Сморід та затоплені вулиці: чи перетвориться Львів на Венецію цієї осені

Львівський дощ, на жаль, не завжди можна назвати романтичним – інколи зливи здатні навіть затопити вулиці. Раніше влада тільки те й робила, що розводила руками – мовляв, каналізаційна система у нас стара, все ламається, а недобросовісних підприємств багато – вони не займаються очисткою своїх хімічних відходів, хіба ж за всіма можна встежити?

Можна встежити чи ні, однак варто б уже взяти за звичку вирішувати проблеми, а не лише говорити про них. “Пошта” дізнавалася, що зараз роблять, аби в місті більше не смерділо, і які дії виконують для того, щоб після злив Львів не ставав Венецією – але не красивою й романтичною, а брудною й небезпечною для здоров’я.

---

Вода на вулицях по кісточки: винна злива чи недбальство влади?

---

Із початком дощів у Львові хоча б раз на рік, але затопить вулиці – така вже у нас з’явилася традиція. Львів’яни на це реагують по-різному: одні нарікають на зіпсоване взуття, інші – лише сміються з автомобілів, які не їздять, а  пливуть міськими вуличками. 

Однак якщо задуматися про ймовірні наслідки таких “вибриків стихії”, стає не до сміху: підтоплення можуть розносити бруд містом і пошкоджувати фасади будинків.

Найперше затоплені вулиці спричиняють дискомфорт для містян. Але набагато серйознішими можуть бути наслідки, якщо не прибрати брудну дощівку з вулиць Львова вчасно – може погіршитися і санітарний стан у місті”, – зазначила Ірина Оршак, голова комісії екології та природокористування Львівської міської ради. 

У департаменті благоустрою комісії інженерного господарства, транспорту зв’язку та житлової політики розповіли, що всі роботи з очищення дощоприймачів проводять справно, однак коли за день випадає місячна норма опадів, то підтоплень не уникнути, як би старанно водостічні системи не очищали.

“Загальна кількість дощоприймачів у місті – 7 тисяч 147! Ми виділяємо кошти районним адміністраціям, а вони вже укладають угоди з ЛКП про очищення водостоків. З нашого боку відбувається моніторинг їхньої роботи, правильного розподілу коштів. Однак якщо падає дуже сильний дощ –місячна чи навіть двомісячна норма дощівки за день, хіба ж можна це передбачити? Стихія є стихія”, – розповів Олег Брожик, головний спеціаліст відділу благоустрою управління інженерного господарства Львівської міської ради.

---

Невже у Львові більше не смердітиме?

---

Недієздатні дощоприймачі – на жаль, не єдина кананалізаційна проблема Львова. Неприємний запах довго переслідував містян. Найбільше потерпали жителі неканалізованих кварталів і що прикро – центральна частина міста. Мешканці втомилися запитувати: коли нарешті це скінчиться і чи хтось вирішує взагалі цю проблему? 

Причин для смороду в місті чимало: застарілі каналізаційні системи, неканалізовані райони і засмічені водостоки. Кожна з цих проблем потребує комплексного підходу і, звісно ж, грошей. 18 квітня у малій сесійній залі міськ­ради відбувся круглий стіл про причини смороду в місті та можливі варіанти вирішення цієї “запашної” проблеми. Настав час побачити результати.

“Каналізації стараються зараз максимально вичищати, щоб не було ніяких закупорок, – розповідає “Пошті” депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич. – Для полегшення контролю ми розподілили навантаження на районні адміністрації, вони детальніше займаються цим. Думаю, вже можна було відчути, що цього року робота нарешті виконується справно, і в місті не смердить”.

Також у Львові постійно тривають роботи з підключення каналізації у неканалізованих районах. На 2016 рік на каналізування вулиць в міському бюджеті передбачили близько 20 млн грн. Зараз, до прикладу, завершуються роботи поблизу приватної забудови вулиць Голубця – Бахматюка – Запольської. 

Додамо, що від початку року каналізацію проклали на таких вулицях: Зборівська, Горівська, Січнева, Дріжджова, Милорадовича, Бахматюка (до Личаківської), Горіхова, Корецька. Загалом прокладені 1,2 кілометрів нових каналізаційних трубопроводів та каналізовані близько 50 будинків, повідомляє прес-служба міськради. 

Також  цього року коштом міського бюджету планують продовжити роботи з виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення робіт на таких вулицях: Болбочана, Тернова, Старознесенська, Балкова, Подолинського, Тарасівська, Тракт Глинянський, Ряснянська, Брюховицька, будівництво мереж водопостачання та водовідведення в житловому масиві Білогорща.

---

За стан каналізаційних систем відповідають і підприємства

---

Ігор Зінкевич у розмові з “Поштою” також зазначив, що заводи і підприємства є одними з найбільших забруднювачів каналізаційної системи, тому для оптимізації роботи львівської каналізації вони повинні стежити за викидами.

“Кожне підприємство відповідає за стічні води, які зливає. На ту чи іншу кількість відходів потрібна певна кількість речовин, які б унормували й очистили, або повинні бути спеціальні очисні системи, які мають виливати в каналізацію дозволені речовини – ті, які не дають характерного запаху і не засмічують водостоків. Треба чітко контролювати роботу викидів виробництв, бо саме вони першочергово забруднюють наші каналізації. Саме на їхніх плечах лежить велика відповідальність і за екологічну ситуацію в місті”, – розповів депутат Львівської міської ради.

Також однією з причин смороду в різних частинах Львова є очисні споруди, термін експлуатації яких уже давно минув. Більшість очисних споруд збудували і ввели в експлуатацію до 1990 року на технологіях, розроблених ще у 60 – 70-их роках минулого століття.

Нагадаємо, що 29 січня в міськраді підписали проект із Європейським банком реконструкції та розвитку, який передбачає часткову модернізацію очисних споруд. 

Загальна вартість проекту – 31,5 мільйонів євро, з яких кредитні кошти ЄБРР – 15 мільйонів євро, кредит НЕФКО (Північна екологічна фінансова корпорація) – 5 мільйонів євро, грантові кошти від Фонду східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля – 7,5 мільйонів євро, а  також місцевий внесок у розмірі 4 мільйонів євро.

У 2016 році проводять лише тендерні процедури і розробку самого проекту, а вже з 2017-го почнеться будівництво. Запуск споруд і заводу планують 2019 року.

---

Водостоки, як і сани, потрібно готувати влітку

---

Відомо, що у Львові залишилися не лише красиві будинки у середмісті, але й стара австрійська каналізаційна система. Остання, до слова, потребує якщо не повної заміни, то хоча б модернізації. 

“Австрійські каналізаційні системи, які використовують у Львові, пошкодилися, а деякі деталі зовсім вийшли з ладу. Знаю, що в центральній частині міста добре попрацювали над їх заміною. Можу сказати, що тривала активна робота з водостоками. Ми старалися, аби в місті не смерділо і не заливало”, – розповів Ігор Зінкевич.

Основна відповідальність за стан водостоків, дощоприймачів відтепер на районних адміністраціях. Власне вони повинні відслідковувати проблемні ділянки і стежити за своєчасним очищенням водостічних систем. Як розповів “Пошті” Мирослав Гук, начальник відділу комунального господарства Франківського району Львова, очищення дощоприймачів відбувається регулярно – двічі на рік.

“У Франківської районної адміністрації є угода з ЛКП “ШРП Галицького району” про очищення водостоків, дотримання дощоприймачів у належному стані. Згідно з угодою, двічі на рік очищають – весною й восени – всі дощоприймачі. В місцях, де існує ймовірність підтоплення, оглядаємо системи після кожної сильної зливи, за потреби – очищаємо їх. 

Найпроблемнішою для нас є ділянка на перетині вулиць Сахарова – Вітовського, адже це найнижча точка в місті. Тут ми оглядаємо дощоприймачі від трьох до п’яти разів на рік і, як і на кожній проблемній ділянці, після дощу постійно перевіряємо їх стан. За потреби  відсилаємо чергову машину на час негоди. Зараз маємо проект, спрямований на нормалізацію транспортного руху на вулицях Сахарова – Вітовського. В ньому також передбачений ремонт каналізаційних систем”, – зазначив Мирослав Гук.

У  центрі міста нарешті не смердить, а от чи впораються цього року дощоприймачі з опадами – відповідні служби ще не знають. У міськраді кажуть, що стежили за роботою районних адміністрацій, а ті, своєю чергою, запевняють: за роботою ЛКП пильнували постійно, водостоки повинні спрацювати під час сильної зливи. Начебто обіцянки роздані, гроші розподілені і час, коли можна ще відремонтувати водостічні системи, спливає. Але чи буде так насправді і чи вже цього року нам не знадобляться гумовці – покаже дощ. А він у Львові падає часто…

Джерело: Пошта. 

Читайте ще новини Львова:

Вночі у Львові горів будинок: мешканців евакуювали (фото)

"BMW" розкололось навпіл: стали відомі подробиці смертельної аварії на Львівщині

У Львові відкрили "Простір Синагог": як це було (фоторепортаж)