Нікому не позичай: що можна і чого не слід робити на Старий Новий рік

Сьогодні відзначають Старий Новий рік. В Україні цей день пов’язаний не лише зі зміною літочислення, але й з церковними святами: 13 січня – Маланки, 14 січня – Василя.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Як святкувати Старий Новий рік, що смачненького приготувати, як щедрувати, а також, що можна і чого категорично не можна робити у це свято, розкаже VG Львів.

Історія свята

Традиція святкувати Старий Новий рік в Україні йде від розбіжності Юліанського календаря (або інакше календаря "старого стилю") і Григоріанського календаря – того, за яким зараз живе практично весь світ. Розбіжність календарів становить 13 днів. Таким чином Старий Новий рік 2018 святкують в ніч з 13 на 14 січня.

Вчи слова: ТОП-10 найцікавіших посівалок на Старий Новий рік

Щедрий вечір – щедрий стіл

Меню святкового столу на Щедрий вечір має бути щедрим.

Наші пращури називали Старий Новий Рік Щедрим вечором. Назва походить від головної страви свята – щедрої куті. На відміну від різдвяної, кутя на Старий Новий рік заправлялася не просто олією, а свинячим жиром або салом. Звісно, зараз кутю готують, як правило, солодку – з горішками, медом, родзинками. Але, на відміну від пісного Святвечора, на Щедрий вечір столи ломляться від непісних страв.  

На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. У начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші "сюрпризи". Залежно від отриманої начинки кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. 

Засівання на Старий Новий рік

Господар щедро винагороджував, особливо перших, засівальників.

Із самого ранку хлопці (дівчата засівати не ходили) набирали в рукавички й кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись закінчення ранкової церковної відправи, починали засівати. Спочатку власну домівку, потім у хрещених батьків, родичів, знайомих і сусідів: "Ой роди, Боже, жито – пшеницю, всяку пашницю! Добридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!… На щастя, на здоров’я, на Новий рік!"

Господар щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинцями й грішми. Ходили інколи і цілі ватаги з козою та вертепом. Годилося також у цей день віншувати Василів. А, загалом, це свято проводили благоговійно з церковними або домашніми молитвами.

Щедрування

Щедрування - одна з улюблених зимових традицій українців.

Однією із традицій на Старий Новий рік було щедрування. Ще з давнього часу у цей день молоді люди вбиралися у різні костюми, брали велику зірку в руки і йшли по дворах співати пісні, а і за це давали або гостинці, або ж дрібні гроші.

Що не можна робити на Старий Новий рік

Люди вважали, що на Новий рік до оселі приходить Доля людини і поселяється в якійсь тварині чи речі, а тому пильно стежили, щоб "злий" не зашкодив цій Долі. Тому й щедро викупляли те, що "пропало" та нічого нікому не давали чи позичали (окрім вертепу та посівальників). Всі намагалися бути радісними, веселими і добродушними. Уникали на Новорічне свято сварок і намагались помиритись з усіма сусідами – адже, як зустрінеш Новий рік, так і проживеш.

Також вважається, що у цей день не слід вимовляти слово "тринадцять", а також рахувати дрібні монети. Кажуть, рахунок монет принесе сльози на весь рік. Також багато хто досі вірить, що на Старий Новий рік та у Василів вечір не можна нічого давати в борг, інакше весь рік в боргах проведеш.

Існує і більш дивна прикмета – якщо 14 січня винести сміття, то й щастя з хати винесеш. Забобонні люди вірять, що в перший день Старого Нового Року до хати першим обов’язково повинен увійти чоловік, саме тому посівати ходять тільки хлопці.