Будинок вчених: віденське необарокко в центрі Львова

Повз цю будівлю, розташовану в центральній частині Львова, неможливо пройти, не звернувши на неї уваги. І це не дивно - будівля колишнього казино - один з найбільш знаменитих пам'ятників архітектури міста пише блогер Ігор Сальников.

Побачивши настільки імпозантний фасад, вам, напевно, захочеться дізнатися які інтер'єри ховаються всередині будівлі. Те, що ви побачите всередині, безумовно, вразить своєю вишуканістю і пишністю.

Читайте також: Де у Львові збереглася дерев'яна бруківка

Львівська цитадель - від катівні до ресторану

Чорна кам’яниця у Львові: таємниці архітектурної перлини площі Ринок

Зайти всередину простіше простого - будинок відкритий для відвідування усіх бажаючих.

Потрапити в будівлю можна двома способами. Перший - просто купити вхідний квиток і з широко відкритими очима, переходячи із зали в залу, милуватися чудовими інтер'єрами. Ми ж виберемо другий, більш цікавий і пізнавальний спосіб - скористаємося послугами фахівців львівської туристичної фірми "Час на мандри".

Біля фасаду нас зустрів вишукано одягнений екскурсовод. І вся група відразу ж занурилася в історію. Забігаючи наперед скажу, що під час екскурсії ми почули безліч цікавих фактів, історій і подробиць, про які навряд чи б дізналися при самостійному відвідуванні. Крім того, ми заглянули в ті місця, де бездіяльно гуляти одиночного відвідувача, як правило, не пускають.

Допитливі туристи, проїжджаючі в екскурсійному паровозику, мимоволі заздрили нам.

В кінці 19 століття, члени елітного "Галицького товариства розвитку конярства і кінних скачок" вибрали для будівництва свого закритого клубу віддалену від метушливого центру міста і сторонніх очей земельну ділянку. Будівля була побудована в 1897-1898 за проектом відомих віденських архітекторів Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера в стилі необароко.

Знайомство з будівлею почнемо з величезних атлантів, встановлених по обидва боки від двох парадних входів.

Зроблені вони за новітньою в ті часи технологією гальванопластики. Цинкове покриття нанесене на деталі форми, які потім були зварені в єдині фігури і оштукатурені. Якщо уважно подивитися, то в деяких місцях можна помітити зварні шви.

Фасад рясно прикрашений ліпниною: тут і маскарони і картуші з гербами і різні фігури.

Вишукані вітражі над дверима.





Самі в'їзні двері-ворота теж твори мистецтва. Сюди в'їжджала поважна публіка на своїх каретах.



Каретний в'їзд.




Заходячи в проїзд, зверніть увагу на старий австрійський люк. Він встановлений тут ще при будівництві будівлі.


 

Через браму потрапляємо у внутрішній дворик. Зараз тут стоїть чиясь сучасна "карета".

Увійшовши до будівлі відразу потрапляємо в просторий атріум з химерними кучерявими дубовими сходами.



Ось він зал у всій своїй красі. Освітлюється атріум денним світлом через прозорий світловий купол ...



...І старовинними електричними світильниками. У той час електричне освітлення у Львові лише починало своє поширення і така стилізація під газові ліхтарі була обрана для того, щоб заспокоїти поважну публіку,яка з побоюванням ставилася до електрики.




Світлові стелі в будівлі влаштовані не випадково - електрика в кінці 19 століття було досить дорогим задоволенням і архітектори намагалися, по можливості, максимально використовувати денне світло для освітлення.




У вечірній час великі зали освітлювались розкішними люстрами




Пройдемося  залами першого поверху.

Бальні зали казино такі ж вишукані, як і весь інтер'єр будівлі. Приміщення могли перекриватися розсувними стінами, які знаходяться в прекрасному робочому стані і сьогодні.



 

У ніші, за позолоченими поручнями, під час балів розташовувалися музиканти.

Різьблені інтер'єри будівлі, динамічно закручені дубові сходи та інші дерев'яні деталі інтер'єру були виконані віденським майстром Шандором Яраі та Львівською майстернею Вчеляков.








Піднімаючись сходами, ви неодмінно зверніть увагу на старовинне дзеркало, виконане з безлічі маленьких дзеркал в мереживній дубовій оправі.


 

За одним із дзеркал під час реставрації була виявлена ??...

Я не буду розповідати що це було і як вчинили  з тим, що знайшли. Нехай краще про це розповість гід під час вашого візиту в цей будинок.

Піднявшись нагору, через різьблені двері, ваш екскурсовод проведе вас, на заздрість одиночним відвідувачам, в бібліотеку.

Оригінальної форми бібліотечне приміщення в денний час теж освітлювалося через світлову стелю.

З радянських часів на полицях бібліотеки залишилися книги, так і не розставлені в потрібному порядку після чергового ремонту.

Вийшовши з бібліотеки, знову потрапляємо в просторий зал. Бачите камін?



Звертає на себе увагу величезне вікно над каміном. А де ж димохід? Відповідь проста - димар розташований збоку.



Цей камін, а також різьблені дубові сходи повинні бути вам вже знайомі. Ви бачили їх у фільмі "Д'Артаньян і три мушкетери", кілька сцен з якого знімалося в цих стінах.

Камін та інші дубові деталі інтер'єру в часи зйомки фільму були темного кольору. Світлими вони стали після реставрації, зробленої після пожежі.

Інтер'єри будинку часто використовуються для зйомки весільних фотосесій.

У будівлі є також і невеликий затишний театральний зал.


 

Зали другого поверху.

Камін, зовні нагадує мармуровий, насправді зроблений з досить м'якого місцевого матеріалу. Під час війни фашисти неабияк його зіпсували, стріляючи в облицювання впритул. Але реставратори зуміли так відновити обробку, що навіть при  найбличому розгляданні його ви навряд чи знайдете відновлені місця.



 

Зайдемо в приміщення, що складається з трьох залів. У центральному був влаштований буфет, а два інших використовувалися членами клубу для відпочинку і приватних бесід.

Ще зовсім недавно стіни буфетного залу були оббиті червоним атласним шовком. Але шовк з часом зотлів і його тимчасово замінили на те, що було під рукою - на кумач отруйного кольору. Сподіваюся, що тимчасово.

Один з двох фонтанів в буфеті зберігся до наших днів. Кажуть, що з цього текло шампанське.

aprilwitchka чекає того моменту, коли з крана таки потече шампанське. До речі, ви можете подивитися і її репортаж.




Селфі з дверною клямкою.



А що там за лівими дверима?




Вітражне скло у вигляді віконної паморозі. Воно вам нічого не нагадує?



 

Стилізовані під газові, електричні світильники служать досі. Уважне око помітить, що тепер в них використовують енергозберігаючі лампи та вони різної колірної температури :)

Ще одна світлова стеля

 

Імпровізована фотосесія за роялем. У цих залах і зараз проводять різні заходи, від наукових конференцій до весіль і пишних балів.

Виходячи з Будинку вчених, зверніть увагу як  чудово збереглося скло внутрішніх вікон над камінами. Зараз так не роблять.



 

Побудована як казино для закритого елітного суспільства, ця будівля в різні історичні періоди встигла побувати і "народним" казино, і пунктом набору молоді на каторжні роботи до Німеччини під час окупації, належала союзу архітекторів ...

Тепер тут розташовується Львівський Будинок вчених і його двері завжди відкриті для всіх бажаючих.

Будинок вчених таїть в собі ще багато цікавих історій. Що таке супрапорт, як його врятували, де знайшли мумію коня і багато іншого ви дізнаєтеся, якщо відвідаєте екскурсію, організовану львівської туристичною фірмою "Час на мандри".

Львів у новинах:

Львівська ратуша: якою вона була раніше (цікаві факти)

Від "Ратуші" до "Атлясу": огляд кнайп на площі Ринок у Львові

ТОП-10 мальовничих містечок Галичини, де варто побувати цієї осені