Що розповіли про музеї Львова "таємні клієнти"
Національний музей у Львові. Фото: audioguides.com.ua
"Social Innovation Lab", з ініціативи Інституту міста, провела дослідження рівня послуг, які надають музеї Львова. У період із вересня по листопад 2014 року силами волонтерів було здійснено оцінювання музейного сервісу за методом "таємного клієнта". Дослідження здійснювалось у рамках проекту "Нове життя музеїв" та охоплювало 30 музейних установ міста.
Вартість квитка
Сьогодні середня вартість загального квитка у львівських музеях становить 10 грн., пільгового – 5 грн.
94% респондентів задоволені такою ціновою політикою. Варто також зауважити, що лише 3% із переліку досліджуваних музеїв надають змогу придбати квиток в інтернеті.
Безкоштовна фотозйомка
Аптека-музей. Фото: alvivtour.com.ua
У 86% львівських музеях дозволено фотозйомку, в 56% музеїв ця послуга є безкоштовною.
Середня ж оплата за здійснення фотозйомки у інших музеях становить - 20 грн.
Відеозйомку дозволено у 74% музеїв Львова, у 54% із них ця послуга є безкоштовною. Середня оплата послуги становить також 20 грн.
Екскурсійні послуги
Музей архітектури і побуту. Фото: lvivposter.com
Екскурсійні послуги надають 94% львівських музеїв. У 59% із них існує можливість проведення екскурсій іноземними мовами (у більшості випадків – англійською, польською). Середня кількість екскурсоводів у музеї складає 4 особи.
У 38% музеїв проводяться спеціальні екскурсії – шкільні, університетські, а також екскурсії за віковим розподілом (дитячі, юнацькі, для людей похилого віку). Лише у 18% музеїв є можливість замовити екскурсію через інтернет. Також 68% дозволяють проводити екскурсії з власним екскурсоводом, який не є працівником музею.
Яку оццінку отримали музеї
Музей Арсенал. Фото: gazeta.lviv.ua
У рамках дослідження опитаних попросили оцінити за п’ятибальною шкалою роботу працівників та стан музейних приміщень. Середня оцінка цих показників становить 4,1 з 5,0 максимальних.
Недоліки: відсутність ознакувань, непристосованість приміщень для людей з особливими потребами та інші
Втім, незважаючи на таку високу оцінку, музейні приміщення мають низку недоліків.
Відповідно до спостережень відвідувачів, лише 6% із них пристосовані до відвідин людьми з особливими потребами. У 37% музеїв відсутні вбиральні для відвідувачів (натомість, наявний їхній стан у решті музеїв лише 34% респондентів оцінили на "добре"). У 71% львівських музеїв взагалі відсутнє ознакування (маршрутні вказівники). Лише у 43% приміщень облаштовано місцями для відпочинку (стільці, лавки, дивани).
"Незважаючи на чисельні інфраструктурні недоліки – відсутність вбиралень, непристосованість приміщення музею для людей із особливими потребами тощо – та обмежений набір он-лайн послуг, більшість відвідувачів львівських музеїв схильна вкрай позитивно оцінювати наявний стан музейної справи у Львові. Цей парадокс ми схильні пояснювати першочергово низьким рівнем очікувань львів’ян щодо послуг, які надаються місцевими музеями. Це, у свою чергу, може бути обумовлено обмеженою пропозицією у цій сфері. Саме тому в подальших планах проекту ми працюватимемо над вдосконаленням цієї пропозиції на прикладі кількох музеїв Львова", – зазначає Яніс Сінайко, аналітик програми аналізу та досліджень Інституту міста, куратор ініціативи "Social Innovation Lab".
Змістове наповнення музеїв
Палац Потоцьких. Фото: ru.wikipedia.org
Що ж до змістового наповнення музеїв та експозиції, то лише у 44% львівських музеїв існує можливість інтерактивної взаємодії з експонатами. У 35% таких закладів відвідувач має змогу взяти участь у тематичних лекціях, курсах екскурсоводів, семінарах чи переглядах фільмів. У більшості музеїв Львова (68%) не передбачено жодних окремих програм для дітей. У 37% проводяться заходи, що безпосередньо не пов’язані з експозицією.
50% музеїв надають можливість залишити відгук чи побажання в електронному форматі (на офіційному сайті музею або на офіційних сторінках у соціальних мережах). Відповідно, 74% досліджуваних музеїв мають власний веб-сайт, а 42% – сторінки у соцмережах. Детальну інформацію щодо більшості музеїв (83%) можна знайти на різноманітних туристичних сайтах міста.
Під час дослідження ми також намагались визначити мотиваційні особливості респондентів щодо відвідування музеїв. Дані оцінювання (за п’ятибальною шкалою, де 1 – цілком не погоджуюсь, а 5 – цілком погоджуюсь) – у наведеній таблиці:
Дані оцінювання за 5-бальною шкалою
Я відвідую музеї лише тоді, коли у них присутня цікава мені експозиція | 3,6 |
Я ніколи не відвідую музеї без компанії, навіть якщо експозиція мені цікава | 2,4 |
Я відвідую музейні приміщення лише у випадку проведення цікавих мені культурних заходів, які не пов'язані із самою експозицією | 2,4 |
У мене немає часу відвідувати музеї | 2,4 |
Я не відчуваю потреби у відвідуванні музеїв | 2,1 |
Я особисто не відчуваю потреби у відвідуванні музеїв, але розумію вагомість культурного розвитку загалом. Тому відвідую (буду відвідувати) музеї зі своїми дітьми | 2,9 |
Експозиції у львівських музеях мене абсолютно не цікавлять | 1,6 |
Будь в курсі
Проект "Нове життя музеїв" здійснюється в рамках ініціативи Інституту міста "Social Innovation Lab". Раніше в рамках проекту було проведено дослідження "Музеї Львова очима туристів", у процесі якого студенти іноземних ВНЗ сформулювали перелік рекомендацій щодо підвищення атрактивності львівських музеїв. Також у листопаді 2014 року було організовано музейний квест "Leopolis Mediterraneum", який відбувся в рамках щорічного фестивалю "Ніч у Львові".
ЧИТАЙТЕ ЩЕ:
Как это было: Берлинале 2015 был крайне успешным для украинского кинематографа
Львів’яни вшанують Героїв Небесної Сотні тихою ходою та "Свічею пам’яті" "Ми збережемо Віру"
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
