Польща встановила День пам'яті жертв "геноциду, вчиненого ОУН і УПА": реакція МЗС України

Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну заяву у відповідь на рішення Сейму Польщі встановити 11 липня Днем пам’яті жертв так званого "геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки". У МЗС наголосили, що такий крок є політично вмотивованим і суперечить принципам добросусідства, які сторони розвивали протягом десятиліть.

У відомстві підкреслили, що подібні односторонні рішення лише поглиблюють історичну поляризацію та не сприяють примиренню, над яким Україна й Польща працюють упродовж багатьох років:

- Міністерство закордонних справ України розцінює рішення Сейму Республіки Польща щодо встановлення 11 липня Дня пам’яті жертв так званого “геноциду, вчиненого ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки” як таке, що йде врозріз із духом добросусідських відносин між Україною і Польщею, – написали в МЗС.

Українська сторона вказує: такий підхід не узгоджується з домовленостями у межах Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка працює за участі міністерств культури та інститутів національної памʼяті обох країн. Основна мета цієї групи — вироблення спільного, науково обґрунтованого підходу до складних сторінок спільного минулого.

МЗС чітко окреслило позицію: Україна виступає за наукове, неупереджене вивчення історичних подій — без політичного тиску та маніпуляцій. Зокрема, наголошено, що “шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків”.

У заяві української дипломатії також підкреслено, що навіть на тлі спірного рішення, країна продовжує рух шляхом спільних досліджень та меморіальних ініціатив. Вже є практичні результати у сфері пошуково-ексгумаційних робіт на території як України, так і Польщі. У МЗС запевнили, що ця робота триватиме — заради об’єктивної історичної правди й гідного вшанування пам’яті загиблих з обох сторін.

Завершується заява важливим нагадуванням:

«Не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям — серед поляків. Ворог у нас спільний — Росія».

Україна закликає польську сторону до зваженості й відповідальності, наголошуючи, що заради свободи, безпеки та спільного майбутнього, слід не загострювати проблемні питання, а спільно їх вирішувати.

Що сталося у 1943 році: коротко про Волинську трагедію

Волинська трагедія — це низка кривавих подій, що відбулися у 1943–1945 роках на Волині та в Галичині (сьогоднішня західна Україна) між українським і польським населенням. За оцінками істориків, жертвами з польського боку стали від 50 до 100 тисяч осіб, переважно мирне населення: селяни, жінки й діти. Водночас відомо, що польські збройні формування (зокрема, Армія Крайова) також здійснювали репресивні та відплатні акції проти українських сіл — за різними даними, загинуло від 10 до 20 тисяч українців.

Історики по-різному оцінюють масштаби та мотиви насильства. Польська сторона часто трактує ці події як етнічну чистку або геноцид з боку УПА. Натомість в Україні частина дослідників наголошує на двосторонньому конфлікті в умовах німецької окупації, де діяли сили самооборони з обох боків.

Питання визнання цих подій та їх термінологічного визначення — одне з найскладніших в українсько-польських відносинах. Польща наполягає на офіційному визнанні “геноциду”, тоді як Україна вважає неприйнятними політичні оцінки історії, закликаючи до наукового підходу та двостороннього діалогу.

Саме з метою досягнення порозуміння у 2015 році було створено Спільну українсько-польську групу з питань історичного діалогу, яка займається пошуком правди через роботу істориків, архівістів, та проведення ексгумацій і перепоховань на території обох держав.

Додавайтеся у Viber і підписуйтеся на нас в Instagram. Обговорити цю новину можна на нашій сторінці у Facebook.