Уже п’ятий рік львів’яни чекають, коли в міському громадському транспорті запрацює електронний квиток. Однак дорога до реалізації цієї мрії довга. Чиновники вже укотре обіцяють, що ось-ось… Цього разу це 2018 рік. Але ж чому проект відкладають у довгу шухляду, що є завадою, аби його нарешті втілити?
У 2011-ому визначили систему і навіть придумали, як виглядатиме той електронний квиток. Але далі розмов справа не пішла…
В міськраді кажуть, що всі попередні інвестиційні пропозиції, які вони отримували, були невигідні, оскільки компанії хотіли одержати досить великий відсоток. Відтак потрібно було або підвищувати тарифи на проїзд, або виділяти гроші на компенсацію з міського бюджету.
Тому довелося шукати інші рішення. До прикладу – кредит. Його для запровадження безготівкової оплати готовий надати ЄБРР у розмірі 10 мільйонів євро. І це при тому, що за приблизними підрахунками у Львові такий проект коштуватиме 6-8 мільйонів євро.
Частина міських перевізників взапровадження е-квитка, мовляв, це позитивно вплине на ситуацію із перевезеннями пасажирів у Львові.
“Ми вже не перший рік порушуємо питання впровадження е-квитка, як це не дивно звучить. Водій має виконувати свою функцію – кермувати і стежити за дорогою, а не збирати гроші”, – зазначив “Пошті” керівник ТОВ “Успіх БМ” Юрій Мельник. З його слів, із впровадженням е-квитка зволікають, оскільки це не вигідно передусім державі.
“Сфера перевезень є не так прибутковою, як дотаційною. Якщо запровадити електронний квиток, міф про надприбутки розвіється. Доведеться перевізникам доплачувати, адже ми перевозимо 50-60 відсотків пільговиків. Держава за них коштів не відшкодовує у повному обсязі, а тільки 5-10 відсотків. Відтак перевізники не мають грошей, – пояснює Юрій Мельник. – Якщо буде е-квиток, то гроші за перевезення збиратиме держава, а перевізникові платитимуть за кілометраж. Можливо, доведеться тоді й тарифи підвищувати”.
З історії е-квитка
Про запровадження безготівкової оплати за проїзд у Львові говорять уже давно. В 2011-ому визначили систему і навіть придумали, як виглядатиме той електронний квиток. Але далі розмов справа не пішла… Як уже писала “Пошта”, ініціативу не підтримали міські депутати, відмовившись голосувати за компанію “Ригас-Карте”, яка була потенційним інвестором проекту і працювала над створенням е-квитка. В міськраді пояснюють, що інвестор затребував надто високі відсотки, і тоді варто було б підвищувати вартість проїзду в громадському транспорті.
Про е-квиток у Львові згадали аж через чотири роки. В 2015-ому мовилося про 11 компаній, які нібито змагалися, чий проект щодо е-квитка впровадять у нашому місті. Та згодом виявилось, що конкурс у міськраді проводили для того, “аби зрозуміти, які пропозиції є на ринку задля вибору оптимальної моделі впровадження автоматизованої системи оплати за проїзд”, досліджувались технічні рішення, цінові аспекти, терміни реалізації проекту.
І вже цього року в місті таки взялися до роботи. Окрім традиційних обіцянок, зробили перші кроки: підписали угоду із ЄБРР щодо підготовки кредитного фінансування проекту автоматизованого збору оплати за проїзд у громадському транспорті Львова. До слова, банк готовий надати кредит у розмірі 10 мільйонів євро, а замовником цього проекту виступатиме Львівавтодор.
Однак наразі ще достеменно не відомо, як втілюватимуть проект у життя, яких технічних рішень він потребує, як розраховуватимуться пасажири за перевезення – карткою львів’янина, за допомоги мобільного телефону, де можна буде придбати квитки чи абонементи.
І вже цього року в місті таки взялися до роботи. Окрім традиційних обіцянок, зробили перші кроки: підписали угоду із ЄБРР щодо підготовки кредитного фінансування проекту автоматизованого збору оплати за проїзд у громадському транспорті Львова. До слова, банк готовий надати кредит у розмірі 10 мільйонів євро, а замовником цього проекту виступатиме Львівавтодор.
Однак наразі ще достеменно не відомо, як втілюватимуть проект у життя, яких технічних рішень він потребує, як розраховуватимуться пасажири за перевезення – карткою львів’янина, за допомоги мобільного телефону, де можна буде придбати квитки чи абонементи.
Е-петиція для е-квитка
Львів’яни ж до такої новації, як е-квиток, готові давно. Кажуть, що набридло передавати гроші за проїзд, чекати, коли водій маршрутки дасть решту. А от що стосується електротранспорту, то термінали, де можна придбати квитки, не завжди працюють. Тоді доводиться купувати квиток у водія, а потім компостирувати. У європейських країнах ця практика вже давно прижилася, то чому б і нам, львів’янам, не стати на крок ближче до західного світу?
Містяни навіть зареєстрували електронну петицію про необхідність запровадження е-квитка, бо “це значно спростить роботу водіїв громадського транспорту; вестиметься реальний обіг пасажиропотоку; електронний квиток значно спростить пасажирам оплату проїзду в громадському транспорті (такий вид оплати буде зручнішим і доступнішим); така система оплати проїзду діє в багатьох містах Європи”.
Петиція набрала 1364 голоси із 1000 необхідних. Її розглянули в управлінні транспорту та зв’язку міськради за участі представників ЛКП “Львівавтодор” і внесли на розгляд постійної комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики міської ради. Наступні етапи реалізації проекту –проведення конкурсу на вибір консультантів проекту та підготовка конкурсної документації для проведення міжнародного тендера на вибір підприємства, що реалізовуватиме проект, – до серпня 2016-го; проведення тендера та підписання відповідних документів за його результатами; отримання фінансування – до січня 2017-го. Що стосується практичної реалізації, то її планують на лютий 2018 року.
“Зараз процес на стадії визначення техніко-економічного обґрунтування для даного проекту, а наступним кроком буде визначення технічного завдання. Воно буде реалізоване восени (орієнтовно в жовтні) і має визначати, які пристрої будуть, як можна буде купувати квитки тощо, – пояснює “Пошті” начальник ІТ-управління Львівської міськради Тимофій Александронець. – Однозначно, що е-квитком буде картка львів’янина – фактично та сама картка, яку ми зараз тестово видаємо учасникам АТО. Не готовий відповісти, де отримуватимуть цю картку містяни і як поповнюватимуть рахунок, бо ще нема технічного обґрунтування”.
З його слів, є різні варіанти обладнання для е-квитка. До слова, проводили аналіз можливостей закупівлі такого обладнання для реалізації проекту, що виготовлене в Україні. Він показав, що в нашій державі в промислових масштабах таке обладнання не виготовляється, а дослідні зразки не мають необхідної сертифікації, що вимагатиме значного часу для організації початку виробництва. Тож для проекту необхідним є використання обладнання іноземних виробників, інформує прес-служба міськради.
Як зазначив Тимофій Александронець, що стосується оплати проїзду за допомоги е-квитка, то тут варіантів дуже багато, зокрема за допомоги валідатора (механічно-електронний пристрій, призначений для візуалізації інформації проїзних документів, записаних на проїзні документи, та оперативного контролю правильності дій пасажира при проходженні до салону. Перевагою валідатора є високий ступінь обліку пасажиропотоку і порівняно недороге обслуговування. – “Пошта”), який стоятиме при вході у громадський транспорт, або ж розрахунок через мобільний телефон.
“Є досить багато різних шляхів, у різних містах це все реалізоване по-різному, але ми не можемо точно стверджувати, як воно виглядатиме в нас. Наступним етапом буде конкурс, тендер, визначення переможця. І відповідно тривале впровадження, оскільки проект дуже масштабний, транспорту в місті багато”, – резюмує посадовець.
Що планують?
До того як узятись за впровадження е-квитка, в міськраді кажуть, що вивчали приклади багатьох країн. “Вивчили усю Прибалтику (Таллінн, Рига, Вільнюс), а також досвід Мінська. Враховували, які прорахунки були в цих містах, які позитивні речі. Якщо конкретно, нема зразка, за яким ідемо. В таких проектах кожне місто висуває свої вигоди, не копіюючи рішення, адже кожне місто має свою специфіку. А нам потрібні такі рішення, які допоможуть без проблем пересуватися Львовом як туристам, так і львів’янам”, – запевняє Сергій Журбенко, працівник ЛКП “Львівавтодор”.
У відповіді на петицію йдеться й про те, що наразі в мерії передбачають наступні види квитків і абонементів: разовий паперовий квиток (70 хвилин поїздки з можливістю безкоштовних пересадок); разовий електронний квиток (з можливістю здійснення протягом 40 хвилин безкоштовних пересадок); короткострокові абонементи – на 1, 2, 3, 5 діб без обмежень кількості поїздок; довгострокові абонементи – на 1,6, 12 місяців з обмеженням кількості поїздок або без обмежень кількості поїздок; різного роду пільгові персоніфіковані абонементи (для безкоштовного користування, для пільгового користування – учні, студенти).
Як засоби оплати проїзду будуть використовуватись паперові квитки, придбані поза транспортним засобом, безконтактні картки типу MIFARE+, банківські платіжні картки, оплата за допомоги пристроїв, що підтримують технологію NFC, оплата SMS-повідомленням.
фото: Tim Aleksandronets
“Це повинні бути квитки на певний період часу, наприклад, на 60 хвилин поїздки в транспорті, причому з безкоштовною пересадкою. Також мають бути абонементи на день, місяць. Так звані валідатори, через які можна буде оплатити проїзд, стоятимуть біля кожних дверей громадського транспорту”, – розповідає “Пошті” Сергій Журбенко.
Але все це – лише припущення та плани, а як виглядатиме впровадження е-квитка у місті, покаже час.
Крім того, аби не було “зайців” у громадському транспорті, планують встановити контроль оплати як у маршрутках, так і в тролейбусах і трамваях.
“Будуть контролери, так звані мобільні групи контролерів, котрі під’їжджатимуть на автівках до громадського транспорту і матимуть спеціальний пристрій, який перевірятиме, зчитуватиме з карток чи квитків, які придбав пасажир, чи дійсно він оплатив проїзд”, – веде далі Сергій Журбенко.
За його твердженням, за допомоги е-квитка можна буде нарешті отримати чіткий облік пільговиків. “Тоді точно знатимемо, скільки пільговиків користуються тим чи тим видом транспорту. Зможемо вимагати від держави конкретну суму за пільгові перевезення. До слова, глава уряду заявив, що в країні таки проведуть монетизацію пільг, передусім на транспорт, і тоді всі платитимуть за проїзд”, – сказав він.
Амбіції та плани на е-квиток у чиновників чималі, проте львів’янам та гостям міста доведеться чекати такої необхідної новації років зо два. “Це довготривалий проект. Приблизно півроку знадобиться для того, щоб провести конкурсні процедури. А сама реалізація займе від півроку до півтора. Тобто два роки як мінімум – до 2018-го”, – переконує посадовець.
Олег Шмід, депутат Львівської міськради, секретар комісії інженерного господарства, транспорту, зв’язку та житлової політики
– Коли у Львові запрацює е-квиток, залежить від комунального підприємства, яке запроваджує проект. Загалом таке рішення для міста позитивне. Наразі ми зробили лише перший крок до його впровадження – дали згоду організаторам підписати угоду про намір, потім знову в міськраді розглядатимуть це питання, будемо давати згоду на підписання остаточної угоди. Перша перевага е-квитка – фінансова складова. Стає прозорим процес оплати в громадському транспорті. Місто знатиме, скільки має надходити податків із перевізників. Наразі в цій сфері діє “чорна каса”. Ніхто не контролює тих грошей, водій систематично дає власникові певну суму, про яку вони домовилися. Вона обов’язкова – зібрав водій за день ці гроші чи ні. Ніхто з того податків не платить, ніде це не обліковується! Власне з е-квитком ця сфера стане прозорою, а місто отримає надходження. Друга перевага – безпека. Водій стежитиме виключно за дорогою, не буде “ганятися” за пасажирами, не буде змагатися з конкурентами, обганяючи їх на зупинках, не буде стояти на зупинках по півгодини, збираючи пасажирів – буде чіткий графік, якого дотримуватимуться. Крім того, водій буде здійснювати всі рейси – не пропускатиме їх. Від цієї умови залежить його заробіток. Тобто дотримуватимуться графіків руху всього громадського транспорту! Водієві не буде залежати, є пасажир чи ні. Це проблема вже відповідної структури, якими повинні бути графіки транспорту в місті. Думаю, у виграші залишаться всі, передовсім власники автопарків, тролейбусних і трамвайних депо. Буде зрозуміле ціноутворення на квитки, механізм отримання прибутку. Думаю, вони зможуть значно покращити свою ситуацію на ринку, і це буде вклад у розвиток підприємств. Можна буде автобуси закуповувати, ремонтувати їх якісно. Збоями в системі оплати не переймаюся. Маємо багато спеціалістів – потужна база ІТ-працівників. Стосовно контролерів, то вони повинні бути бодай на початках, доки люди звикнуть, що кожна праця повинна оплачуватись.
Валерій Веремчук, депутат Львівської міськради, член комісії фінансів та планування бюджету
– З останніх переговорів, коли ми спілкувалися із представниками Європейського банку реконструкції та розвитку, управлінням транспорту міста, стало зрозуміло, що міські чиновники не мають розрахунків щодо впровадження е-квитка… Зокрема, як зміниться ціна квитка для пасажирів, яким чином повертатимемо кредит. Міська рада дала згоду на затвердження меморандуму з ЄБРР із техніко-економічного обґрунтування цього проекту. Е-квиток швидко і якісно впроваджують у тих містах, де транспорт комунальний. У нас комунальним є електротранспорт і одне АТП, решта перевізників приватні. Вони мають величезні проблеми з технічним станом автобусів. А ще пасажири постійно нарікають на те, що маршруток нема, не вистачає, вони не їздять за графіком. Крім того, є юридичні нюанси. Зокрема, як віддавати дороге обладнання приватному перевізнику, хто нестиме відповідальність, якщо щось станеться з технікою. Ще питання: яку систему е-квитка варто запровадити у Львові, – це паперовий квиток чи спеціальна картка?! Готові чи не готові жителі до такої новації?! На ці питання немає кінцевого рішення… У 2014 – 2015 роках був проведений конкурс на впровадження е-квитка. Тоді було 11 фірм-інвесторів, які пропонували різні умови. Відбирали дві-три кращі пропозиції, і все затихло… Навіть на голосуванні пропонував забути про кредити і дати можливість інвестору реалізувати проект. Певен, що це буде вигідніше для міста, аніж черговий кредит. Хоча міські чиновники таки “тягнуть” за багатомільйонним кредитом. У результаті це й дає те, що розмов багато, а ефекту мало. Є такий ризик, небезпека, що перевезення після запровадження е-квитків потребуватимуть дотацій. Стане відомо, скільки насправді пільговиків користуються громадським транспортом і скільки втрат несуть перевізники. Держава не повертає коштів перевізникам за перевезення, частково йде дотація з місцевого бюджету, але не в повній мірі. Тому треба бути готовим, що з, одного боку, може зрости вартість квитка, а з іншого – витрати з бюджету міста на перевезення.
Джерело: Пошта.
Львів у новинах:
Тараса Познякова розстріляли з пістолета ТТ – ЗМІ
На Львівщині синоптики прогнозують заморозки
Страшна ДТП у Львові: "Сузукі" влетіла у спортивний байк (фото)