Церква святого Георгія Змієборця - православний храм, єдиний у Львові приклад архітектури в неовізантійському (візантійсько-романському) стилі. Належить до Української православної церкви (Московського патріархату). З 1992 року виконує функції кафедрального собору Львівської єпархії.
До початку Першої світової війни церква була єдиним легальним православним храмом у всій Галичині і належала до Буковинської митрополії. У міжвоєнний період вона була центром Галицького деканату Польської православної церкви в межах Варшавської єпархії. У 1945-1946 роках храм був катедрою Львівської єпархії Українського екзархату РПЦ.
1895 року затверджено проект храму, виготовлений віденським архітектором Ґуставом Захсом. Він же виконав проект плебанії і огорожі. 1 листопада 1897 року закладено наріжний камінь. У жовтні 1899 року головні роботи зі спорудження церкви і плебанії було виконано і до наступного року тривали роботи по викінченю. 1901 року встановлено чотириярусний іконостас, виготовлений віденськими майстрами: різьбярем Карлом Вормундом і живописцем Фрідріхом фон Шиллером. Кам'яний вівтар виготовлено у Львові скульптором Людвіком Тировичем. Поліхромію в храмі виконав віденський живописець Карл Йобст. Вітражі і мозаїчна вставка в супрапорті над центральним входом виготовлені і змонтовані віденською фірмою "Tiroler Glas Malerei und Mozaik Anstalt". Сюжетом мозаїки початково мав бути св. Георгій, але через обмеженість площі було вирішено зобразити Ісуса Христа-Пантократора. Сім дзвонів відлито фірмою Карла Швабе. 27 жовтня 1901 року храм освячено на честь святого Георгія.
У храмі знаходиться копія Тихвінської сльозоточивої ікони Божої Матері з Іллінського скиту на Афоні, написана і подарована його ченцями православній громаді Львова у 1905 році. 1997 року рішенням Священного Синоду цей образ було визнано чудотворним. Окрім того, в церкві знаходяться частки мощей святої великомучениці Варвари та святого мученика Парфенія.
Богослужіння відбуваються щодня, в неділю та великі свята правиться дві чи три Служби Божі. Богослужіння відбуваються на церковно-слов'янській мові московського, а не київського ізводу, як це прийнято в більшості церков єпархії.
При церкві видається газета "Світло православ'я", офіційне видання Львівської єпархії, діє Львівське молодіжне православне братство Почаївської чудотворної ікони Матері Божої, організовано Вищі богословські курси.