Місто змінюється, і якщо мешканці не братимуть участь у цих змінах, воно не буде комфортним для їхнього життя. У Львові за останні роки громада ініціювала чимало перевтілень своїх двориків, скверів. Де-не-де доставила лавочок, деякі сірі вулички й покинуті життям закапелки стали справжніми громадськими просторами: відкритими, світлими, затишними…
Та, схоже, зміни даються непросто. Фахівці-урбаністи кажуть: що більша дія, то більша й протидія. Чому? Бо мешканці не завжди готові до змін. Багато говорять про те, чого вони не хочуть, натомість не можуть вирішити, що ж саме хотіли б. Саме тому, зокрема, й розгорілась запекла суперечка щодо облаштування площі Святого Теодора.
З чого все розпочиналося
Ще влітку на Майстерні міста у Львові обговорювали, як впорядкувати і раціонально використати територію площі Святого Теодора. Ініціювали відновлення громадська організація Urbanideas та Управління охорони історичного середовища міськради.
Від самого початку проект ревіталізації був відкритим. Автори ідеї хотіли обговорювати із мешканцями кожен крок реформи і для того, аби показати, що зміни вже відбуваються, поставили на площі нові вуличні меблі та посприяли відкриттю соціальної кав’ярні “У сусідів”.
Коли заклад запрацював, сусіди враз активізувалися – пішли на організаторів кав’ярні з протестом. Мовляв, через неї є купа проблем: гучні “п’янки-гулянки”, стоптаний газон. А такого місця, де сусіди могли би презентувати самі себе, спілкуватися та навіть продавати випічку… їм не треба!
“Так сталося, бо модерні ідеї для жителів, які протестували, – незрозумілі, а людей, які їх реалізовують, сприймають так, немов вони з іншого світу. Цих людей не знають, тому їм не довіряють, – вважає мешканка одного із прилеглих до площі будинків Марічка Ільїна. – Поза тим, ці люди ініціативні, зацікавлені, хочуть змінювати простір, проводять зустрічі, концерти, майстер-класи. Отож, своїми ідеями хочуть зрушити той застій, в якому площа і її мешканці перебувають вже багато років поспіль. Шкода, що не всім комфортно відкривати очі на світ довкола, на те, що насправді ми уже давно живемо в іншій країні, місті й часі”.
Так чи інакше, такі непорозуміння, на щастя, не відбили в ініціаторів реорганізації площі бажання до продовження реформ. “Мусили стартувати саме з такої бурхливої дискусії. Наш бонус був у тому, що відразу отримали велике зібрання мешканців в одному місці – вони змогли висловитися і бути почутими. Відтак ми склали перелік проблем, побажань і потреб, від яких згодом й відштовхнулися у своїй роботі”, – розповіла Ольга Криворучко, організатор воркшопу, архітектор Urbanideas.
Та оновлення на площі Святого Теодора зупинилися: кав’ярню врешті-решт із газону забрали, а про те, що ще влітку це місце хотіли змінити, свідчать хіба кілька нових лавочок, які поставили активісти…
Конкурс потрібен. Але який?
Активісти не відмовилися від планів перетворення цієї локації. Мешканці і реформатори зійшлися на тому, що площа має бути місцем громадського відпочинку. Адже влітку з Майстернею міста до мешканців прийшло життя: нові люди, які мислять по-європейськи, заохочували молоде покоління до руху, проводили різноманітні майстер-класи, розвивали і вчили дітей.
Дослідження, які тоді провели, показали: це місце має великий потенціал, тому треба надалі працювати за проектом, який розробили в рамках Майстерні міста (посадити нові дерева, відновити газон, прокласти велосипедні маршрути, встановити вказівники, переоблаштувати простір довкола площі).
фото: maisterniamista.org.ua
“Мова не про якісь особливі втручання у середовище чи серйозні перебудови, а лише про благоустрій. Асфальт, якому не місце в пішохідній зоні, потрібно замінити на плитку і досадити дерева. Втім, жителі мають зауваження до проекту. Маю пакет листів із їхніми пропозиціями, на які потрібно відповісти до 15 листопада. Оскільки хочу дати їм ґрунтовну відповідь, вирішила у соцмережах звернутися до мешканців площі Св. Теодора, аби вирішити, чи цього року робимо благоустрій, відповідно до проекту, чи далі в пошуках. Більшість користувачів Facebook, які представлялися тутешніми жителями, пишуть, що вже час на площі щось робити…”, – каже керівник управління адміністрування будівництва та розвитку міськради Олександра Сладкова.
З її слів, в епіцентрі дискусій питання, як облаштувати місце, де колись була церква святого Теодора. Відповідно до проекту, означити його планують, виділивши фундамент. Проте деякі мешканці вважають, що маркувати церкву потрібно в інший спосіб. Тому, аби знайти оптимальне рішення, доведеться, мабуть, провести міжнародний або місцевий конкурс.
“Якщо ніяких міжнародних конкурсів не буде, площу можна відновити вже у 2016-ому. Думаю, що можна було б на наступний рік зробити проект і виконати частину робіт, наприклад, заміну інженерних комунікацій. Аналогічно тому, як зараз працюємо по площі Митній. Міжнародний конкурс – чудове рішення, але це довга і складна процедура, що затягнеться на роки. Аби зекономити час, краще провести місцевий (український) конкурс.”, – розповідає начальник управління охорони історичного середовища міськради Львова Лілія Онищенко.
Деякі з мешканців вулиці кажуть, що місце, де була старовинна церква, неодмінно потрібно позначити хрестом. Лілія Онищенко ж вважає, що до думки людей треба прислухатися. Однак остаточне рішення – компромісне. “Працює стереотип: там, де була церква, треба поставити хрест або відбудувати церкву… Та наразі підводити риску зарано”, – додає Лілія Онищенко.
У свою чергу Олександра Сладкова акцентує: рішення щодо того, як позначити місце, де колись була святиня, потрібно ще шукати.
“Мешканці побоюються, що таке “відбиття фундаменту” не буде досить репрезентативним і пропонують встановити хрест. Інші ж побоюються, що після появи хреста тут ще й церкву побудують. А вона просто “з’їсть” їх простір. Однак те, що люди хочуть якимось чином позначити те місце, треба враховувати і зробити це у цивілізований спосіб. Мені сподобалося рішення, яке прийняли в Івано-Франківську: там на місці, де колись була церква, зробили арт-проект. Хочу запропонувати таке й львів’янам. Врешті-решт, чи це буде хрест, чи відбиття фундаменту чи пам’ятник святому Теодорові, чи міні-копія церкви, яку зможуть “побачити” незрячі”, – мабуть, буде вирішено за допомогою міні-конкурсу”, – додає Олександра Сладкова.
Акцент на компроміс
Працівник департаменту розвитку міськради Львова Олександр Шутюк вважає: дуже важливо, що активісти та мешканці активно висловлюють свою точку зору. Головне – знайти компроміс. “Коли у місті вирішують питання облаштування вулиць чи скверів, важливо навчитися слухати один одного. Це стосується як мешканців, так і архітекторів. Треба будувати діалог попри все, поступатися, аби прийти до спільного знаменника”, – каже Олександр Шутюк.
Приклад такого “діалогу” вже показав випадок із кав’ярнею “У сусідів”. Тут спільним знаменником – прибрали соціальну кав’ярню. Що стане результатом “другого туру” оновлення площі, буде ясно вже скоро. Компроміси толерантних активістів діють заспокійливо на ментально інших та старших мешканців міста. Проте, як пояснити ці уступки молодшому поколінню, яке в майбутньому Львові буде шукати собі притулку?
Джерело: lvivpost.net.
Львів у новинах:
Який транспорт курсуватиме біля площі св. Юра у Львові
Тактильна плитка, лавочки у формі кола: яким стане сквер Гідності у Львові
У Львові випустили супертрамвай для Києва (фото)