповів Когут.

Є випадки, коли пацієнт може сам потурбуватися про своє здоров’я. Скажімо, стежити за тим, щоб при заборі крові з вени чи пальця використовували лише одноразові шприци і скарифікаційні пера, щоб працівник, який робить процедуру одягнув рукавички. Поцікавитися у стоматолога, у майстра, який робитиме пірсінг, чи добре продезінфіковані інструменти. Не робити манікюр, педікюр у салоні чи перукарні, де інструмент не дезінфікують у розчинах, а лише прискають на нього дезінфекційним спреєм, де візуально видно, що там нерегулярно прибирають, а особа, що надає послуги, неохайна.

При знезараженні інструментів дуже важливо скільки часу дезрозчин контактує з ними, де і скільки часу такий інструмент зберігається. Якщо на манікюрні ножиці просто бризнути дезрозчином, це нічого не дасть, він лише його намочить. Від замочування у дезрозчинах тупляться інструменти? Може і так, але без цього люди втрачають здоров’я.

Буває, що власники економлять на дезінфікаційних розчинах. Дуже рідко використовують спреї, які мають таку концентрацію, яка може швидко знищити вірус.

Нагадаємо, у серпні 2018 року у Львові зареєстровано три випадки вірусного гепатиту В серед дорослих, ще п’ять випадків – у Львівській області. 

ДИВИСЬ ЩЕ:

Нікому вколоти: у Львові батько п'ять годин їздив лікарнями з сином, що стікав кров’ю

Cексі-скандал у Львові: священик заявив про початок легалізації проституції

Львовом пройшли найсексуальніші дівчата у червоних купальниках: фото і відео

Читайте всі новини на нашій сторінці в та в 

Последние новости