Бутильована, джерельна, з-під крану: плюси та недоліки води, яку п’ють у Львові

Чимало львів’ян воліють купувати бутильовану питну воду в крамницях чи заповнювати свою тару в спеціальних пунктах продажу, цілком справедливо вважаючи, що вода, яка тече з кранів у наших квартирах, не зовсім корисна. Багато й таких, хто споживає воду з розташованих у межах міста джерел, вважаючи її таким собі природним бальзамом, що не лише спрагу втамовує, але й лікує. Та чи так це насправді?

У червні 2016 року Львівським міським відділом ДУ “Львівський обласний лабораторний центр ДСЕС України” відібрано та досліджено на санітарно-мікробіологічні та санітарно-хімічні показники 14 проб води з каптажів-джерел, що у парках “Залізна вода”, “Стрийський парк”, “Високий замок”, лісопарку “Погулянка”, а також у Винниках. За санітарно-мікробіологічними показниками відхилення від норм виявлено у водах усіх цих джерел. Зокрема, фахівці знайшли кишкову паличку та загальні коліформи (патогенні мікроорганізми). Відтак, вживати воду із цих джерел львів’янам не рекомендують. 

---

Підземний Сторож з Високого Замку

---

Шкода, що ті легенди, які століттями переказують львів’яни, не перетворюють джерельну воду, за казковою традицією, на життєдайний напій, корисний для здоров’я (або бодай не шкідливий). 

Львовознавці Іван та Петро Радковці згадують у своїй книзі “Таємниці львівських левів” історію-легенду про криницю на Високому Замку, яка нібито слугувала входом до підземного міста, а оберігав цей вхід Підземний Сторож. За сюжетом казки, криницю Сторож засипав, щоб ніхто не зміг потрапити до підземного міста. Тільки один юнак, закоханий у доньку львівського купця, наважився взятися до роботи, бо на нього чекав скарб і наречена. Сторож зважив на велике кохання й погодився допомогти, проте була одна умова: юнак не повинен вимовляти імені нареченої, доки не завершить роботу. Під ногами хлопця уже захлюпотіла вода, але раптом з’явилася його наречена, він покликав її, і в той момент криниця обвалилася. Нині ніхто вже не знає місця, де саме вона знаходилася. 

“Львів розташований на вододілі, а вододіл – це така територія, де вода відходить, а не прибуває. На вододілі й село – рідкісний випадок, а тут ціле місто стоїть. Полтва – це басейн Балтійського моря, а Зубра – Чорного. Долина Полтви – це сучасний проспект Свободи, район готелю “Львів”. Ще на початку ХІХ ст. у цих місцях можна було полювати на качок. А якщо взяти сучасний проспект Чорновола – там у 1960-х роках ще качки плавали”, – зазначив “Пошті” львовознавець Петро Радковець. 

Співрозмовник розповідає, що зазвичай п’є воду “з крану”, а на днях “привіз води з чудотворного джерела зі Збаража, що на Тернопільщині”. “До речі, гості нашого міста, зокрема люди з Дніпра і Києва, п’ючи львівську водопровідну воду, на яку ми, містяни, нарікаємо, добре її оцінюють, – зауважує наостанок екскурсовод. – Вони взагалі нам заздрять, бо наша вода ліпша і смачніша, аніж та, яку з Дніпра п’ють кияни, черкащани, дніпряни”.

---

Криниця на Коперника діяла ще у повоєнні часи

---

Львовознавець Ілько Лемко запевнив “Пошту”, що сам час до часу набирає воду із джерела, яке на “Погулянці”. Каже, що хоч і знає про сумнівний склад води, втім, особливої загрози у її вживанні не вбачає. “Вода як вода – нормальна. У крані тече, як на мене, значно гірша. Тому я приношу додому воду з “Погулянки”, – розповів “Пошті” Ілько Лемко. 

З його слів, історія львівських джерел має безліч легенд. “Взагалі весь Львів стоїть на воді. Наше місто майже як Венеція – вода б’є звідусіль. У Львові ще до 60-х рр. минулого століття було близько 10 джерел.  Згадка про Королівське джерело на Високому Замку (не плутати з казковим входом до підземного міста – “Пошта”), яке служить львів’янам і дотепер, сягає початку ХVI століття. У серпні 2005-го там встановили  пам’ятну таблицю з надписом: “30 листопада 1787 року о 12.00 на цьому місці об’явилась людям Пречиста Діва Марія і подарувала це джерело”. На місці теперішнього пам’ятника Міцкевичу два століття тому посеред Полтви був острів з каплицею Матері Божої – попередньо на цьому місці вдарив грім і відкрилось джерело. 1862-го там поставили фігуру Матері Божої, яку замовили у Мюнхені”, – розповідає львовознавець. 

Є у Львові і символічна вулиця – Джерельна. Ілько Лемко розказує, що таку назву вулиця має від початку ХІХ ст. “Вулицю Джерельну назвали так, тому що у її межах було чимало джерел, які використовували у купальнях і лазнях. А згадка про королівську студню в цій місцині сягає XVII століття. У давні часи також була криниця на вул. Коперника неподалік костелу Св. Лазаря – звідси містяни брали кришталево чисту воду навіть ще у повоєнні часи. А от до середини ХІХ ст. на місці теперішнього пам’ятника правоохоронцям, що на Гнатюка, теж була студня з фонтаном, така ж була і на площах Старий Ринок, Соборній та Ярослава Осмомисла. Згодом із них зробили фонтани. На площі Митній віддавна була студня, яку в 1839-му прикрасили скульптурами Афродити і двох сфінксів, з яких лилась вода. З дитинства пригадую, що у Стрийському парку та на Високому Замку були фонтанчики, з яких люди пили воду”, – зазначає Ілько Лемко. 

---

Особлива вода є в Унівській лаврі

---

Приблизно за 20 км від Львова у селі Раковець з-під гори, на якій розташована церква св. Маковеїв, тече джерело, за легендою – з цілющою водою. Львів’яни частенько їдуть туди за водою, бо впевнені, що тамтешня вода справді особлива. 

“Цілою родиною їздимо вже кілька років, і дуже задоволені й водичкою, і природою. Словом, рекомендую”, – зазначив у Facebook користувач Vova Fediuchka. 

Пану Ярославу прикро, що сьогодні, в добу сучасних технологій на розвитку науки, львів’яни не можуть використовувати воду зі своїх домашніх кранів як питну. “Звісно, багато хто вживає її, перекип’ячує, відстоює, але насправді точно не знаємо, чи немає там шкідливих компонентів. Наприклад, у польському Перемишлі використовуються спеціальні технології для очищення води з річки Сян і, як не дивно, там використовують річкову воду і для побуту, і для харчування. Цей проект “Блакитний Сян” розвивається ще з початку 2000-х, і жодних проблем у наших сусідів з водою немає. У нас є Дністер, Західний Буг та їхні притоки. То чому не подумати про екологію цих річок, а заодно про економічну вигоду, інвестиції та власне здоров’я?” – роздумує співрозмовник. 

У приватних будинках та квартирах люди часто використовують системи зворотнього осмосу, які очищають воду від органічних і неорганічних забруднень одночасно. “Та деякі фахівці вважають, що хоч вода після осмосу нешкідлива, але й перестає бути корисною, адже з важкими компонентами відфільтровуються й мікроелементи, які потрібні людському організму. Є й системи іншого типу з вугільними фільтрами та ультрафіолетовими лампами, але ці пристрої та їх обслуговування не з дешевих”, – розповідає пан Ярослав. Співрозмовник зізнається, що для приготування їжі та щоденного вживання використовує лише джерельну воду, бо просто напросто “не довіряє воді з кранів”, та й загалом йому ця вода несмачна, “бо в ній чимало хлору і заліза”. 

Також чоловік зазначив, що у Львові є непогані джерела з питною водою на Високому Замку, в парку на Погулянці, а також у Винниках, щоправда людині без власного транспорту непросто забезпечити свою сім’ю джерельною водою хоча б на тиждень. А щоб набирати її щодня, потрібно багато часу, тому львів’янам доводиться купувати бутильовану воду.

“Коли відвідую своїх родичів, то дорогою щоразу зупиняюся біля джерела в селі Затемне Перемишлянського району та набираю там воду. Ця місцина дуже красива, навколо гарна природа, немає заводів чи фабрик, які б забруднювали ґрунти та повітря. Цікаво, що саме там проходить Гологірський кряж, тобто, частина Головного європейського вододілу – одні ріки течуть на північ до Атлантичного океану, інші – на південь до Чорного моря”, – розповідає співрозмовник. 

Також пан Ярослав зауважує, що особлива джерельна вода є в Свято-Успенській Унівській лаврі. “Історія джерела відома ще з ХV століття, коли монастир спалили татари. Згодом, за переказами, Князь Лагодовський, який мав хворі ноги, побачив у сні Богородицю. Вона порадила йому шукати неподалік у лісі цілюще джерело. Зцілившись, шляхтич відродив монастир. З того часу в силу цієї священної води вірять тисячі паломників, які щороку приходять до Унева на прощу. Кращої води, ніж учнівська, на смак і, мабуть, з корисними властивостями мені поки що не вдалось попробувати. Думаю, що важливо те, з якими намірами та думками ми вживаємо воду, адже якщо є міцна віра, то й очищення організму відбувається обов’язково”, – підсумував пан Ярослав.

Читайте ще новини Львова: 

Вбивцю затримано: поліція шукає тіло Тараса Познякова у Києво-Святошинському районі

Закордонні та українські паспорти можна буде оформити в ЦНАПах: коли саме

На Львівщині спалили авто секретаря міськради (фото)