Я не знаю, як довго їхала швидка, бо втратив відчуття часу, але від когось чув, що півгодини, не знаю правда наскільки це відповідає дійсності. Але факт той, що чоловік ще був живий, і, можливо, його би вдалося ще врятувати, приїдь би швидка негайно. Найбільш жахливо усвідомлювати те, що от просто біля тебе на твоїх очах помирає людина, а ти нічого не можеш проти цього зробити :( Цей чоловік помер ще до приїзду швидкої. Одна дівчина біля мене сказала, що в мене з руки сильно тече кров і що потрібно негайно її промити і перев'язати. Я в стані шоку цього навіть не помітив, що правою рукою розбив скло у вікні і осколками порізав її до м'яса. Хочу подякувати своїй дружині, яка повитягувала осколки скла з руки і промила рану.
Перші швидкі забрали тих, хто був у важкому стані, прислали машину ше зі Стрия, бо в Сколе було лише три машини в робочому стані а тих що потребували госпіталізації більше десяти. Я не хотів в лікарню, але люди, які були з нами, наполягали, щоб я показався лікарю. Лікарі перев'язали рану, Наміряли тиск 180 на 130. Вкололи два уколи: один від тиску а один обезболююче. І сказали, що треба їхати в лікарню робити рентген грудної клітки і накладати шви на руку.
Поки їхали, то побачили ще одну страшну аварію між білим ауді та фіолетовою дев'яткою. Водій дев'ятки, молодий хлопець, лежав на землі і не рухався. Він був у критичному стані і його в результаті повезли в Сколе в реанімацію. Решту людей з тих машин були у важкому стані. Добре, що наша швидка проїжджала тудою, і лікарі змогли негайно надати допомогу і госпіталізувати потерпілих. Я пересів біля водія, щоб дати місце у відсіку для хворих потерпілим в тій ДТП, бо в них все було значно гірше і їх треба було перевозити в лежачому положенні. завезли потерпілих в Сколе, але оскільки швидка була зі Стрия, то я попросив везти мене в Стрий, оскільки звідти легше потім було б добратись до Львова.
В Стрию наклали 4 шви. Попросив робити без місцевого наркозу, оскільки маю алергію на новокаїн. Зашили, обробили, перев'язали, сказали через день ходити на перев'язки протягом 8-10 днів. Хочу цим лікарям також подякувати за людяність та відданість справі попри мізерні зарплати та погане фінансування.
Які висновки з цього всього?
1. В нас люди не цінують життя ні своє, ні інших. Я вже писав, що нас по дорозі зі Стрия до Львова постійно обганяли з порушеннями правил, вискакуючи на зустрічну на поворотах, підйомах та інших ділянках з обмеженою видимістю. Більшість легковажить, допоки не гине в аваріях.
2. З іншого боку наші люди в критичних ситуаціях готові прийти на допомогу один одному. пасажири нашого автобуса проявили неймовірну взаємовиручку.
3. Нам дуже необхідна медична реформа. В селах брак машин на швидкі, необхідного медичного ння обладнання та ліків. Вчора це коштувало людині життя :(
4. Незважаючи на це більшість лікарів в селах і невеликих містечках продовжують залишатися людьми і лікувати всупереч всьому.
5. Гидко було читати коментарі на варті 1 до поста про цю ДТП. Ніхто не вміє співчувати, зате всі великі експерти і мудрагелі. З метою роздути сенсацію прилітають що завгодно: багато дітей, багато загиблих дітей. Пишуть "Є жертви" при тому що жертва одна, а дітей в автобусі не було окрім одного хлопця 12-13 років. І польські бляхи тут ні до чого. Інформація висмоктана з пальця, лиш би зробити видовище і сенсацію. А коментарі то взагалі. Жодних слів співчуття рідним загиблого. Перетворили трагедію на якийсь театр, який можна подивитись і поумнічати, вдаючи з себе експерта. Igor Zinkevych, у вас взагалі якась модерація існує? Звідки стільки дебілів в коментах? Чому їх не блокують? Журналісти - також ще те дно. Інформацію ніхто не перевіряє. Так все на рівні чуток і публікують.
7. Проблему транспортування трупів так і не вирішено. Чоловік після смерті так і лишився лежати на узбіччі під дощем. Я поїхав за 2 години, а він далі лежав. Де спецтранспорт, який мав би відвезти його тіло в морг за місцем проживання?
8. Відчув на собі парадокс того, що людина не відчуває болю відразу після аварії. Мене спочатку не боліла розсічена рука, не боліло в грудях і животі, а потім зробили укол. Але після обіду коли дія укола минула, дуже почало боліти вгорі живота і під ребрами, особливо на кожен мій рух. Вночі майже не спав, п'ю кетанов постійно, бо навіть повернутись зі спини на бік, то сильний біль. Сьогодні біль в рази сильніша за вчорашню і навіть знеболювальне не дуже допомагає. Ну але в будь якому випадку я вдячний Богові, що живий. І це найголовніший висновок. Мені пощастило більше ніж водію машини яка в нас врізалась, царство йому небесне :( ну і більше, ніж двом пасажиркам нашого автобуса, які у важкому стані з травмами голови. Ну і більше ніж тим, в кого є переломи. Ми повинні бути вдячні Богові за кожен прожитий день. Читаю коментарі і відгуки інших туристів з подібних поїздок і мене від них підтошнює: тому занадто жарко, тому занадто холодно, тому занадто мало видів м'ясних страв в меню готельного ресторану. А я та інші туристи з нашої групи... Гадаю ми просто щасливі, що приїхали додому живі...", - написав Андрій Кошель.
Дивись ще:
Адреси: у центрі Львова через аварію знеструмили кілька будинків
8 постраждалих: на трасі Київ-Чоп зіткнулися легковик та автобус
Офіційно: у Львові підвищили ціну за проїзд у трамваях та тролейбусах
Читайте всі новини на нашій сторінці в Facebook та в Телеграм
Viber
Telegram
Messenger
Facebook
Google +
