Невідомий Львів: спалене кохання, Чорна Княгиня та інші історії про любов до нестями

Львів знаменитий не лише своєю архітектурою і традиціями, але й своїми таємничими і захоплюючими легендами. Більшість цих історій – про кохання. Адже у ХVI-XVII століттях Львів мав славу міста, де через кохання до прекрасних городянок чоловіки втрачали голову.   

Vgorodе пропонує історії від відомого львовознавця, патріота свого рідного міста, історика і письменника Ілька Лемка.

---

"Спалене кохання"

---

В 1518 році за вироком львівських суддів спалили вірменина Івашка і польку Софію за те, що вони кохали одне одного, але належали до різних конфесій. Івашко належав до вірменської григоріанської віри, а Софія була католичкою.

Засуджених на смерть коханців, зв’язаних плечима один до одного і облитих смолою, вивезли за місто ( в місті тоді страчували людей лише благородного звання і чину). Наближаючись до місця страти ( а наймовірніше за все вона сталася на горі Страт, поблизу нинішнього Краківського ринку), нещасні тримали в руках незапалені факели. На місці страти факели підпалили – і "грішники" самі запалили своє смертельне вогнище.

Польський король, дізнавшись про цю страту, страшенно розлютився. Він наказав виплатити вірменській общині грошову компенсацію. Виплатили її чи ні – невідомо.

Одні історичні джерела стверджують, що вірмени відмовились взяти гроші, а інші - що місто так нічого їм і не заплатило.

фото: veselo.pogovorim.su

---

Львівські Ромео і Джульєтта

---

Молодий італієць Мікеліні з далекого Кріту привіз до Львова велику партію вина, частину якого продав українському купцеві. Під час вигідної оборудки в будинку купця італієць побачив його дочку Пелагею і захохався з першого погляду. Почуття молодого чоловіка до дівчини були настільки сильними, що італієць вирішив залишитись у Львові назавжди.

Щастя молодих було коротким. В 1594 році місто накрила епідемія страшної чуми.

За суворим наказом ще живих людей, що захворіли цією страшною болячкою, відспівували в церквах і вивозили за місто. Наближатися до них було не можна, навіть нотаріуси записували з слів хворих заповіти під вікнами будинків, на безпечній відстані.

Але Мікеліні не покинув своєї коханої, яка захворіла на чуму. Він турботливо доглядав за нею, добре знаючи, що, заразившись, теж помре.

Так і сталось. Православну Пелагею поховали біля церкви Благовіщення, а коли через декілька днів помер Мікеліні, його поховали в костелі Св. Станіслава.

За його проханням на обох могилах поставили однакові надгробні плити. На них були вибиті два серця, з’єднані лавровою гілкою. А незабаром знизу з’явився напис, для якого взяли слова із вірша львівського поета Шимона Шимоновича: "Що любов сполучить – і смерть не розлучить".

Сьогодні на честь захоханих у Львові навіть спорудили їх скульптури біля ресторану на вул. Лазнева. Це місце стало улюбленим для закоханих.

фото: webcommunity.org.ua

---

Війна за наречену

---

 У1559 році у Львові спалахнула війна через найвродливішу і багату спадкоємицю в усій Речі Посполитій Острозьку княжну Гальшку. На тиждень життя у місті завмерло. Гальшка з мамою княгинею Беатою Костелецькою переховувались у домі, який примикав до Домініканського монастиря.

Княжна втекла від нелюбого чоловіка, але він таки вивіз її зі Львова. Чотирнадцять років Гальшка провела у замку, здобувши ім’я Чорної Княгині. Після смерті чоловіка вона повернулась у рідний Острог, де заснувала Академію. В Острозі княжну Гальшку називають ангелом міста і розповідають легенду, що душа вродливої жінки з’являється в образі птаха.

фото: radiosvoboda.mobi

---

Королівська любов з першого погляду

---

В XVI столітті в кам’яниці на площі Ринок, 30, жила Ядвіжка Лушковська, дочка збіднілого купця. В 1634 році приїхав до Львова польський король Владислав IV.

Він випадко побачив Ядвіжку у вікні – і одразу закохався! Наміри короля одразу ж були настільки серйозними, що він навіть забрав Ядвіжку з собою в Варшаву, чим викликав обурення вищої польської шляхти і світських кіл. Папський нунцій і архієпископ вважали, що дівчина просто навела на короля якісь чари.

Владислава IV примусили одружитися на австрійській принцесі Цицилії Ренаті, а Ядвіжку нова королева одразу переселила в інший палац. Але й це не зупинило закоханого монарха. Він бував у коханої кожного дня.

Тоді ясновельможне панство пішло на способи: Ядвіжку видали заміж за литовського шляхтича, який мав багаті володіння. В лісах, які йому належали, панство розважалося полюванням. Король тут же виявився "затятим" мисливцем і почав навідуватись до цього шляхтича… Бувало й так, що не виїжджав з його садиби місяцями.

Владислав IV так і помер на руках у своєї коханої. А вона залишилась самотньою, оточеною ненавистю королівської родини і польських шляхтичів.

Все можуть королі! Та одружитись з коханою – ні!

ЩЕ ПРО НЕВІДОМИЙ ЛЬВІВ:

Пізнаємо невідомий Львів: будинок-кросворд, Пікассо в трусах, пам'ятник рюкзаку

Факти, які ви ще не знаєте про Львів