Одна з центральних площ Львова. У плані площа Міцкевича - трикутної форми, і разом з Марійською площею є південно-східним продовженням проспекту Свободи.
За часів середньовіччя Полтва перед сучасною площею Міцкевича розділялась на два рукави і на невеличкому острові, який вони утворювали, з давніх часів була поставлена каплиця Божої Матері. Острівець той називався Марійний.
У період Речі Посполитої тут знаходився ряд фортифікаційних споруд: башти різників, бондарів та кушнірів, бастіони Фарський та Зміїний (він же Водяний), відтинок Високої стіни та земляного валу. Ці укріплення були знесені в кінці XVIII сторіччя австрійською владою, а з початку XIX сторіччя площу почали забудовувати. Цю територію осушили, через річку Полтву, що протікала тут, перекинули два мости. Таким чином 1840 року сформувалась площа.
У 1904 році в центрі площі був встановлений пам'ятник Адаму Міцкевичу роботи А. Попеля. Завдяки пам'ятнику площа і отримала свою сучасну назву.
Архітектурний комплекс площі становлять 11 будинків, кожен з котрих має свою історію.