Львівський історичний музей. Відділ "Музей історії України"

Музей історії України розташований на пл. Ринок, 24 у м. Львові у т.зв. Массарівській кам’яниці. 

Перша письмова згадка про кам’яницю сягає 1535 р. Її власником був Валентин Гібель. У 1569 р. його спадкоємиця Катерина Гібльова вийшла заміж за Станіслава Шольца і будинок перейшов до родини Шольців. Коли донька Вольфа Шольца — Доротея — стала дружиною венеційського консула Антоніо Массарі, кам’яницю назвали „Массарівською“. З 80-х рр. ХVІІ ст. будинок був у власності шотландця Томаса Гордона, у другій половині ХVІІІ ст. — родини Шептицьких. У 40-х рр. ХІХ ст. тут містилася крамниця ласощів Геннемана.

Після пожежі 1527 р. будівлю перебудували у стилі епохи Відродження. Ґотичні склепіння з ХV ст. і вікна першого поверху зберегли. На початку ХХ ст. здійснили реконструкцію : добудували четвертий поверх, який увінчали модерним фронтоном, оздобленим барельєфом давньоримського бога торгівлі Меркурія (скульп. З. Курчинський), змінили розміщення дверей і вікон на першому поверсі.

Експозиція сектору археології, яка розташована на І поверсі, розповідає про історію нашого краю до ІХ ст. н. е. Експонати зачаровують відвідувачів своєю давниною. Тут можна побачити крем’яні рубила, якими користувалися 500 тис. років тому; сопілку, під звуки якої наші пращури 20 тис. років тому здійснювали культові ритуали; посуд, якому 7 тис. років. 

Відвідувачі можуть оглянути скарб бронзових речей зі с. Грушка (Івано-Франківська обл.) — доказ розвитку місцевого ливарного виробництва у бронзовий період. Про найбільший золотий скарб Східної Європи вагою 7,5 кг, знайдений у 1978 р. в с. Михалків (Тернопільська обл.), дають уявлення гальванокопії, виконані на високому технічному рівні. Скарб датують VII ст. до н. е. Належав він представникові племінної верхівки.

Привертають увагу відвідувачів пам’ятки висоцької культури (X— VII ст. до н. е.): різноманітна за формою кераміка та рідкісні ритуальні двійник та трійник, фігурки птахів, дитяча забавка — торохкальце. 

Пам’ятки репрезентовані на II поверсі знайомлять з історією України-Русі та Галицько-Волинської держави (Х—ХІV ст.). Тут представлені археологічні знахідки з княжих міст: Галича, Звенигорода, Теребовлі та ін. Приверитає увагу збірка хрестів-енколпіонів XII—XIII ст., фраґмент хрестильниці, в якій хрестився галицький князь Володимирко, батько відомого галицького князя Ярослава Осмомисла, керамічні плитки та архітектурні деталі кафедрального Успенського собору з літописного Галича (XII ст.).

В експозиції можна побачити пам’ятки, що висвітлюють історію княжих і середньовічних міст, зокрема міського самоуправління — Ради i Лави. Передусім це речі зі старої львiвської ратушi: катівські мечі, що символiзували право міського суду засуджувати людину до смертної кари, пам’ятні та ювілейні медалі зі зображенням польських королів та литовських князів, графічні твори зі зображенням середньовічних міст, створені такими відомими авторами, як Кароль Ауер, Альфред Каменобродський тощо. 

На ІІІ поверсі низка пам’яток допомагає відтворити події козацької доби: предмети козацького побуту XVI—XVII ст., атрибути гетьманської влади, козацька зброя, портрети козацьких гетьманів. І досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани (XVI ст.) — Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

На ІV поверсі представлена надзвичайно вартісна колекція рукописів і стародруків. До уваги відвідувачів: Євангелiя XV—XVI ст., Апостоли, Служебники, Мiнеї XV—XVIII ст., Нотна книга церковного співу XVII ст. (вага 28 кг, розмір аркуша 41х62 см), написана на пергаменті, оздоблена кольоровими iлюстрацiями, одна з перших друкованих книг в Україні — Острозька Біблія (1581) Івана Федоровича. Також на цьому поверсі розташовані два виставкові зали, в яких постійно презентуються різнопланові виставки.

Експозиція відкрита з 10.00 до 18.00 
Каса працює до 17.30 

Вхідні квитки:
- повний — 100 грн;
- пільговий — 50 грн;
- сімейний квиток — 220 грн (2 дорослих + 1-3 дітей до 14 років)
Екскурсійне обслуговування —100/50 грн. з особи.