Бути чи не бути: ЮНЕСКО розгляне можливість будівництва у Львові канатної дороги

Бути чи не бути: ЮНЕСКО розгляне можливість будівництва у Львові канатної дороги

Якою буде канатна дорога у Львові

У п’ятницю, 20 липня, у Львові відбулась зустріч із колишнім мером німецького міста Кобленц Йоахімом Гофманом-Гьотінгом, з приводу будівництва канатної дороги у Львові. Про це повідомляє ZAXID.NET. Він розповів про наслідки її будівництва в історичному місті та дав кілька порад Львову, як зробити подібний проект успішним.

Львівська міська рада працює над проектом будівництва канатної дороги із центру міста на Високий замок, зокрема планує найближчими часом подавати документи на погодження до ЮНЕСКО.


Канатна дорога не псує пам’ятки ЮНЕСКО

Побудова канатної дороги у Кобленці тривала багато років, через те, що місту спочатку не вдавалось отримати погодження від ЮНЕСКО. Зокрема, фахівці організації стверджували, що нижня станція підйомника закриє вигляд на Базиліку Святого Кастора IX століття. Проте, у 2011 році, за словами Гофмана, ЮНЕСКО вдалось переконати, що канатна дорога навпаки зробить базиліку ще привабливішою для туристів. Зокрема, завдяки канатній дорозі стала більш привабливим туристичним місцем фортеця Еренбрайтштайн, до якої власне і веде підйомник.

За словами Гофмана, за 7 років експлуатації канатна дорога повністю себе окупила, а у місті значно збільшилась кількість туристів. Зараз Кобленц має дозвіл від ЮНЕСКО користуватись канатною дорогою до 2026 року, але уже подав документи, аби цей термін продовжити.


Львів’яни стурбовані необхідністю вирубки дерев на маршруті канатної дороги

Коли у Кобленці стартували перші обговорення канатної дороги, то частина мешканців (5% з опитаних 2 тисяч людей при населення 106 тисяч мешканців) висловилися категорично проти. Головними аргументами вони називали ймовірно зіпсований вигляд на базиліку Святого Кастора та на романтичний вид річки Рейн. Однак через 7 років існування канатної дороги більше 90% мешканців Кобленца виступають за її збереження, у тому числі депутати міського парламенту, які колись мали більш скептичну думку.

"Понад 50 мільйонів євро ми інвестували у збереження фортеці. Платникам податків можна пояснити такі великі суми лише тоді, коли зробити цю фортецю музеєм, відкритим місцем, щоб вони бачили, куди використовуються їхні кошти", - розповів Гофман.

 "Ми цю проблему вирішили, сказавши, що за кожне зрубане дерево ми посадимо багато дерев. Але все одно були такі мешканці, які прив’язували себе до дерев, були демонстрації. Але також були рухи за канатну дорогу: 105 тисяч мешканців підписало відповідну петицію", - повідомив колишній мер Кобленца.

 "Звичний вигляд рельєфу Високого замку не має бути зіпсутий", - розповів Чаплінський. Він каже, що зараз рано говорити, скільки дерев необхідно зрізати для будівництва канатної дороги у Львові. Він зазначає, що це питання буде обговорюватися з громадськістю та експертами.


Перспектива львівської канатної дороги

Проект львівської канатної дороги, який поки що існує лише у вигляді анімаційного відео, Йоахім Гофман-Гьотінг називає цікавішим, ніж у Кобленці.

"Ця канатна дорога сприятиме тому, що більше відвідувачів цікавитимуться спадщиною ЮНЕСКО у Львові, аніж до того. Важливо, щоб відвідувачі залишались тут не на одну ніч, а надовше. І тоді канатна дорога з економічної точки зору теж буде цікавою", - зазначив він.

За словами Юліана Чаплінського, міська рада Львова уже розробила історико-містобудівне обґрунтування для будівництва канатної дороги – документ, без якого неможливо розпочати такі роботи в історичному ареалі міста. Згідно цього документу, початкова точка канатної дороги розташовуватиметься у нижній частині парку "Губернаторські вали" (спочатку місто розглядало кілька варіантів стартової точки).

"Капсула повинна долітати до оглядової тераси на Високому замку і далі у підніжжі копця замку. Коли ми пропрацьовували цю технологію, то побачили, що ідеально проектується лінія і на Підзамче. Ми зрозуміли, що було би геніально спустити цей маршрут вниз, і мешканці Підзамче не вживалиби автомобілі, їдучи по Липинського-Замарстинівській і навантажуючи Чорновола, а використовували канатну дорогу як можливість за 10 хвилин добратися на площу Ринок. Однак зараз ми говоримо про першу чергу на Високий замок", - розповів головний архітектор міста, додаючи, що у перспективі канатна дорога може стати частиною системи громадського транспорту Львова, охопленої єдиним квитком.

За словами Чаплінського, зараз мерія активно готує документи, які Міністерство культури подасть до ЮНЕСКО. Нині невідомо, скільки часу може зайняти отримання відповіді від організації, тому місто шукає адвокатів серед європейських міст, аби цей процес пришвидшити. Головним аргументом за канатну дорогу у розмові з ЮНЕСКО Львів за прикладом Кобленца називатиме збільшення туристичної привабливості культурних пам’яток.

До того ж, згідно планів міської ради, львівська канатна дорога зможе перевозити за годину 1-2 тисячі людей. Загальна її протяжність складатиме близько 500 метрів.

ДИВИСЬ ЩЕ:

Невідомий Львів: сім казкових вілл

Прекрасна новина: старовинну аптеку у центрі Львова збережуть

Не вистачило голосів: депутати не підтримали створення креативного простору в трамвайному депо Львова

Читайте всі новини на нашій сторінці в Facebook та в Телеграм