Як львів'яни відзначали новорічні свята сто років тому

Новий рік — улюблене свято і малечі, і дорослих. Ялинка, солодощі, подарунки... Таке не може не подобатися! VG Львів вирішив згадати, як святкували Новий рік у Львові 100 років тому.

Вперше про новорічне святкування згадується в ІІ тисячолітті до нашої ери у давньому Вавилоні. Від першого січня почали відзначати Новий рік у стародавньому Римі за календарем Юлія Цезаря.

Ярослав Пстрак "Святий вечір" (видавництво Г. Гануляка, Львів). Фото: Фотографії старого Львова

Звичай прикрашати ялинку з’явився у стародавніх германців. Таким чином вони вшановували дух лісу. Містяни ставили ялинку в домівках і прикрашали її кольоровими квітами з паперу, яблуками, цукром. Згодом цей звичай перейшов і до нас.

Веселих свят, 1900 р. Фото: Фотографії старого Львова

Перейнявши звичай у німецьких переселенців-євангелістів, перші новорічні ялинки почали встановлювати у Польщі і на Галичині у ХІХ столітті. Однак, ще до цього на Різдво будинки прикрашали ялинковими гілочками.

Тадеуш Рибковський. Новорічна поштівка із зображенням панорами Львова. Фото: Фотографії старого Львова

Ялинки прикрашали відповідно до статків. Далеко не всі могли собі дозволити розкіш. Навіть родини середнього достатку прикрашали ялинку яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами з соломи, яєчної шкаралупи, кольорового паперу. Кульки робили навіть із газет, обгортаючи їх фольгою. А вже цукерки чи медівнички – то були найбільш бажані ялинкові прикраси для малечі. До свічок на ялинку виготовлялися спеціальні лапки, щоб ялинка не загорілася, пише видання Фотографії старого Львова.

Веселих свят, 1900 р. Фото: Фотографії старого Львова

З приходом радянської влади ялинку заборонили, бо вважалося, що це звичай релігійний і буржуазний. Однак, згодом про заборону забули.

Українці ж досі дотримуються традиції ставити під образами Дідуха на Різдво замість ялинки (чи й поряд із нею). Дідух – символ родинного затишку й тепла.

Станіслав Тондос. Веселих свят, 1926 р. Фото: Фотографії старого Львова

Новий рік галицькі поляки та українці святкували у різний час. Свято 31 грудня поляки називають Сильвестром – від римського єпископа, який помер в 335 році. Українці ж Новий рік традиційно святкували 14 січня, але у містах поступово звикали до дати 31 грудня – 1 січня.

Популярними були різноманітні хлопавки, якими міські мешканці салютували приходу Нового року.

Веселих свят, 1939 р. Фото: Фотографії старого Львова

Страви на Сильвестра були подібні до страв різдвяних і подекуди теж пісні. Готували коропа, і вірили, що чим більше лусочок на рибині – тим більше грошей буде в Новому році. Також готували страви з капусти, пекли багато здобного печива, а королем столу був шоколадний торт. У новорічні свята подекуди готували гуску, начинену яблуками.

Веселих свят, 1920-1930 рр. Фото: Фотографії старого Львова

За католицьким календарем, днем святого Сильвестра відкривався сезон балів і маскарадів, який після 6 січня підхоплювали і галицькі українці. Карнавали щороку вирізнялися оригінальністю, мали певну тематику.

Станіслав Тондос. Веселих свят, 1927-1936 рр. Фото: Фотографії старого Львова

Вперше головну ялинку міста  встановили у Івано-Франківську 1 січня 1972 року. До цього часу ялинки на Новий рік прикрашали в міському парку, біля озера, біля шкіл.

В Галичині ще з другої половини ХІХ століття було прийнято пити шампанське вино у рестораціях при святкуванні Сильвестра.

Листівка з зображенням ялинки з іграшками і текстом “Веселих Свят”, 1930 р. Фото: Фотографії старого Львова

У зв’язку з пандемією, цьогоріч Новий рік та Різдво у Львові будуть особливими. Без масштабних заходів, без гучних дискотек, і з дотриманням соціальної дистанції. Засвічення ялинки, встановлення шопки й інші активності проходитимуть в адаптованому до карантинних норм форматах. 7 найцікавіших зимових локацій у Львові, які неодмінно варто відвідати.