У Львові з тріском провалилася ідея буккроссінгу

Буккросинг, або українською книгооберт, – це громадський рух (наближений до флешмобу), що має на меті звільняти прочитані книги з полиць і дати їм можливість подорожувати і залишатись корисними для інших людей. Як це працює? Людина, прочитавши книгу, залишає ("звільняє") її у парку, кафе чи на автобусній зупинці для того, щоб інший, випадковий потенційний читач міг цю книгу знайти та прочитати. Останній своєю чергою повинен продовжити процес, а не залишити книжку на полиці припадати пилом. Таким чином з вашим улюбленим твором зможе ознайомитись якомога більше людей.

Такий своєрідний обмін книгами започаткував американець у 2002 році і з того часу він активно працює у всіх куточках світу. Для прикладу, в Італії у буккросингу беруть участь навіть серйозні організації, що закуповують для руху тисячі книжок. А за океаном ледь не кожне місто намагається облаштувати екстравагантні та оригінальні книжкові шафи, щоб не тільки привернути увагу жителів, а й зацікавити туристів.

В Україні, а власне у Львові, на жаль, книгооберт наразі не прижився, хоч ідея була благородна. "Літературні Манелі" – назвали львівські активісти свій проект буккросингу. Початково цей проект мав на меті обладнати шість трамвайних та автобусних зупинок книжковими шафами. Відтак, люди, які чекають громадський транспорт, могли переглянути цікаві книжки і з користю витратити час. А якщо книга їх зацікавила, навіть мали можливість взяти її з собою додому, прочитати та повернути на місце. Принаймні, так це роблять люди в більшості країнах світу. Та у Львові така культурна ініціатива не виправдала сподівань.

Організатори проекту говорять, що почалось все дуже добре: львів’яни радо сприйняли ідею та почали приносити книги. Активісти навіть за власні кошти розробили ескіз і зробили дві оригінальні шафи, які були встановлені на зупинках громадського транспорту. Однак, як розповіла Львівському порталу координатор проекту "Літературні Манелі" Леся  Лютенко, у перший тиждень люди боялись брати книжки, бо думали, що за ними слідкують і змусять повернути все на місце. Та згодом, коли вони дізнались, що це за шафа і яка її мета – розмели геть всі книжки. Хтось свою "здобич" здав на макулатуру, хтось продав на книжковому ярмарку біля пам’ятника Іванові Федорову, а хтось залишив таки собі, геть звівши буккросинг нанівець. Словом, як пояснює Леся Лютенко, куди поділись книжки – невідомо. Але, як результат, шафи на зупинках стоять порожні і більше ніхто не наважується їх поповнювати. Варварство зробило свою справу і буккросинг у Львові закінчився, так і не розпочавшись.

Координатори львівського книжкового руху, зрозумівши, що на вулицях книжкам довго не затриматись, вирішили перенести книжкові полиці до кав’ярень, яким такі шафи тільки додадуть пікантності. У Львові є вже чимало закладів, які встановили власні бібліотеки (щоправда умови їх використання трішки відрізняються від стандартного уявлення про буккросинг). Так одна шафа стоїть у кафе "Вандлер", де під наглядом працівників закладу люди обмінюються книжками і міні-бібліотека не залишається порожньою. Друга шафа для буккросингу поки залишається на вулиці, адже активісти ще не знайшли їй місця.

Координатор проекту "Літературні Манелі" Леся  Лютенко дуже розчарована результатами експерименту і стверджує, що львів’яни ще не готові до буккросингу, як громадського руху. Й песимістично резюмує: найближчих 5 років не варто навіть робити спроби відновити цю ініціативу.

Львів у новинах:

Завтра електричка з Тернополя до Львова курсуватиме за новим графіком

У Львові впровадили нову схему дорожнього руху "раундебаут" 

Під час руху загорівся пасажирський потяг “Івано-Франківськ – Київ”