Львівській статуї "Свободи" подарують друге життя

Фасад будинку Музею етнографії та художнього промислу у Львові прикрашає скульптура жінки, яка обіймає двох чоловіків, у правій руці вона тримає смолоскип, її голову увінчує корона з променями. Ця скульптура дуже подібна до статуї Свободи у США. Щоправда, її відкрили на 5 років пізніше від американської. І символізує вона не свободу, а ощадність, добробут і розвиток Галичини, бо була встановлена на приміщенні Галицької ощадної каси у 1891 році. Автором львівської скульптурної групи є Леонард Марконі.

Для ощадної каси збудували такий розкішний будинок, бо у тодішньому суспільстві основними цінностями були чесність, працьовитість та ощадливість. На думку істориків, сім променів "корони" скульптури вказують на сім кінців світу і свободу у фінансах та політиці. А два чоловіки, яких обіймає "Ощадність", символізують два напрямки народної економіки – сільське господарство та промисловість.

Нині скульптура перебуває не у найкращому стані, її вже давно визнано такою, що потребує реставрації. Тим паче, що з нею вже стався один фатальний випадок, коли у 1982 році у статуї відламалася рука зі смолоскипом, впала і вбила жінку. Руку вдалося відновити через 15 років після трагічного випадку, проте загалом скульптура давно вже потребує реставрації.

І ось цього року з ініціативи студентів Львівського інституту ДВНЗ "Університет банківської справи" було проведено черговий "Аукціон надій", щоб зібрати необхідну суму грошей для реставрації цієї скульптурної групи.

Голова студентського профкому Христина Євчак розповіла, що вони щороку проводять такі аукціони і таким чином втілюють різні соціальні проекти, допомогають потребуючим. За її словами, перший такий аукціон вони провели у 2006 році, тоді закуповували для неповносправних дітей у Городку комп’ютерне обладнання. Минулорічний аукціон був присвячений купівлі параподіумів для відновлення рухового апарату у людей, в яких були з цим проблеми.

"Цьогоріч вже був 10-й "Аукціон надій", в рамках якого організовували проведення концертів в Оперному театрі разом з Львівською Політехнікою та Львівським національним аграрним університетом. Також в Музеї етнографії відбулися два аукціони, де були представлені як лоти відомі картини, книги, інші речі ручної роботи", – зазначила виконувач обов’язків голови Студентської ради Анастасія Любезна.

"В аукціоні взяли участь багато людей саме з банківського середовища, – згадує одна з його учасниць, львівський банкір Ірина Хмарська, – за деякі лоти йшла така відчайдушна боротьба, що її початкова вартість зростала у декілька разів. Також успіх акції, на мою думку, багато в чому залежав від вмілої його організації та в першу чергу від аукціоніста, яка блискуче провела торги та своїм талантом долучилась до загальної перемоги".

_{фото: Анастасія Любезна}

Завдяки цій студентській ініціативі було зібрано 300 тисяч грн. Щоправда, реставрація скульптури потребуватиме близько 500 тисяч, тому від міста на її реставрацію буде виділено ще 300 тисяч. Про це сказала начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради Лілія Онищенко. Також вона повідомила, що роботи виконуватимуть під керівництвом реставратора творів мистецтва та скульптора Андрія Федоришина, планують завершити реставрацію восени. Може відреставрована "Львівська статуя свободи" принесе ощадність, добробут і розвиток Галичині.

Виготовленням проектної-кошторисної документації реставрації займалися у науково-дослідному секторі Львівської національної академії мистецтв. "На початку 90-х років ХХ ст. було виконано ремонтно-реставраційні роботи, зокрема, відремонтовано та повторно встановлено цинкову руку центральної фігури, яка впала і була пошкоджена, виготовлено один з втрачених променів ореолу з оцинкованої бляхи. Руку з факелом встановлено на попереднє місце зі зміщенням, але з не автентичним кутом закріплення. У 2008 р. проводили профілактичне візуальне обстеження стану збереження скульптурної композиції з пожежної люльки підйомника. Кам’яний скульптурний декор люкарн та антаблементу не реставрували", – розповів начальник науково-дослідного сектора Іван Мельник.

За його словами, вони розробили проект та кошторисну документацію ремонтно-реставраційних робіт і зараз вже встановлено риштування. У дослідницькій і реставраційній роботі беруть участь професорсько-викладацький склад, студенти, майстри. "Залучення до діяльності НДСу спеціалістів різного профілю та тісна співпраця з кафедрою реставрації Львівського політехнічного університету дозволяє охопити широке коло аспектів у вирішенні реставрації та консервації історичного предметно-просторового середовища, забезпечити теоретичне обґрунтування, розробку необхідної документації з наступним авторським наглядом та виконанням реставраційно-консерваційних робіт", – зазначив Іван Мельник.

Джерело: zik.ua

Читайте ще новини Львова:

Невідомий Львів: незвичайна радянська архітектура міста

У Львові до кінця літа відремонтують Вірменський дворик

Будь в курсі: за проведення Євробачення 2017 можна проголосувати у Львові